Росс Ульбріхт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Росс Ульбріхт
англ. Ross William Ulbricht
Ім'я при народженні англ. Ross William Ulbricht[1]
Псевдо Dread Pirate Roberts[2]
Народився 27 березня 1984(1984-03-27)[3] (40 років)
Остін, США[4]
Країна  США[1]
Національність білі громадяни США[1]
Діяльність інформатик, гакер
Галузь наркоторгівля[4] і інтернет-шахрайствоd[4]
Alma mater Університет штату Пенсильванія[2], University of Texas at Dallasd і Westlake High Schoold
Знання мов англійська[4]
Magnum opus Silk Road[2]
Нагороди
Eagle Scout
IMDb ID 7137192

Росс Вільям Ульбріхт (нар. 27 березня 1984 року) — американець, який відбуває довічне ув'язнення за створення та керування вебсайтом даркнету «Silk Road» з 2011 року до арешту в 2013 році.[5] Сайт працював як прихована служба в мережі Tor і сприяв продажу наркотиків та інших незаконних продуктів і послуг.[6][7] Ульбріхт керував сайтом під псевдонімом «Dread Pirate Roberts» на честь вигаданого персонажа з роману «Принцеса-наречена».

У жовтні 2013 року Федеральне бюро розслідувань (ФБР) заарештувало Ульбріхта, і Silk Road було виведено з мережі. У 2015 році він був засуджений за участь у триваючій злочинній діяльності, розповсюдженні наркотиків, розповсюдженні наркотиків через Інтернет, змові з метою розповсюдження наркотиків, змові з метою відмивання грошей, змові з метою передачі фальшивих документів, що посвідчують особу, та змові з метою комп’ютерного злому.[8][9] Його засудили до довічного ув'язнення без права умовно-дострокового звільнення. Апеляції Ульбріхта до Апеляційного суду другого округу США у 2017 році та до Верховного суду США у 2018 році не мали успіху.[10][11][12] Він ув'язнений у пенітенціарній установі США в Тусоні.[13]

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Ульбріхт виріс в Остіні, штат Техас. Він був бойскаутом[14], отримав звання орла-скаута.[15] Він відвідував West Ridge Middle School[16] і Westlake High School поблизу Остіна, закінчивши середню школу в 2002 році.[17]

Ульбріхт навчався в Техаському університеті в Далласі на повну академічну стипендію[15] і закінчив його в 2006 році, отримавши ступінь бакалавра з фізики.[17] Потім він навчався в Університеті штату Пенсільванія, де отримав ступінь магістра з матеріалознавства та інженерії та вивчав кристалографію.[16] По закінченню навчання Ульбріхт зацікавився лібертаріанською економічною теорією та дотримувався політичної філософії Людвіга фон Мізеса, підтримував Рона Пола, пропагував агоризм і брав участь у дебатах коледжу, щоб обговорити свої економічні погляди.[16][18][19] Ульбріхт закінчив університет в 2009 році та повернувся до Остіна. Він спробував денний трейдинг і заснував компанію з виробництва відеоігор, але обидва починання провалилися.[16] Згодом він об’єднався зі своїм другом Донні Палмертрі, щоб допомогти створити онлайн-продаж вживаних книг Good Wagon Books.[16]

Silk Road[ред. | ред. код]

Створення та функціонування Silk Road[ред. | ред. код]

Палмертрі, співзасновник Good Wagon Books, зрештою переїхав до Далласа, залишивши Ульбріхта самотужки керувати книгарнею. Приблизно в цей час Ульбріхт почав планувати Silk Road (спочатку називався Underground Brokers).[20] У своєму особистому щоденнику він виклав ідею вебсайту, «де люди могли б купити будь-що анонімно, без будь-яких слідів, аби уникнути відстеження».[20] Колишня дівчина Ульбріхта сказала: «Я пам’ятаю, як у нього виникла ідея... Він сказав щось про... Шовковий шлях в Азії... і про те, яка це велика мережа... І це те, що він хотів створити, тому вважав, що це ідеальна назва».[21] Ульбріхт посилався на Silk Road на своїй публічній сторінці в LinkedIn, де він обговорював бажання «використовувати економічну теорію як засіб для скасування використання примусу та агресії серед людства» і стверджував: «Я створюю економічну симуляцію, щоб дати людям можливість на власному досвіді побачити, як це — жити у світі без системного застосування сили».[18]

