Керлінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керлінґ, Кьорлінг, Кьорлінґ, Керлінг
Brier 045.jpg
Характеристика
Займаються у світі 1,500,000[1]
Спортсменів у команді 4
Перші змагання
Олімпійські ігри 1924
Чемпіонат світу 1959
Чемпіонат Європи 1975
Міжнародна федерація
Назва Всесвітня федерація керлінґу
Рік заснування 1966
Голова федерації Кейт Ке́йтнесс[en]
Вебсайт Офіційний вебсайт
Національна федерація
Всеукраїнська федерація керлінґу
Пов'язані проєкти

Ке́рлінґ[2][3],Кьо́рлінг[4], Кьо́рлінґ[5], Ке́рлінг, (англ. curling, від curl — «крутити») — олімпійський вид спорту, командна спортивна гра на крижаному майданчику. За своїм принципом гра схожа на боулінг на траві. Гра складна, як технічно, так і стратегічно.

Керлінґ входить до програми Олімпійських ігор, починаючи з Олімпіади 1998 в Нагано[6]. У 1924 році керлінґ був демонстраційним видом спорту на перших Зимових іграх у Шамоні[7]. У 2006 Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення ретроспективно визнати офіційними змагання з керлінґу, що проводилися в рамках Міжнародного спортивного тижня в 1924. Під час Олімпіади 1932 теж проводився показовий матч із керлінґу між командами США та Канади.

Історія[ред. | ред. код]

Гра в керлінґ у Еглінтоні, Шотландія, 2 лютого 1860. Картина Роджера Гріффіта

Керлінґ зародився у Шотландії в добу пізнього середньовіччя. Перша письмова згадка про гру датується 1541 роком. Камінь для керлінґу, на поверхні якого вибита дата його виготовлення «1511 рік», знайдений на дні осушеного ставка у Данблейні. Пітеру Брейгелю Старшому належать дві картини від 1565, на яких зображені гравці в керлінґ.

Шотландці розповсюдили гру у світі, особливо в Канаді, США та в континентальній Європі. Сьогодні в неї грають також в Японії, Кореї, Китаї, Австралії та Новій Зеландії.

Найстаршим керлінґовим клубом у світі є асоціація гравців міста Кілс, розташованого на півночі Шотландії. Асоціація заснована у 1716 році[8].

Правила[ред. | ред. код]

12-01-20-yog-674.jpg
Керлінґ: канадська монета 25 центів 2007 р.

У керлінґ грають дві команди по чотири гравці (скіп, віце-скіп, перший та другий скіпи), які почергово кидають гладенькі відполіровані гранітні бити крижаною доріжкою у напрямку до цілі, відзначеної на доріжці концентричними колами. Два гравці допомагають спрямувати шайбу в потрібну точку за допомогою спеціальних щіток, якими вони натирають лід у напрямку руху шайби, внаслідок чого на льодовій поверхні утворюється тонкий шар вологи, що сприяє збільшенню швидкості бити. Гра ділиться на 10 ендів, деякі фахівці називають енди іннінґами, у кожному з яких командам нараховуються очки, залежно від того, скільки своїх бит виявилося ближче до цілі, ніж найближча бита команди-супротивника. Протягом одного енду команди по черзі випускають по вісім каменів. Переможець визначається за сумою очок у всіх ендах. У разі рівності очок після десяти ендів, призначається додатковий енд — екстра-енд, переможець якого й стає переможцем матчу.

Майданчик для керлінґу

Майданчик для керлінґу являє собою прямокутне поле. Його довжина може бути від 44,5 до 45,72 м, ширина від 4,42 до 5 м. Мішень, звана «будинком», має діаметр 3,66 м. Відстань між центрами двох мішеней, нанесених на ігрову поверхню — 34,75 м. Битку, кам'яний диск із ручкою вагою 19,96 кг, виготовляється з певного виду граніту, видобутого на острові Ейлс-Крейґ в Шотландії. Він має циліндричну форму та кільцеподібну ковзаючу поверхню. Зверху в каменю є ручка. Температура льоду для керлінґу близько -5 °C.

Гравець, котрий кидає битку, одягає на взуття тефлоновий слайдер, що забезпечує гарне ковзання. Для запобігання травм гравці використовують наколінники.

Організації та змагання[ред. | ред. код]

Організацією змагань із керлінґу опікується Всесвітня федерація керлінґу, членом якої є також Всеукраїнська федерація керлінґу.

Найголовнішим змаганням світового рівня є Олімпійський турнір із керлінґу, що проводиться раз на чотири роки в рамках Зимових Олімпіад. Вперше керлінґ був демонстраційним видом спорту на перших Зимових іграх у Шамоні в 1924 році[9] Чемпіонат світу з керлінґу проходить щороку, окремо для чоловіків, жінок та змішаних команд.

Канадійка українського походження Сільвія Федорук у 1986 році, за вагомий внесок у розвиток спорту, внесена до Зали Слави керлінґу Канади[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лущик І. В. Керлінґ. Фізичне виховання в школах України: науково-методичний журнал. Харків: Вид. група «Основа». N 2(62). 2008

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Curling Makes Gains in U.S. Popularity. Yahoo! Sports. 19 November 2011. Архів оригіналу за 2 March 2014. (англ.)
  2. Керлінґ Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  3. Ке́рлінґ «Енциклопедія Сучасної України»
  4. Кьорлінг Архівовано 11 червня 2018 у Wayback Machine. «Спортивний комітет України»
  5. Комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний університет
  6. Я не стрілятиму в людей. Тож доручили перестріляти всіх собак у селі.
  7. Календар історії спорту «Мiнiстерство молоді та спорту України»
  8. KilsythCurling
  9. Головатенко О. М., Олексієнко Я. І. Олімпійський рух в Україні. Участь українських спортсменів в Олімпійських іграх
  10. Конґрес Українців Канади висловлює співчуття з приводу відходу у вічність вельмишановної Сільвії Федорук

Посилання[ред. | ред. код]