Фріульська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріульська мова
Furlan, Lenghe furlane
Мапа поширення фріульської мови
Мапа поширення фріульської мови
Поширена в Італія
Регіон Фріулі-Венеція-Джулія
Носії 794 000 (2001)
Писемність латинська абетка
Класифікація

Індо-Європейська сім'я

Романська група
Західнороманська підгрупа
Рето-романські мови
Офіційний статус
Офіційна Визнана як мова меншини
Регулює[ru] Agjenzie regjonâl pe lenghe furlane[d]
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 fur
ISO 639-3 fur

Фріульська мова (фріул. lenghe furlane, furlan) — романська мова, поширена на території північно-східної Італії, мова фріулів. Одна з небагатьох романських мов, де існує зіставлення голосних за довготою. Г. Асколі припускав, що фріульська мова в рамках романської групи має спільні риси з ладинською і романшською мовами, а також пов'язана з ретійським субстратом. Проте якщо це і так, то схожість носить швидше ареальний характер.

За Середньовіччя існував великий пласт літератури фріульською мовою: центрами літератури були міста Удіне та Горіція. Пізніше фріульська мова потрапила під сильний вплив венеціанського діалекту, а пізніше — стандартної італійської мови. Останнім часом проводяться активні зусилля для збереження фріульської мови, у тому числі в містах.

Морфологія і синтаксис фріульської мови мають багато спільного з галло-романськими мовами Північної Італії, наприклад закінчення множини на -s, нехарактерне для центральних і південних італійських діалектів (також і для літературної італійської). Лексика характеризується численними германськими й слов'янськими запозиченнями. Для фонетики характерні, як вже наголошувалося, наявність довгих голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова.

Для фріульської мови властива досить висока діалектична роздрібненість. Фріульська абетка включає букви Aa Bb Cc Çç Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Ll Mm Nn ​​Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Zz. Букви K k, X x, W w, Y y зустрічаються тільки в запозиченнях і не включені до абетки. Для позначення наголосу використовується гравіс (à, è, ì, ò, ù), а для позначення довгих голосних — циркумфлекс (â, ê, î, ô, û).

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
фріульською мовою
Pagjine principâl