Керлінг
| Керлінґ, Кьорлінг, Кьорлінґ, Керлінг | |
|---|---|
 | |
| Характеристика | |
| Займаються у світі | 1,500,000[1] |
| Спортсменів у команді | 4 |
| Перші змагання | |
| Олімпійські ігри | 1924 |
| Чемпіонат світу | 1959 |
| Чемпіонат Європи | 1975 |
| Міжнародна федерація | |
| Назва | Всесвітня федерація керлінґу |
| Рік заснування | 1966 |
| Голова федерації | Кейт Ке́йтнесс[en] |
| Вебсайт | Офіційний сайт |
| Національна федерація | |
| Всеукраїнська федерація керлінґу | |
| Пов'язані проєкти | |
Ке́рлінг, ке́рлінґ[2][3], кьо́рлінг[4], кьо́рлінґ[5] (англ. curling, від curl — «крутити») — олімпійський вид спорту, командна спортивна гра на крижаному майданчику. За своїм принципом гра схожа на боулінг на траві. Гра складна, як технічно, так і стратегічно.
Керлінґ входить до програми Олімпійських ігор, починаючи з Олімпіади 1998 в Нагано[6]. У 1924 році керлінґ був демонстраційним видом спорту на перших Зимових іграх у Шамоні[7]. У 2006 Міжнародний Олімпійський комітет вирішив ретроспективно визнати офіційними змагання з керлінґу, що проводилися в рамках Міжнародного спортивного тижня в 1924. Під час Олімпіади 1932 теж проводився показовий матч із керлінґу між командами США та Канади.
Історія[ред. | ред. код]
Керлінґ зародився у Шотландії в добу пізнього середньовіччя. Перша письмова згадка про гру датується 1541 роком. Камінь для керлінґу, на поверхні якого вибита дата його виготовлення «1511 рік», знайдений на дні осушеного ставка у Данблейні. Пітеру Брейгелю Старшому належать дві картини від 1565, на яких зображені гравці в керлінґ.
Шотландці розповсюдили гру у світі, особливо в Канаді, США та в континентальній Європі. Сьогодні в неї грають також в Японії, Кореї, Китаї, Австралії та Новій Зеландії.
Найстаршим керлінґовим клубом у світі є асоціація гравців міста Кілс, розташованого на півночі Шотландії. Асоціація заснована у 1716 році[8].
Правила[ред. | ред. код]
У керлінґ грають дві команди по чотири гравці (скіп, віце-скіп, перший та другий скіпи), які почергово кидають гладенькі відполіровані гранітні бити крижаною доріжкою у напрямку до цілі, відзначеної на доріжці концентричними колами. Два гравці допомагають спрямувати шайбу в потрібну точку за допомогою спеціальних щіток, якими вони натирають лід у напрямку руху шайби, внаслідок чого на льодовій поверхні утворюється тонкий шар вологи, що сприяє збільшенню швидкості бити. Гра ділиться на 10 ендів, деякі фахівці називають енди іннінґами, у кожному з яких командам нараховуються очки, залежно від того, скільки своїх бит виявилося ближче до цілі, ніж найближча бита команди-супротивника. Протягом одного енду команди по черзі випускають по вісім каменів. Переможець визначається за сумою очок у всіх ендах. У разі рівності очок після десяти ендів, призначається додатковий енд — екстра-енд, переможець якого й стає переможцем матчу.
Майданчик для керлінґу являє собою прямокутне поле. Його довжина може бути від 44,5 до 45,72 м, ширина від 4,42 до 5 м. Мішень, звана «будинком», має діаметр 3,66 м. Відстань між центрами двох мішеней, нанесених на ігрову поверхню — 34,75 м. Битку, кам'яний диск із ручкою вагою 19,96 кг, виготовляється з певного виду граніту, видобутого на острові Ейлс-Крейґ в Шотландії. Він має циліндричну форму та кільцеподібну ковзаючу поверхню. Зверху в каменю є ручка. Температура льоду для керлінґу близько -5 °C.
Гравець, котрий кидає битку, одягає на взуття тефлоновий слайдер, що забезпечує гарне ковзання. Для запобігання травм гравці використовують наколінники.
Організації та змагання[ред. | ред. код]
Організацією змагань із керлінґу опікується Всесвітня федерація керлінґу, членом якої є також Всеукраїнська федерація керлінґу.
Найголовнішим змаганням світового рівня є Олімпійський турнір із керлінґу, що проводиться раз на чотири роки в рамках Зимових Олімпіад. Вперше керлінґ був демонстраційним видом спорту на перших Зимових іграх у Шамоні в 1924 році[9] Чемпіонат світу з керлінґу проходить щороку, окремо для чоловіків, жінок та змішаних команд.
Канадійка українського походження Сільвія Федорук у 1986 році, за вагомий внесок у розвиток спорту, внесена до Зали Слави керлінґу Канади[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Лущик І. В. Керлінґ. Фізичне виховання в школах України: науково-методичний журнал. Харків: Вид. група «Основа». N 2(62). 2008
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Curling Makes Gains in U.S. Popularity. Yahoo! Sports. 19 листопада 2011. Архів оригіналу за 2 March 2014.(англ.)
- ↑ Керлінґ [Архівовано 14 Січня 2022 у Wayback Machine.] Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- ↑ Ке́рлінґ [Архівовано 26 Червня 2018 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
- ↑ Кьорлінг [Архівовано 11 червня 2018 у Wayback Machine.] «Спортивний комітет України»
- ↑ Комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності»[недоступне посилання] Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний університет
- ↑ Я не стрілятиму в людей. Тож доручили перестріляти всіх собак у селі. Архів оригіналу за 26 Червня 2018. Процитовано 26 Червня 2018.
- ↑ Календар історії спорту [Архівовано 26 Червня 2018 у Wayback Machine.] «Мiнiстерство молоді та спорту України»
- ↑ KilsythCurling. Архів оригіналу за 7 Березня 2006. Процитовано 26 Червня 2018.
- ↑ Головатенко О. М., Олексієнко Я. І. Олімпійський рух в Україні. Участь українських спортсменів в Олімпійських іграх. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2018. Процитовано 24 Серпня 2020.
- ↑ Конґрес Українців Канади висловлює співчуття з приводу відходу у вічність вельмишановної Сільвії Федорук. Архів оригіналу за 26 Червня 2018. Процитовано 26 Червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка керлінг. |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керлінґ |
- Керлінґ // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Керлінґ [Архівовано 14 Січня 2022 у Wayback Machine.] Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- Всеукраїнська федерація керлінґу [Архівовано 13 Червня 2021 у Wayback Machine.]
- Всесвітня федерація Керлінґ [Архівовано 15 Липня 2014 у Wayback Machine.]
- Curling Basics [Архівовано 22 Жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)(нім.)
- Керлінґ на канадській монеті в 25 центів 2007 року [Архівовано 20 Липня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про керлінг. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |