Краснозаводськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Краснозаводськ
Flag of Krasnozavodsk (Moscow oblast).png
Прапор Краснозаводська
Krasnozavodsk Club Raduga.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Сергієво-Посадський район
Поселення Міське поселення Краснозаводська
Код ЗКАТУ: 46215503
Код ЗКТМО: 46615103001
Основні дані
Час заснування: 1916
Статус міста 1940
Населення 13 697
Площа 19 км²
Поштовий індекс 141321
Телефонний код +7 49654
Географічні координати: 56°26′17″ пн. ш. 38°13′46″ сх. д. / 56.43805555558377307° пн. ш. 38.22944444447177403° сх. д. / 56.43805555558377307; 38.22944444447177403Координати: 56°26′17″ пн. ш. 38°13′46″ сх. д. / 56.43805555558377307° пн. ш. 38.22944444447177403° сх. д. / 56.43805555558377307; 38.22944444447177403
Часовий пояс +3
Веб-сторінка krasnozavodsk.info
Мапа
Краснозаводськ (Росія)
Краснозаводськ
Краснозаводськ

CMNS: Краснозаводськ на Вікісховищі

Краснозаводськ — місто і найбільший населений пункт однойменного міського поселення Краснозаводська у Сергієво-Посадському муніципальному районі Московської області. Населення міста — 13,7 тис. чол. (2010).

Розташований на річці Куньї (притоки Дубни, басейн Волги), за 15 км на північ від міста Сергієв Посад, за 7 км на північний захід від найближчій станції Бужаніново і за 88 км на північний схід від Москви. Площа 19 км².

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку — робітниче селище при Троїцькому снаряжательному заводі (заснований 15 липня 1915 року, зараз — Краснозаводский хімічний завод). Спочатку не мав ніякої назви, після 1917 р. називався Відродження, Загорський (по близькості до міста Загорський — так називався Сергієв Посад), Червонозаводський. У 1940 р. перетворений у місто Краснозаводськ.

У зв'язку з тим, що у 2000 році зі складу міста було виведено селище Новобудова і на його основі утворено місто Пересвет, населення міста скоротилося майже вдвічі. У 1989 році у місті жило 29,8 тис. чоловік, перепис населення 2002 році виявив 13,5 тис. (-54 %)[1]. Зараз число жителів міста, згідно з офіційною статистикою, трохи збільшилося.

Символіка[ред. | ред. код]

Міське поселення Краснозаводськ має власну символіку — герб та прапор. Основа міської геральдики — зображення куниці на червоному та зеленому полі. Першу редакцію герба було ухвалено 15 жовтня 2007 року, сучасну — 9 вересня 2010 року [2]

Промисловість[ред. | ред. код]

Містоутворююче підприємство — Краснозаводский хімічний завод, провідний російський розробник і виробник патронів для гладкоствольних рушниць 12, 16, 20 і 410 калібрів; також випускає паркові і висотні феєрверки, піротехнічні іграшки, а також деякі промислові товари (термітні патрони і шашки, залізничні петарди та ін.) Патрони Червонозаводського хімічного заводу за результатами випробувань на Льєжській і Бірмінгемській випробувальних станціях отримали сертифікати відповідності вимогам Постійної міжнародної комісії Брюссельської Конвенції з випробувань ручної вогнепальної зброї. Система контролю якості Червонозаводського хімічного заводу сертифікована за стандартом ISO 9000. У місті також є хлібозавод, виробництво будматеріалів.

Освіта та культура[ред. | ред. код]

У місті є Краснозаводский хіміко-механічний коледж (раніше — хіміко-технологічний технікум), дві середні школи (№ 1,7), музична школа, палац культури «Веселка». Є центр дитячої творчості та 5 дитячих садків. Неподалік від міста — село Богородське, центр народного промислу. У селі розташована церква Різдва Богородиці, датується 1768 р.

З 2007 році у місті діє церква.

Смерч[ред. | ред. код]

Увечері 3 червня 2009 року у Краснозаводську склалася надзвичайна ситуація — по території міста пройшов смерч (торнадо)[3].

Смерч виник у результаті проходження холодного фронту 3 червня 2009 року близько 22:15 годин ± 15 хв за московським часом, у Московській області, у Сергієво-Посадському районі, поруч з містом Краснозаводськ.

На початку утворилося кілька воронок смерчу, які потім об'єдналися у одну високої руйнівної сили, яка досягала категорії F3[4] (за 5-бальною шкалою Фуджити). Довжина сліду становила 1,5 км, його середня ширина — 125 м, його максимальна ширина — 150 м, напрямок руху — SSE-NNW (південно-південно-схід — північно-північно-захід)[5][6][7]. Зародження воронки смерчу також спостерігалося і на території Москви, близько 21 години за московським часом.


Наслідки[ред. | ред. код]

За даними адміністрації міста Краснозаводська 60 осіб звернулися до місцевих лікарень за медичною допомогою з сильними забіями і переломами. З них 14 жителів були госпіталізовані до лікарні Сергієва Посада, троє опинилися у реанімації[8].

У місті був частково зруйнований місцевий ринок, з багатоквартирних будинків були зірвані дахи, пошкоджені і зруйновані балкони, вибиті стекла. Смерч піднімав у повітря автомобілі і торгові намети, були повалені і вирвані з корінням дерева. Збиток був нанесений і електромережі. Руйнування викликали замикання і пожежі, в результаті яких згоріло 9 квартир[8].

У результаті смерчу практично всі торгові павільйони міста були зруйновані, 40 житлових багатоквартирних будинків залишилися без вікон і дахів, 62 людини було поранено[9] Загальний збиток, нанесений Краснозаводську, був оцінений в 170 мільйонів рублів[10].

Подібний смерч вважається досить рідкісним явищем для підмосковного регіону[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]