Санчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 23°28′46″ пн. ш. 77°44′22″ сх. д. / 23.47944° пн. ш. 77.73944° сх. д. / 23.47944; 77.73944

Буддистські пам'ятки в Санчі
Buddhist Monuments at Sanchi *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Sanchi2.jpg
Велика Ступа у Санчі
23°28′ пн. ш. 77°44′ сх. д. / 23.467° пн. ш. 77.733° сх. д. / 23.467; 77.733
Країна Індія Індія
Тип Культурний
Критерії i, ii, iii, iv, vi
Об'єкт № 524
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1989 (13 сесія)

Санчі́ (Sanchi) — невелике селище у районі Райсен (Raisen) індійського шт. Мадх'я-Прадеш, розташоване на відстані 46 км на північний схід від Бхопалу в центральній частині штату. Тут знаходяться декілька монументальних пам'яток ранньобуддистської та індуїстської архітектури: храми, ступи, монастирі, що датуються періодом від ІІІ ст. до н. е. до ХІІ ст. н. е..

Велика ступа Санчі[ред.ред. код]

Головною пам'яткою комплексу Санчі є Велика Ступа. Достеменно відомо, що це перша у світі ступа, зведена для наочності дії дхарми, яка таким чином послужила прообразом всіх наступних ступ.

Декорована різьбленням Північна брама Ступи

Ядро ступи має структуру простої напівсфери, складеної з цегли, що підноситься над залишками Будди. Ступа довершується архітектурною деталлю чатра — у формі парасольки, що символізує високе покликання честі і захисту священних решток[1]. Мури Ступи мають багатий скульптурний декор — на барельєфах зображені фігури не лише тодішніх індійців, а й люди в грецьких шатах.

Історія[ред.ред. код]

Велика Ступа була зведена за наказом індійського імператора Ашоки в III ст. до н. е. Розташована поруч сорокатонна колона Ашоки була доставлена спеціально з Чунару.

На початку доби правління династії Шунга (II ст. до н. е.) Велика ступа зазнала ушкоджень (якщо не цілковитого руйнування), однак незабаром її було відбудовано і розширено вдвічі більше проти початкових розмірів.

Наприкінці II ст. до н. е. індо-грецький посол Геліодор звів відому колону (т.зв. Колону Геліодора) за 5 миль від Ступи. Ще за декілька десятиліть з'явились чотири брами по всіх сторонах світу, оздоблених вишуканим різьбленням.

Санчі продовжував лишатися значним осередком буддистського мистецтва до XII ст., допоки в центральній Індії не утвердився іслам, а буддистські святині почали занепадати. Серед споруд I-го тис. н. е. особливу славу здобув Храм № 17, датований V ст., — один з найдавніших буддистських храмів Індії.

Закинуті протягом століть, пам'ятки Санчі заново було винайдено, відкрито й описано британським генералом Тейлором (Taylor) в 1818 році.

Археологи-аматори і шукачі скарбів панували у Санчі аж до 1881 року, коли були розпочаті постійні відновлювальні і дослідницькі роботи. Між 1912 і 1919 рр. структура комплексу під проводом Джона Маршалла (John Marshall) була відновлена до сучасного вигляду[2]. У теперішній час близько півсотні пам'яток, що лишилися на пагорбі Санчі, включають три ступи і декілька храмів.

Написи[ред.ред. код]

У Санчі, особливо у першій ступі, є багато написів Брахмі. Хоча багато з них короткі і описують пожертви, вони мають дуже важливе історичне значення. Джеймс Принсеп у 1834 році помітив, що багато з написів закінчуються одними і тими ж словами Брахмі. Прінсеп прийняв їх за «данам» (пожертвування), це і допомогло розшифрувати письмена Брахмі.[3]

Аналіз записів пожертвувань показує, що хоча багато з благодійників були місцевими (без вказаного міста), значна частина з них походили з Удджайни, Вадіши, Курари, Надінагари, Махісаті, Кургхари, Бхогавадхана та Камадігама.

Також там є написи часів династії Маур'їв, Шунга/Сатавахана (175 р. до н.е. – 15 р. н.е.), Кушанського царства (100-150 рр. н.е), династії Гтупів (600-800 рр. н.е. див. Написи часів Чандрагупти II в Санчі). Напис Є Драхма Хету у храмі 45 може датуватися 9 століттям.

Світова спадщина[ред.ред. код]

У 1989 році Буддистські пам'ятки у Санчі офіційно включені до Переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Селище Санчі[ред.ред. код]

Селище Санчі[4] є типовим невеликим індійським селом, населення якого згідно з переписом 2001 року становить 6.785 осіб, з цього числа чоловіче — 53% і 47% жіноче, рівень грамотності місцевих жителів становить 67%, станом на цей 2001 рік 16% від загалу селян були дітьми до 6 років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dehejia, Vidya. (1997). Indian Art. Phaidon: London. ISBN 0-7148-3496-3.
  2. John Marshall, «An Historical and Artistic Description of Sanchi», from A Guide to Sanchi, Calcutta: Superintendent, Government Printing (1918). Pp. 7-29 on line, Project South Asia.
  3. Salomon, Richard (1988). Indian Epigraphy : A Guide to the Study of Inscriptions in Sanskrit, Prakrit, and the other Indo-Aryan Languages. Oxford University Press. 
  4. Falling Rain Genomics, Inc — Sanchi

Джерела і посилання[ред.ред. код]