Silk Road працював як цибулева служба в мережі Tor, яка реалізує шифрування даних і направляє трафік через проміжні сервери, щоб анонімізувати IP-адреси джерела та призначення. Розмістивши свій ринок як сайт Tor, Ульбріхт міг приховати IP-адресу сервера і, отже, його місцезнаходження.[6][7] Для транзакцій на сайті використовувалась криптовалюта біткойн. Хоча всі транзакції з біткойнами реєструвалися в публічному реєстрі під назвою блокчейн, користувачі, які не прив'язували юридичні імена до криптовалютних гаманців, мали змогу проводити транзакції зі значною долею анонімності.[22][23] Ульбріхт використовував ім'я користувача «Dread Pirate Roberts» для Silk Road, хоча спірним є питання, чи тільки він використовував цей обліковий запис.[24][25] Натхнення для створення ринку Silk Road він приписав роману Alongside Night і творам Семюеля Едварда Конкіна III.[19]

Арешт[ред. | ред. код]

Філія Глен-Парк Публічної бібліотеки Сан-Франциско, де Ульбріхт був заарештований Федеральним бюро розслідувань

Правоохоронні органи розкрили покриття Silk Road кількома способами. Слідчий наркоконтролю проник на сайт і став адміністратором, отримуючи внутрішню інформацію про діяльність сайту, а чати Ульбріхта показували тихоокеанський час, що звузило коло його ймовірного місцезнаходження.[26] Правоохоронні органи вилучили сервер Silk Road в Ісландії[27][28] та отримали безліч журналів чатів, ще більше збагативши обсяг інформації.[29] Із «Dread Pirate Roberts» Ульбріхта пов’язав Гері Алфорд, слідчий Служби внутрішніх доходів, який працював з Управлінням США з боротьби з наркотиками у справі «Silk Road», у середині 2013 року.[30][31] Зв'язок був встановлений за допомогою посилання на ім'я користувача «altoid», яке використовувалося на початку роботи Silk Road для оголошення вебсайту, і повідомлення на форумі, в якому Ульбріхт, публікуючи повідомлення під ніком «altoid», просив про допомогу в програмуванні та вказував свою електронну адресу, яка містила його повне ім'я.[30] 1 жовтня 2013 року Федеральне бюро розслідувань заарештувало Ульбріхта у філії Публічної бібліотеки Сан-Франциско в Глен-Парку та звинуватило його в тому, що він є «натхненником» сайту.[32][33][34]

Щоб перешкодити Ульбріхту зашифрувати або видалити файли на ноутбуці, який він використовував для запуску сайту під час арешту, двоє агентів прикинулися свареними коханцями. Коли вони досить відвернули його увагу,[35] за словами Джошуа Бірмана з Wired, вони швидко підійшли, щоб заарештувати його, а третій агент схопив ноутбук і передав його агенту Томасу Кірнану.[36] Потім Кірнан вставив флешку в один із USB-портів ноутбука з програмним забезпеченням, яке скопіювало ключові файли.[35]

Ульбріхта взяли під варту без права внесення застави.[34]

Суд[ред. | ред. код]

