Робер Делоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робер Делоне
фр. Robert Delaunay
Robert Delaunay, Selbstporträt 1905-1906.jpg
Автопортрет, 1905—1906 роки.
Народження 12 квітня 1885(1885-04-12)
Париж, Франція
Смерть 25 жовтня 1941(1941-10-25) (56 років)
  Монпельє, Франція
  • злоякісна пухлина
  • Національність француз
    Громадянство Франція Франція
    Діяльність художник, митець
    Напрямок орфізм
    Твори Simultaneous Disc[d] і Eiffel Tower with Trees[d]
    Автограф Signature of Robert Delaunay, 1914.jpg

    CMNS: Robert Delaunay на Вікісховищі

    Робéр Делонé (12 квітня 1885(18850412), Париж, Франція25 жовтня 1941, Монпельє, Франція) — французький художник. Разом із своєю дружиною Сонею Делоне став засновником нового жанру — орфізму.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Робер Делоне народився 1885 року в Парижі. Його батьки рано розлучилися і він виховуався дядьком. 1908 року, після служби в армії познайомився з Сонею Терк і через два роки одружився з нею. 1908 року стає членом спільноти «Золотий перетин». 1911 року Делоне бере участь у виставці групи «Синій вершник» в Мюнхені. Роки Першої світової війни подружжя провело в Іспанії та Португалії, 1921 року повернулося до Парижу. У 1937 році Робер і Соня Делоне разом брали участь в оформленні Всесвітньої виставки в Парижі. З початком Другої світової війни Робер переїхав до Оверні, але вже був тяжко хворим і невдовзі помер від раку.

    Син Робера і Соні, Шарль Делоне (1911-1988) став пропагандистом і істориком джазу.

    Творчість[ред. | ред. код]

    Починав під впливом постімпресіоністів, насамперед Сезанна. Гостро відчував рух, ритм. З 1912 року разом зі своєю дружиною Сонею Терк-Делоне перейшов від кубізму до своєрідної манери абстрактного живопису, яку Гійом Аполлінер назвав орфізмом. В естетичній концепції Делоне, на відміну від теорій основоположників абстракціонізму Кандінського та Мондріана, ідеалістична метафізика відкидалася; основним завданням абстракціонізму художника уявлялося дослідження динамічних якостей кольору та інших властивостей художньої мови[1]. Делоне був близький до «Синього вершника», листувався з Кандінським і Маке. Автор низки програмних та теоретичних робіт про живопис, одну з них («Про світло», 1912) переклав німецькою мову Пауль Клее, вона була опублікована в журналі «Sturm» (1913).

    Спадщина[ред. | ред. код]

    Роботи Робера Делоне представлені у великих музеях багатьох країн світу від Шотландії до Японії і Австралії.

    Делоне про мистецтво[ред. | ред. код]

    • The new art of color: the writings of Robert and Sonia Delaunay. New York: Viking Press, 1978.

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Крючкова В. А. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — 65 000 прим. — ISBN 5-85270-329-X.

    Посилання[ред. | ред. код]