Бупропіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bupropion 1.svg
Бупропіон
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-2-(tert-Butylamino)-1-(3-chlorophenyl)propan-1-one
Класифікація
ATC-код N06AX12
PubChem 444
Хімічна структура
Формула C13H18ClNO 
Мол. маса 239,74 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 20 год.
Екскреція Нирки (87%), фекалії (10%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВЕЛБУТРИН™ SR,
«ГлаксоСмітКляйн Фармасьютикалз С.А.», Польща
UA/3844/01/01
24.04.2016—24/04/2021


Бупропіон (англ. Bupropion, лат. Bupropionum) — синтетичний лікарський засіб, що за хімічним складом є похідним терт-бутиламіну[1][2], та відноситься до антидепресантів з групи інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну.[3] З медичною метою препарат застосовується перорально.[4][1]

Історія[ред. | ред. код]

Бупропіон уперше синтезований у 1969 році Наріманом Мета у лабораторії компанії «Burroughs Wellcome», яка натепер є частиною компанії «GlaxoSmithKline», та запатентований у США в 1974 році.[5] Для клінічного застосування препарат схвалений у 1985 році.[4] Початково препарат застосовувався як антидепресант[6], проте за рік бупропіон усунуто з фармацевтичного ринку у зв'язку із частим побічним ефектом — епілептичними приступами. За кілька років встановлено, що ці явища спостерігаються при застосуванні високих доз препарату (400—600 мг бупропіону на добу), і після цього, як в інструкції щодо його застосування вказано нижчу максимальну дозу препарату, бупропіон знову допущений на фармацевтичний ринок з 1989 року.[7] Пізніше встановлено, що бупропіон має властивості блокатора нікотинових рецепторів, і тому він може бути ефективним у лікуванні нікотинової залежності. У 1997 році бупропіон офіційно схвалений у США для лікування нікотинової залежності.[8]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Бупропіон — лікарський засіб, що відноситься до антидепресантів з групи інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну. Механізм дії препарату відрізняється від механізму дії інших антидепресантів, та полягає в інгібуванні зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів, переважно норадреналіну та дофаміну, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині, посилення постсинаптичної імпульсації, зниження функціональної активності бета-адренорецепторів та незначно серотонінових рецепторів головного мозку, наслідком чого є нормалізація переважно адренергічної та дофамінових систем мозку та відновлення їх рівноваги, що призводить до купування депресивних станів.[1][9] Бупропіон також блокує нікотинові холінорецептори[10][3], та лише незначно впливає на зворотне захоплення серотоніну, а також не пригнічує активність моноаміноксидази.[1][3] Бупропірон має структурну подібність із сполуками класу амфетамінів, та має подібний до амфетамінів стимулюючий вплив на центральну нервову систему, проте на відміну від амфетамінів він не спричинює виникнення звикання.[10] Бупропіон також має здатність пригнічувати апетит.[11][2] Бупропіон застосовується переважно для лікування великих депресивних станів[1][12][4], причому особливо ефективний у комбінації з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну[13], зокрема із циталопрамом, сертраліном, флуоксетином[14][15], та міртазапіном.[16] Препарат також застосовується для лікування нікотинової залежності[10][3], проте в клінічних дослідженнях він виявився менш ефективним для лікування залежності від куріння, ніж вареніклін.[17] Бупропіон також застосовують для лікування синдрому дефіциту уваги.[18]

Оскільки при застосуванні бупропіону знижується апетит, то препарат застосовується також як засіб для лікування ожиріння у курців.[11][2] Для підвищення ефективності лікування ожиріння розроблено також комбінований препарат бупропіону з налтрексоном, який схвалений FDA[19], та Європейським агентством з лікарських засобів.[11]