Зображення розміщене на Silk Road після конфіскації ФБР

4 лютого 2014 року Ульбріхту було пред'явлено звинувачення в участі в триваючій злочинній діяльності, змові з наркотиками, змові з метою відмивання грошей і змові з метою комп'ютерного злому.[37] 21 серпня 2014 року в обвинувальному акті, який замінив обвинувальний висновок, було додано ще три пункти обвинувачення.[38] 4 лютого 2015 року Ульбріхт був засуджений за всіма пунктами після суду присяжних, який відбувся в січні 2015 року.[39] 29 травня 2015 року його засудили до подвійного довічного ув'язнення плюс 40 років без права умовно-дострокового звільнення. Ульбріхта також зобов’язали виплатити близько 183 мільйонів доларів компенсації, виходячи із загального обсягу продажів незаконних наркотиків і підроблених посвідчень через Silk Road.[40][41][42]

Звинувачення в замовному вбивстві[ред. | ред. код]

Федеральна прокуратура стверджувала, що Ульбріхт заплатив 730 000 доларів за угоди за замовні вбивства щонайменше п'ятьох людей[34], нібито через те, що вони погрожували розкрити підприємство Silk Road. Прокуратура вважає, що замовного вбивства насправді не було.[34] Під час судового розгляду у федеральному суді Нью-Йорка Ульбріхта не було звинувачено у вбивстві на замовлення,[34][43] але на суді були представлені докази, що підтверджують ці звинувачення.[34][44] Окружний суд вирішив на підставі доказів, що Ульбріхт дійсно замовляв вбивства. Докази того, що Ульбріхт замовляв вбивства, були враховані суддею при засудженні Ульбріхта до довічного ув'язнення і стали фактором, який вплинув на рішення Другого округу залишити вирок у силі.[44]

Ульбріхту було пред’явлено окреме звинувачення у федеральному суді в Меріленді за єдиним звинуваченням у вбивстві за замовленням, стверджуючи, що він замовив вбивство одного зі своїх співробітників (колишнього модератора Silk Road). Прокуратура відмовилася від цього обвинувачення після того, як його засудження в Нью-Йорку та вирок стали остаточними.[45][46]

Спроби змінити результат суду[ред. | ред. код]

Апеляція[ред. | ред. код]

Усні аргументи у справі United States v. Ульбріхт в Апеляційному суді другого округу США

Ульбріхт подав апеляцію на вирок до Апеляційного суду другого округу США в січні 2016 року, стверджуючи, що сторона обвинувачення незаконно приховала докази службових зловживань агентів DEA під час розслідування Silk Road, за яке двох агентів було засуджено.[47] Ульбріхт також стверджував, що його вирок був занадто суворим.[48] Усні аргументи були заслухані в жовтні 2016 року,[44][49][50]. Другий округ виніс своє рішення в травні 2017 року, залишивши в силі засудження Ульбріхта та вирок у висновку судді Джерарда Е. Лінча.[44] У 139-сторінковому висновку[44] суд підтвердив відмову районного суду у задоволенні клопотання Ульбріхта про знищення певних доказів, підтвердив рішення районного суду про відкриття доказів та прийняття експертних висновків, а також відхилив аргумент Ульбріхта про те, що довічне ув'язнення було процесуально або матеріально необґрунтованим.[44][50]

У грудні 2017 року Ульбріхт подав до Верховного Суду США клопотання про перегляд справи у порядку цивільного судочинства (certiorari), просячи суд розглянути його апеляцію щодо доказів і питань вироку.[51][52] У петиції Ульбріхта запитувалося, чи несанкціоноване вилучення інформації про інтернет-трафік особи без вагомої причини порушує Четверту поправку та чи дозволяє Шоста поправка суддям знаходити факти, необхідні для підтримки необґрунтованого вироку.[53] Двадцять одна організація подала п'ять записок amicus curiae на підтримку Ульбріхта, включаючи Національну гільдію юристів, Американський чорний хрест, Reason Foundation, Drug Policy Alliance та Downsize DC Foundation.[54] Уряд США подав відповідь на петицію Ульбріхта.[54][55] 28 червня 2018 року Верховний суд відхилив клопотання, відмовившись розглядати апеляцію Ульбріхта.[56]

Прохання про скасування або пом'якшення вироку[ред. | ред. код]

