Синдром порушення активності та уваги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з СДУГ)
Перейти до: навігація, пошук
Синдром порушення активності та уваги / СПАУ
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F90.0
OMIM 143465
DiseasesDB 6158
MedlinePlus 001551
eMedicine med/3103
ped/177
MeSH D001289

Синдро́м пору́шення акти́вності та ува́ги (скорочено СПАУ; англ. Disturbance of activity and attention; також — англ. Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD); часто неправильно скорочують «СДУГ» від невдалого перекладу «Синдром дефіциту уваги та гіперактивності»[1]) — неврологічно-поведінковий синдром розладу розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.

Саме наявність СПАУ і його лікування викликають багато суперечок та дискусій ще з 1970х років.[2][3][4][5] В існуванні СПАУ сумніваються низка лікарів, вчителів, політиків, батьків і засобів масової інформації. Одні вважають, що СПАУ не існує взагалі, інші вірять, що є генетичні та фізіологічні причини цього стану. Тоді як у Міжнародному класифікаторі хвороб 10-го перегляду синдром СПАУ включено у V главу «Психічні та поведінкові розлади» (F00-F99), до підрозділу «Поведінкові та емоційні розлади, що починаються звичайно в дитячому та підлітковому віці» (F90-F98), безпосередньо до групи «Гіперкінетичні розлади» (F90) під кодом F90.0 (англ. Disturbance of activity and attention).

З неврологічної точки зору СПАУ розглядають як стійкий і хронічний синдром, для якого не знайдено способу ефективного лікування, який би гарантував остаточне одужання. Для полегшення симптомів СПАУ найчастіше використовують психостимулятори центральної нервової системи, які містять метилфенідат (ріталін, консерта, метадейт, метилін). Згідно цих рекомендацій застосування інших амфетамінів і декстроамфетамінів скоріше призводить до можливості зловживання ними, більшої кількості небажаних наслідків, хоча частину з них застосовують у медичній системі США[6] За даними 2006 року для населення Сполучених Штатів Америки, цей розлад наявний у 3-5 % людей, як дітей, так і дорослих.[7]

При підозрі на СПАУ необхідно перевірити хворого на наявність неврозів та депресії, які спричинюють подібні прояви.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Такий переклад є двозначним, адже незрозуміло, як між собою корелюють дефіцит та гіперактивність.
  2. Parrillo, Vincent (2008). Encyclopedia of Social Problems. SAGE. с. 63. ISBN 9781412941655. 
  3. Treatment of Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder. US department of health and human services. December 1999. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2008-10-02. 
  4. Mayes R, Bagwell C, Erkulwater J (2008). ADHD and the rise in stimulant use among children. Harv Rev Psychiatry 16 (3). с. 151–66. PMID 18569037. doi:10.1080/10673220802167782. 
  5. Cohen, Donald J.; Cicchetti, Dante (2006). Developmental psychopathology. Chichester: John Wiley & Sons. ISBN 0-471-23737-X. 
  6. Evaluating Prescription Drugs Used to Treat: Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD)(англ.)
  7. ADD/ADHD Health Center.(англ.) Інформація з сайту WebMD.com. Дані зібрані 11 грудня 2006 року.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.