Альфред Кубін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альфред Кубін
Alfred Leopold Isidor Kubin
Nicola Perscheid - Alfred Kubin 1904b.jpg
Народження 10 квітня 1877(1877-04-10)
  Літомержіце,Богемія, Чехія
Смерть 20 вересня 1959(1959-09-20) (82 роки)
  Вернштайн-на-Інні, Австрія
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Австрія
Alma mater Мюнхенська академія мистецтв
Мова творів німецька
Рід діяльності прозаїк, художник, графік, ілюстратор
Напрямок фантастика
Жанр роман, оповідання, ессе, сценарій
Член Bavarian Academy of Fine Arts[d]

CMNS: Альфред Кубін на Вікісховищі

Альфред Кубін (Альфред Леопольд Ізидор Кубін, нім. Alfred Leopold Isidor Kubin; 10 квітня 1877, Лейтмериц, нині Літомержіце, Богемія — 20 серпня 1959, Вернштайн-на-Інні) — австрійський графік, письменник і книжковий ілюстратор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 квітня 1877 року в Лейтмериці (нім. Leitmeritz) (Австро-Угорщина, нині Літомержіце в Чехії). Виріс у заможній католицькій родині. Після безуспішних спроб зробити з сина державного службовця або військового батько виділив Кубіну спадщину, що дозволило йому переїхати в 1898 році до Мюнхену і отримати художню освіту. 2 травня 1899 року Кубін був зарахований в королівську академію мистецтв на курс живопису Ніколауса Гизиса. Однак незабаром він кинув навчання.

Кубін багато подорожував (Відень, Прага, Париж, Італія, Балкани), а з 1906 року і до кінця життя жив у власному замку Цвікледт близько Вернштейна на річці Інн, де і прожив до кінця своїх днів разом зі своєю дружиною Хедвіг Грюндлер, сестрою письменника Оскара А. Г. Шміца. Серед друзів і близьких знайомих Кубіна — Е. Мунк, П. Клеє , В. Кандинський , Ф. Марк[1], Г. Майринк[2] , Ф. Кафка, Ф. фон Херцмановски-Орландо.

Творчість[ред. | ред. код]

З 1898 року Кубін проживав в Мюнхені, де відвідував приватну художню школу Людвіга Шмідта-Ройте. У своїх творах Кубін зображав фантастичні сновидіння, що виконуються з нервовим веденням штриха. Надихали Кубіна у творчості візіонерські та символічні роботи Франсіско Гойя, Джеймса Енсора, Одилона Редона, Едварда Мунка і Макса Клінгера. У 1902 році — перша виставка картин в Берліні, в 1903 році — публікація першого альбому. Ранній стиль Кубіна-художника — злиття елементів югенд-стилю з фантастичним візіонерством, в якому виявляється «бунтівна міць пророчого бачення» (П. Ф. Шмідт). У Цвікледте з'явився на світ фантастичний роман Кубіна «Інший бік», який був виданий в 1909 році з численними ілюстраціями автора. Кубін описує в книзі світ галюцинацій і бачень кінця світу. В свій світ сновидінь головну дійову особу роману (графіка за фахом, як і Кубін) запросив його шкільний товариш. У цьому світі він проводить три роки. Початкове захоплення навколишнім оточенням змінюється, зрештою, огидою. У тому ж 1909 році Кубін разом з Василем Кандинським, Олексієм Явленським, Адольфом Ербсле, Габріелою Мюнтер[3], Маріанною Верьовкіною і Карлом Хофером[4] став співзасновником «Нового мюнхенського мистецького об'єднання»[5], що стало попередником «Синього вершника», і брав участь у його першій виставці у 1911 році. Альфред Кубін переважно працював у графіці. З 1928 року Кубін перебував у листуванні з Карлом Рессінгом і Германом Гессе.

Він виконав ілюстрації до 60 книг, серед яких твори Ф. М. Достоєвського і Едгара По, опублікував альбоми друкованої графіки (1921 «На краю життя», 1918 «Танок смерті», 1941 «Пригоди малювального пера»). У його творчому доробку тисячі малюнків пером.

Кубін помер 20 серпня 1959 року в Цвікледте і був похований на кладовищі Вернштайна. Його твори зберігаються в Державному графічному збірнику у віденській Альбертіні та у Верхнєавстрійському музеї в Лінці.

«Інший бік»[ред. | ред. код]

Особливе місце в історії німецькомовної літератури придбав перший роман Кубіна «Інший бік» («Die andere Seite», 1909), який деякі дослідники називають «ключовим твором сучасної літератури» (В. Кирмайер-Дебре). Цей «фантастичний роман» був написаний за три місяці, ще місяць Кубін вжив на створення п'ятдесяти ілюстрацій, які вважав найбільш важливою частиною твору, розглядаючи текст лише як «рамкову конструкцію у романній формі, що виконує функцію коментаря до малюнках». Цю книгу можна розглядати в руслі кількох жанрових традицій: роман — подорож, роман — виховання, філософський роман, антиутопія, роман-метафора, роман абсурду, роман-апокаліпсис. Не меншу складність представляє аналіз стилю роману, широта панелі якого простягається від сухого і протокольно точного журналістського репортажу до експресивно розірваного, емоційно перенасиченого потоку вражень героя, який перебуває на межі божевілля (він пише свої записки після кількох років перебування в психлікарні). Чергування ракурсів і інтонацій оповідання підкреслює суб'єктивність світосприйняття людини, залежність його суджень і поглядів на світ від мінливих емоційно-психічних станів. Автор демонструє в романі різні ступені суб'єктивізації світосприйняття, як залежні, так і не залежні від героя. У «царстві мрій і сновидінь» герой стикається з «іншим боком»: назва роману співвідноситься і з реальною дійсністю, і з людською психікою, і автора цікавить, насамперед, їх нерозривний зв'язок і взаємозалежність.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Альфред Кубін є одним з героїв оповідання «Сонячний удар» німецького письменника Густава Майрінка. В оповіданні художник сперечається з автором про існування диявола.
  • Альфред Кубін зображений на австрійській поштовій марці 1977 року.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Horodisch Альфред Кубін А. book illustrator. — N. Y.: Aldus, 1950.
  • Assmann, Пітер (Hrsg.) Альфред Кубін 1877—1959. — o. O. (Зальцбург), 1995.
  • Належне, Герлінде пісочний людина і стерв'ятник дитини. Фантастичний дискурс у творчості. Альфред Кубін. — Кельн, 2004.
  • Geyer, Андреас мрійника на все життя. Альфред Кубін, ніж літератор. — Wien u. a., 1995.
  • Гейєр Андрій Таємний Танець Життя. Альфред Кубін і смерть. — Відень, 2005.
  • Hewig, Аннеліз Фантастичну Реальність. Кубін в «іншу сторону». — Москва, 1967.
  • Хоберг, Annegret (Hrsg.) Альфред Кубін 1877—1959. — Москва, 1990.
  • Раабе, Пауль Альфред Кубін. Перевірено. — Hamburg, 1957.
  • Riemer Schmidt, U. (Hrsg.) Альфред Кубін. З моєї майстерні. Зібрані прозі з 71 ілюстрацій. — Москва, 1976.
  • Riemer Schmidt, U. (Hrsg.) Альфред Кубін. З мого життя. Зібрані прозі з 73 малюнками. — Москва, 1977.

Видання російською мовою[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]