У 2019 році Ульбріхт спробував скасувати довічне ув'язнення на підставі заяви про неефективну допомогу адвоката з боку його захисників. Ця спроба була спочатку відхилена в серпні 2019 року через процедурну помилку[57], але клопотання було подано повторно. Клопотання було відхилено в червні 2022 року.[58]

У статті Vanity Fair за 2020 рік Нік Білтон стверджував, що Ульбріхт відхилив угоду про визнання провини, яка потенційно могла дати Ульбріхту десятирічний термін. Білтон пише: «За словами понад десятка слідчих і адвокатів, залучених до справи, з якими я спілкувався для написання книги, вирок Ульбріхту міг бути набагато менш суворим..."[59] Помічник прокурора США Тімоті Ховард, який був співвідповідальним за судове переслідування у цій справі, засвідчив, що «...жодної такої пропозиції про визнання провини ніколи не було надано Россу Вільяму Ульбріхту або передано його тодішньому адвокату...» до висунення обвинувачення проти Ульбріхта. Говард заявив, що угода про визнання провини з обов’язковим мінімальним 10-річним терміном «...обговорювалася на заключній досудовій конференції 17 грудня 2014 року...», але максимальне покарання у вигляді довічного ув’язнення було наполегливо рекомендовано на основі керівних принципів винесення вироку.[60]

Після засудження[ред. | ред. код]

Ув'язнення[ред. | ред. код]

Під час суду Ульбріхт перебував у в'язниці Метрополітен-виправного центру в Нью-Йорку.[61] Починаючи з липня 2017 року, він перебував у USP Florence High.[62] Його мати, Лін, переїхала до Колорадо, щоб мати можливість регулярно відвідувати його.[63] Відтоді Ульбріхт був переведений до USP Tucson.[64][65]

Виплата реституції за рахунок арештованих активів[ред. | ред. код]

У 2021 році прокурори та захист Ульбріхта погодилися, що Ульбріхт відмовиться від будь-якого права власності на щойно виявлений фонд у розмірі 50 676 біткойнів (вартістю майже 3,4 мільярда доларів у 2021 році), вилучений у хакера в листопаді 2021 року.[66] Біткойни були вкрадені з Silk Road у 2013 році. Ульбріхту не вдалося повернути їх. Уряд США відстежив і конфіскував вкрадені біткойни. Ульбріхт і уряд домовилися, що фонд буде використаний для погашення боргу Ульбріхта в розмірі 183 мільйонів доларів у його кримінальній справі, тоді як Міністерство юстиції візьме опіку над біткойнами.[67][68]

Документальні та художні фільми[ред. | ред. код]

Deep Web — це документальний фільм 2015 року, що розповідає про події навколо Silk Road, біткоіни та політику темної мережі, включаючи суд над Ульбріхтом. «Silk Road: наркотики, смерть і темна павутина» — це документальний фільм про операцію ФБР з розшуку Ульбріхта та закриття «Silk Road». Документальний фільм був показаний на британському телебаченні в 2017 році в серії документальних фільмів BBC <i id="mwAVg">Storyville</i>.[69]

Фільм «Шовковий шлях» вийшов на екрани 19 лютого 2021 року. Режисер Тіллер Рассел розповідає про створення вебсайту Ульбріхтом і розслідування ФБР і DEA. Ульбріхта зіграв американський актор Нік Робінсон.[70]

Продаж NFT[ред. | ред. код]

Сім'я Ульбріхта збирала гроші для звільнення його з в'язниці через децентралізовану автономну організацію FreeRossDAO, яка приймала пожертви від громадськості. У грудні 2021 року сім’я виставила на аукціон колекцію його творів і творів мистецтва як NFT, яку FreeRossDAO купив за 1442 Ethereum, що на той час вартістю приблизно 6,27 мільйона доларів.[64][71]

Заклики до пом'якшення покарання[ред. | ред. код]

