Сассарська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сассарська мова
італ. Lingua sassarese
Територія поширення сассардської мови
Територія поширення сассардської мови
Поширена в Італія Італія
Регіон Flag of Sardinia.svg Сардинія
Носії 100 000
Писемність латинська абетка
Класифікація

Індо-Європейська

Офіційний статус
Регіональна Сардинія
Коди мови
ISO 639-3 sdc

Сассарська мова (італ. Lingua sassarese; сассарі, туррітано) — належить до галлурського діалекту італо-далматинських мов романської групи індоєвропейської мовної сім'ї, поширена на острові Сардинія.

Ареал мови[ред. | ред. код]

Сассарська поширена на півночному заході Сардинії, передусім у другому за величиною місті острова Сассарі, та у мініципалітетах Порто-Торрес, Сорсо, Стінтіно.

Sardinia Language Map.png

У мініципалітетах Валледорія, Кастельсардо, Терґу, Седіні поширений кастеланський діалект сассарської мови.

Станом на 1999 рік число мовців сасарської складало приблизно 100 тисяч осіб[1].

Сасарською написані твори письменників Помпео Кальвія, Сальваторе Рую, Джіан Паоло Баццоні та Джузеппе Тіротто. Також сассардською проводяться численні культурні, театральні та соціальні заходи.

Історія[ред. | ред. код]

Виникла сасарська у XII — XIII столітті під час комунального руху в місті Сассарі як мова торгівлі, шляхом змішування тосканської, ліґурійської та корсиканської мов.

Сасарська є свого роду перехідна форма між корсиканською та сардинською мовами[2][3][4].

Незважаючи на значний вплив сардинської, що у першу чергу проявляється в області лексики та фонетики, все ж помітно, що сасарська є діасистема тосканського діалекту італійської мови[5][3].

Є також низка лінгвістів, котрі вважає сассардську діалектом корсиканської мови.

Статус[ред. | ред. код]

У 1997 році урядом Сардинії сассарській мові надано статус регіональної[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sardinian, Sassarese «Ethnologue»(англ.)
  2. Mauro, Maxia (1999). Studi storici sui dialetti della Sardegna settentrionale (it). Sassari: Studium Adf. с. 21, 37. 
  3. а б Enrico, Costa (1992). Sassari (it). Sassari: Edizioni Gallizzi. vol.I, pag.51. «Ai Pisani dobbiamo anche il nostro dialetto, che per la maggior parte è quasi lo stesso che vi si parla oggi - una specie di toscano del secolo XIII - corrotto più tardi da un po' di corso e da molto spagnuolo.» 
  4. Сардинський діалект італійської мови
  5. Alessandro Ponzeletti (2010). Sassari e i suoi toponimi nel tempo (PDF). Sassari: Comune di Sassari. с. 20–23. Процитовано 18 gennaio 2012. 
  6. Official Website of the Autonomous Region of Sardinia

Посилання[ред. | ред. код]