Істрійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Істрорумунська мова (vlåskęl, Румані) — мова балкано-романської підгрупи романських мов індоєвропейської сім'ї мов. Носії - істрорумуни.

Поширення[ред.ред. код]

Істрорумунська - вимираюча мова. Носії істрорумунської мови проживають лише в кількох селах східної частини півострова Істрія (Хорватія). Найбільшим населеним пунктом, де говорять на істроруминском, є село Жеяне на північному сході півострова поблизу кордону зі Словенією.

Істроруминскій не слід плутати з іншою вимираючою мовою півострова Істрія - істрорумунською, що належить до італо-романської підгрупи романських мов.

Точне число мовців на істроруминском в даний час невідомо, але в будь-якому випадку їх кількість не перевищує кількох сотень. В 1971 р. їх було близько півтори тисячі, в 1983 р. близько 500 осіб. Всі говорять на істрорумунській, також володіють хорватською (істрійським діалектом), а деякі і італійським, який досить поширений в Істрії.

Істрорумунська поділяється на два діалекти - на північному діалекті говорять в Жеяне, на південному - в декількох селах на південь від гори Учка - Сушневіца, Носело, Сукодру, Берд і Літай.

Історія[ред.ред. код]

Історично істрорумини є нащадками романізованих іллірійців і фракійців. Самоназва - Влах (Влах), мова - vlåskęl, vlåškę Limbe. Назви Румані, čiribirci і čičerani використовуються рідше. Аж до XIX століття ареал поширення мови охоплював більшу частину півострова Істрія, аж до Трієста, а також острова Раб та Крк. На островах істроруминська мова вимерла в першій половині XIX століття.

Лінгвістична характеристика[ред.ред. код]

На істрорумунській мові не видається періодичної та художньої літератури, викладання на істроруминском також не ведеться, він функціонує виключно як мова усного спілкування в побуті. Всі тексти на істроруминском мовою є записи усних текстів, зроблені лінгвістами. Для запису використовується румунський алфавіт з додатковими буквами å, ä, ę, ľ, ń, ş и š, використовуваними для позначення звуків, відсутніх в румунській мові. Фольклор на істрорумунській мові існує, але його записи нечисленні. Незважаючи на приналежність до романських мов, в лексиці істрорумунської мови численні слов'янські запозичення, а багато морфологічних структур будуються за схемами, типовим для слов'янських мов, що викликано тривалим проживанням істрорумунів в хорватському оточенні.

Джерела[ред.ред. код]