Засудження Ульбріхта стало причиною célèbre в лібертаріанських колах. У травні 2022 року конгресмен Томас Массі закликав пом'якшити вирок Ульбріхту.[72] Лібертаріанський фонд Reason намагався зібрати кошти, посилаючись на справу Ульбріхта [73], не вживаючи жодних судових заходів, а кандидат у президенти від Лібертаріанської партії 2020 року Джо Йоргенсен пообіцяв помилувати Ульбріхта.[74]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Variety Jones і Smedley : псевдоніми людей, які, як повідомляється, були тісно причетні до заснування Silk Road
  • USBKill: програмне забезпечення для блокування, створене у відповідь на обставини арешту Ульбріхта
  • Кевін Митник

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в US Bureau of Prisons Inmate Database
  2. ↑ а б в Who Is Ross Ulbricht? What Was He Convicted of?
  3. ↑ https://antilop.cc/sr/exhibits/GX-134.pdf
  4. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  5. ↑ Raymond, Nate (4 лютого 2015). Accused Silk Road operator convicted on U.S. drug charges. Reuters. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  6. ↑ а б Mullin, Joe (29 травня 2015). Sunk: How Ross Ulbricht ended up in prison for life. Ars Technica. Condé Nast. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  7. ↑ а б Leger, Donna Leinwand (15 травня 2014). How FBI brought down cyber-underworld site Silk Road. USA Today. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  8. ↑ Jury Verdict. Docket Alarm. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  9. ↑ Ross Ulbricht, The Creator And Owner Of The "Silk Road" Website, Found Guilty In Manhattan Federal Court On All Counts. www.justice.gov (англ.). 13 травня 2015. Процитовано 7 грудня 2022.
  10. ↑ Silk Road founder loses his appeal, will serve a life sentence for online crimes. Techcrunch.com. 31 травня 2017. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 1 червня 2017.
  11. ↑ Certiorari Denied (PDF). Supreme Court of the United States. с. 5. Архів (PDF) оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  12. ↑ Judgment in a Criminal Case (Sentencing). Docket Alarm. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  13. ↑ Federal Bureau of Prisons Inmate Locator. Federal Bureau of Prisons. United States Department of Justice. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 14 січня 2018. Register Number: 18870-111
  14. ↑ "Silk Road's Ross Ulbricht: Drug 'kingpin' or 'idealistic' Boy Scout?
  15. ↑ а б Segal, David.
  16. ↑ а б в г д The Untold Story of Silk Road, Part 1. Wired. April 2015. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2015.
  17. ↑ а б "Man with Austin ties charged with running vast underground drugs website" (Archive).
  18. ↑ а б Dewey, Caitlin.
  19. ↑ а б Greenburg, Andy (29 квітня 2013). Collected Quotations Of The Dread Pirate Roberts, Founder Of Underground Drug Site Silk Road And Radical Libertarian. Forbes. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  20. ↑ а б Mullin, Joe (21 січня 2015). "I have secrets": Ross Ulbricht's private journal shows Silk Road's birth. Ars Technica. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 4 березня 2016.
  21. ↑ Ex-girlfriend of dark web mastermind on dating a man wanted by the FBI. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  22. ↑ Popper, Nathaniel (24 травня 2015). "We are up to something big": Silk Road discovers Bitcoin. Salon. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  23. ↑ Pagliery, Jose (5 лютого 2015). Bitcoin fallacy led to Silk Road founder's conviction. cnn.com. CNN Money. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  24. ↑ Greenburg, Andy (9 лютого 2015). Ross Ulbricht Didn't Create Silk Road's Dread Pirate Roberts. This Guy Did. Wired. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  25. ↑ Koebler, Jason (1 грудня 2016). Someone Accessed Silk Road Operator's Account While Ross Ulbricht Was in Jail. Motherboard. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  26. ↑ Corfield, Gareth. I helped catch Silk Road boss Ross Ulbricht: Undercover agent tells all. www.theregister.com (англ.). Процитовано 26 травня 2023.
