Керлінг

Льодовий майданчик для гри в керлінг

Ке́рлінг (від англ. curl — завертатися) — олімпійський вид спорту, гра на льоду між двома командами, мета якої розташувати важку гранітну шайбу (камінь) ближче до цілі, ніж шайба команди-супротивника. За своїм принципом гра схожа на боулінг на траві.

У керлінг грають дві команди по чотири гравці, які почергово метають гладенькі відполіровані гранітні шайби по крижаній доріжці у напрямку до цілі, відзначеної на доріжці концентричними колами. Два гравці допомагають спрямувати шайбу в потрібну точку за допомогою спеціальних щіток, якими вони натирають лід в напрямку руху шайби. Гра ділиться на енди, в кожному з яких командам нараховуються очки, в залежності від того, скільки своїх шайб виявилися ближче до цілі, ніж найближча шайба команди-супротивника. Гра складна, як технічно, так і стратегічно.

Керлінг входить до програми Олімпійських ігор, починаючи з Олімпіади 1998 в Нагано. В 2006 Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення ретроспективно визнати офіційними змагання з керлінгу, що проводилися в рамках Міжнародного спортивного тижня в 1924. Під час Олімпіади 1932 теж проводився показовий матч із керлінгу між командами США та Канади.

Історія

Гра в керлінг у Еглінтоні, Шотландія, 2 лютого 1860. Катрина Роджера Гріффіта

Керлінг зародився у Шотландії в добу пізнього середньовіччя. Перша письмова згадка про гру датується 1541 роком. Пітеру Брейгелю старшому належать дві картини від 1565, на яких зображені гравці в керлінг. Шотландці розповсюдили гру у світі, особливо в Канаді, США та в континентальній Європі. Сьогодні в неї грають також у Японії, Кореї, Китаї, Австралії та Новій Зеландії.

Організації та змагання

Організацією змагань із керлінгу опікується Міжнародна федерація керлігу, членом якої є також Федерація керлінгу України.

Найголовнішим змаганням світового рівня є Олімпійський турнір із керлінгу, що проводиться раз на чотири роки в рамках Зимових олімпіад. Чемпіонати світу з керлінгу проходить щороку, окремо для чоловіків, жінок та змішаних команд.