Бупропірон неефективний при застосуванні у випадку хронічного болю в спині[20][21], проте він є досить ефективним у випадку нейропатичного болю.[22][23] Препарат також схвалений FDA[24] для лікування сезонного афективного розладу.[25] Згідно даних новітніх клінічних досліджень, бупропіон знижує рівень фактору некрозу пухлини[26], що дає підстави для дослідження щодо можливості використання препарату для лікування таких хронічних захворювань як хвороба Крона[27][28] та псоріаз.[29][30]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Бупропіон добре та відносно швидко всмоктується після перорального застосування. Біодоступність препарату для людини точно не встановлена у зв'язку з його інтенсивним метаболізмом, в експериментах на тваринах (морських свинках) становить 5—20 %.[31] Максимальна концентація бупропіону в крові досягається протягом 2 годин після прийому препарату, при застосуванні форм із сповільненим вивільненням цей час збільшується до 5 годин. Препарат добре (на 80 %) зв'язується з білками плазми крові. Бупропіон проникає через гематоенцефалічний бар'єр[4], через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко.[3] Метаболізується препарат у печінці з утворенням 3 активних метаболітів.. Виводиться бупропіон із організму переважно у вигляді метаболітів, частково в незміненій формі, переважно із сечею (87 %), частково із калом (10 %). Період напіввиведення препарату становить 14 годин, для форм із сповільненим виділенням 21 година, при порушенні функції печінки або нирок цей час може збільшуватися.[4]

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Бупропіон застосовують для лікування великих депресивних станів[1], лікування нікотинової залежності, сезонного афективного розладу, а також як препарат другої лінії для лікування депресій на фоні біполярного афективного розладу та для лікування синдрому порушення активності та уваги.[4]

Побічна дія[ред. | ред. код]