  27. ↑ McAleenan, Trevor (7 листопада 2022). U.S. v. Ross Ulbricht S1 14 Cr. 68 (LGS), exhibit 5: affidavit in support of government's forfeiture motion.
  28. ↑ Greenberg, Andy (5 вересня 2014). The FBI Finally Says How It 'Legally' Pinpointed Silk Road's Server. Wired. Процитовано 28 листопада 2022.
  29. ↑ Chris Tarbell: FBI Agent Who Took Down Silk Road | Lex Fridman Podcast #340. YouTube.
  30. ↑ а б Popper, Nathaniel (25 грудня 2015). The Tax Sleuth Who Took Down a Drug Lord. The New York Times. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
  31. ↑ Silk Road: Google search unmasked Dread Pirate Roberts. BBC News. 19 серпня 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  32. ↑ Dark net marketplace Silk Road 'back online'. BBC. 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2013. Процитовано 20 грудня 2013.
  33. ↑ Mac, Ryan (2 жовтня 2013). Who Is Ross Ulbricht? Piecing Together The Life Of The Alleged Libertarian Mastermind Behind Silk Road [Page 2]. Forbes. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  34. ↑ а б в г д е Silk Road founder Ross William Ulbricht denied bail. The Guardian. 21 листопада 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
  35. ↑ а б Bertrand, Natasha (29 травня 2015). The FBI staged a lovers' fight to catch the kingpin of the web's biggest illegal drug marketplace. Business Insider. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  36. ↑ Trial Transcript, Day 2, page 856 (PDF). 21 січня 2015. Архів (PDF) оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 21 січня 2015.
  37. ↑ Manhattan U.S. Attorney Announces The Indictment Of Ross Ulbricht, The Creator And Owner Of The "Silk Road" Website. www.justice.gov (англ.). 13 травня 2015. Процитовано 7 грудня 2022.
  38. ↑ Ross Ulbricht Indictment (PDF). U.S District Court Southern District of New York. 4 лютого 2014. Архів (PDF) оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 4 лютого 2014.
  39. ↑ Accused Silk Road Operator Ross Ulbricht Convicted on All Counts. NBC News. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 21 червня 2015.
  40. ↑ Thielman, Sam (29 травня 2015). Silk Road operator Ross Ulbricht sentenced to life in prison. The Guardian. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  41. ↑ Greenberg, Andy (7 листопада 2013). After Ross Ulbricht's First NY Court Appearance, His Lawyer Says He's Not The FBI's Dread Pirate Roberts. Forbes. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2015. Dratel said Ulbricht is now being held at the Metropolitan Detention Center in Brooklyn[...]
  42. ↑ Greenberg, Andy (29 травня 2015). Silk Road Creator Ross Ulbricht Sentenced to Life in Prison. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 24 жовтня 2022.
  43. ↑ Patrick Howell O'Neill (22 жовтня 2014). The mystery of the disappearing Silk Road murder charges. The Daily Dot. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 14 червня 2015.
  44. ↑ а б в г д е Andy Greenberg (31 травня 2017). Silk Road Creator Ross Ulbricht Loses His Life Sentence Appeal. Wired. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 19 серпня 2020.
  45. ↑ Doherty, Brian (25 липня 2018). Ross Ulbricht's Murder-for-Hire Charges Dropped by U.S. Attorney. Reason.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
  46. ↑ United States District Court for the District of Maryland. Motion to Dismiss Indictment and Superseding Indictment (PDF). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 22 листопада 2019.
  47. ↑ Greenberg, Andy (12 січня 2016). In Silk Road Appeal, Ross Ulbricht's Defense Focuses on Corrupt Feds. Wired. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  48. ↑ Stempel, Jonathan (31 травня 2017). Silk Road website founder loses appeal of conviction, life sentence. Reuters. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 5 травня 2018.