У перші роки при застосуванні бупропіону спостерігався частий побічний ефект — епілептичні приступи, у зв'язку із чим препарат усунуто з фармацевтичного ринку. За кілька років встановлено, що ці явища спостерігаються при застосуванні високих доз препарату (400—600 мг бупропіону на добу), і після цього, як в інструкції щодо його застосування вказано нижчу максимальну дозу препарату, бупропіон знову був допущений на фармацевтичний ринок.[7] Найчастішими побічними ефектами препарату є головний біль, безсоння, сухість у роті, нудота; при застосуванні високих доз препарату часто спостерігаються артеріальна гіпертензія і тахікардія.[10] Небезпечним побічним явищем препарату є поява суїцидальних думок і збільшення ризику самогубства.[4] Іншими побічними ефектами препарату є[1]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Бупропіон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноамінооксидази, судомах, пацієнтам із різкою відміною алкоголю або седативних засобів, пацієнтам із булімією або анорексією.[1]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Бупропіон випускається у вигляді таблеток по 0,075; 0,1; 0,15; 0,2 і 0,3 г.[4] бупропіон випускається також у вигляді комбінованого препарату з налтрексоном.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и БУПРОПІОН (BUPROPIONUM, БУПРОПИОН)
  2. а б в Бупропион. Функциональная гастроэнтерология (рос.)
  3. а б в г д Ліки і вагітність. Бупропіон
  4. а б в г д е ж и Bupropion Hydrochloride (англ.)
  5. Nariman B. Mehta, 1969, U.S. Patent 3 819 706
  6. Wellbutrin entry in the Orange Book. U.S. Food and Drug Administration Center for Drug Evaluation and Research. Процитовано 18 серпня 2007.  (англ.)
  7. а б Bupropion (Wellbutrin). eMedExpert.com. 31 березня 2008. Процитовано 20 серпня 2013.  (англ.)
  8. Whitten L (Квітень 2006). Bupropion helps people with schizophrenia quit smoking. National Institute on Drug Abuse Research Findings 20 (5). Архів оригіналу за 5 серпня 2007. Процитовано 27 травня 2013.  (англ.)
  9. Stahl S, Pradko J, Haight B, Modell J, Rockett C, Learned-Coughlin S (2004). A Review of the Neuropharmacology of Bupropion, a Dual Norepinephrine and Dopamine Reuptake Inhibitor (PDF). Prim Care Companion J Clin Psychiatry 6 (4): 159–166. PMC 514842. PMID 15361919. doi:10.4088/PCC.v06n0403. Процитовано 25-01-2011.  (англ.)
  10. а б в г Бупропион обычно хорошо переносится курильщиками(рос.)
  11. а б в г EMA рекомендовало к одобрению препарат для снижения избыточной массы тела (рос.)
  12. Fava M, Rush AJ, Thase ME, Clayton A, Stahl SM, Pradko JF, Johnston JA. (2005). 15 years of clinical experience with bupropion HCl: from bupropion to bupropion SR to bupropion XL (PDF). Prim Care Companion J Clin Psychiatry 7 (3): 106–113. PMC 1163271. PMID 16027765. doi:10.4088/PCC.v07n0305. Архів оригіналу за 2012-02-10. Процитовано 25-01-2011.  (англ.)
  13. Zisook S, Rush AJ, Haight BR, Clines DC, Rockett CB (2006). Use of bupropion in combination with serotonin reuptake inhibitors. Biol Psychiatry 59 (3): 203–10. PMID 16165100. doi:10.1016/j.biopsych.2005.06.027.  (англ.)
  14. Spier SA (1998). Use of bupropion with SRIs and venlafaxine. Depression and anxiety 7 (2): 73–5. PMID 9614595. doi:10.1002/(SICI)1520-6394(1998)7:2<73::AID-DA4>3.0.CO;2-6. 
  15. Bodkin JA, Lasser RA, Wines JD, Gardner DM, Baldessarini RJ (1997). Combining serotonin reuptake inhibitors and bupropion in partial responders to antidepressant monotherapy. The Journal of clinical psychiatry 58 (4): 137–45. PMID 9164423.  (англ.)
  16. Combination of Antidepressant Medications From Treatment Initiation for Major Depressive Disorder: A Double-Blind Randomized Study (англ.)
  17. Сравнительная оценка современных видов медикаментозной антиникотиновой терапии (обзор исследований) (рос.)
  18. Бупропион при синдроме дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ) у взрослых (рос.)
  19. Contrave prescribing information. United States Food and Drug Administration. Takeda Pharmaceuticals America, Inc. 10 вересня 2014. с. 1. Процитовано 6 April 2015.  (англ.)
  20. Katz J, Pennella-Vaughan J, Hetzel RD, Kanazi GE, Dworkin RH (Жовтень 2005). A randomized, placebo-controlled trial of bupropion sustained release in chronic low back pain. J Pain 6 (10): 656–61. PMID 16202958. doi:10.1016/j.jpain.2005.05.002.  (англ.)
  21. Urquhart DM, Hoving JL, Assendelft WW, Roland M, van Tulder MW (2008). Antidepressants for non-specific low back pain. Cochrane Database Syst Rev (1): CD001703. PMID 18253994. doi:10.1002/14651858.CD001703.pub3.  (англ.)
  22. Semenchuk MR, Davis B (Березень 2000). Efficacy of sustained-release bupropion in neuropathic pain: an open-label study. The Clinical Journal of Pain 16 (1): 6–11. PMID 10741812. doi:10.1097/00002508-200003000-00002.  (англ.)
  23. Semenchuk MR, Sherman S, Davis B (Листопад 2001). Double-blind, randomized trial of bupropion SR for the treatment of neuropathic pain. Neurology 57 (9): 1583–8. PMID 11706096.  (англ.)
  24. First drug for seasonal depression. FDA Consumer 40 (5): 7. 2006. PMID 17328102.  (англ.)
  25. Modell JG, Rosenthal NE, Harriett AE, Krishen A, Asgharian A, Foster VJ, Metz A, Rockett CB, Wightman DS (2005). Seasonal affective disorder and its prevention by anticipatory treatment with bupropion XL. Biol Psychiatry 58 (8): 658–67. PMID 16271314. doi:10.1016/j.biopsych.2005.07.021. 
  26. A new chapter opens in anti-inflammatory treatments: The antidepressant bupropion lowers production of tumor necrosis factor-alpha and interferon-gamma in mice (англ.)
  27. Kane S, Altschuler EL, Kast RE (Жовтень 2003). Crohn's disease remission on bupropion. Gastroenterology 125 (4): 1290. PMID 14552325. doi:10.1016/j.gastro.2003.02.004.  (англ.)
  28. Kast RE, Altschuler EL (Листопад 2001). Remission of Crohn's disease on bupropion. Gastroenterology 121 (5): 1260–1. PMID 11706830. doi:10.1053/gast.2001.29467.  (англ.)
  29. Altschuler EL, Kast RE (2003). Bupropion in psoriasis and atopic dermatitis: decreased tumor necrosis factor-alpha?. Psychosom Med 65 (4): 719. PMID 12883127. doi:10.1097/01.PSY.0000073874.55003.EE.  (англ.)
  30. Modell JG, Boyce S, Taylor E, Katholi C (2002). Treatment of atopic dermatitis and psoriasis vulgaris with bupropion-SR: a pilot study. Psychosom Med 64 (5): 835–40. PMID 12271115. doi:10.1097/01.PSY.0000021954.59258.9B.  (англ.)
  31. Wellbutrin Pharmacology, Pharmacokinetics, Studies, Metabolism — Bupropion — RxList Monographs (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]