  49. ↑ Greenberg, Andy (6 жовтня 2016). Judges Question Ross Ulbricht's Life Sentence in Silk Road Appeal. Wired. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  50. ↑ а б United States v.
  51. ↑ The Supreme Court is Silk Road founder Ross Ulbricht's last hope. VICE News (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  52. ↑ Ulbricht, Ross (22 грудня 2017). Ulbricht v. U.S. (PDF). SupremeCourt.Gov. Архів (PDF) оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  53. ↑ Ulbricht, Ross (22 грудня 2017). Ulbricht v. U.S. (PDF). SupremeCourt.Gov. Архів (PDF) оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2021.
  54. ↑ а б Ulbricht v. United States. SCOTUSblog (амер.). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  55. ↑ Francisco, Noel (7 березня 2018). Ulbricht v. U.S. (PDF). SupremeCourt.Gov. Архів (PDF) оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  56. ↑ U.S. Supreme Court turns away Silk Road website founder's appeal. Reuters (амер.). 28 червня 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 29 червня 2018.
  57. ↑ Saul, Emily (12 серпня 2019). Silk Road mastermind Ross Ulbricht attempts to vacate life sentence. New York Post (амер.). Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 5 січня 2021.
  58. ↑ Ulbricht v. United States, 19 Civ. 7512 | Casetext Search + Citator. casetext.com. Процитовано 21 грудня 2022.
  59. ↑ Bilton, Nick (18 грудня 2020). 'You Are a Criminal': The Double Standard of a Trump Pardon for Silk Road Founder Ross Ulbricht. Vanity Fair. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  60. ↑ AFFIDAVIT of AUSA Timothy T. Howard. Court Listener. Ulbricht v. United States, Docket 1:19-cv-07512. U.S. District Court, S.D. New York. 9 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  61. ↑ Bilton, Nick (2017). American Kingpin: The Epic Hunt for the Criminal Mastermind Behind the Silk Road. Portfolio/Penguin. с. 300. ISBN 9781591848141.
  62. ↑ Ross Ulbricht Loses His Appeal. Here's What Happens Next. Corbett Report. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  63. ↑ Mangu-Ward, Katherine (July 2018). Ross Ulbricht Is Serving a Double Life Sentence. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 31 грудня 2018.
  64. ↑ а б Mak, Aaron (25 січня 2022). The Crypto Obsessives Trying to Save a Notorious Internet Criminal From Prison. Slate Magazine (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  65. ↑ Ulbricht, Lyn. Trump's visit to Phoenix gives people hope. Mine is he commutes my son's life sentence. The Arizona Republic (амер.). Процитовано 20 червня 2022.
  66. ↑ Ramey, Corinne (7 листопада 2022). Justice Department Announces Seizure of Bitcoin Once Valued at $3.36 Billion. Wall Street Journal. Процитовано 7 листопада 2022.
  67. ↑ Greenberg, Andy (22 квітня 2022). A $3 Billion Silk Road Seizure Will Erase Ross Ulbricht's Debt. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 23 жовтня 2022.
  68. ↑ Smith, Andrew (24 квітня 2022). Silk Road Founder Ross Ulbricht To Forfeit $3 billion worth of BTC To The US Government. The Coin Republic: Cryptocurrency, Bitcoin, Ethereum & Blockchain News (амер.). Процитовано 23 жовтня 2022.
  69. ↑ Gibbings-Jones, Mark (21 серпня 2017). Monday's best TV: Storyville: Silk Road – Drugs, Death and the Dark Web. The Guardian. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  70. ↑ Dujsik, Mark. Silk Road. rogerebert.com. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  71. ↑ NFT of Silk Road founder's art sells for more than $6 million. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  72. ↑ Nino, Jose (24 травня 2022). Thomas Massie Calls for the Biden Administration to Grant Ross Ulbricht Clemency.
  73. ↑ Welch, Matt (4 грудня 2018). Help Reason Fight for the Unjustly Imprisoned.
  74. ↑ Libertarian Jo Jorgensen Talks About Ross Ulbricht. 2 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Росс_Ульбріхт&oldid=42281511