Валенсійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валенсійська мова
Valencià (Català)
Поширення валенсійської мови (темно-зелений колір) у Валенсійському співтоваристві
Поширення валенсійської мови (темно-зелений колір) у Валенсійському співтоваристві
Поширена в: Валенсії, Мурсії
Носії: ~3.5 млн.
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Романська група
Західнороманська підгрупа
Галло-іберійська підгрупа
Окситано-романська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Flag of the Land of Valencia (official).svg у Валенсії, (Іспанія)
Регулює: Валенсійська мовна академія
Коди мови
ISO 639-1 ca
ISO 639-2 cat

Валенсійська мова — мова, якою говорять у Валенсійському співтоваристві. Дуже часто помилково називається діалектом каталонської мови.

« Валенсійська — граційна мова, з нею може зрівнятися лише португальська у м'якості та приємності.

Мігель де Сервантес, іспанський поет, письменник та драматург, у книзі "Мандри Персилеса і Сигизмунди"[1].

 »

Окрема мова чи діалект каталанської[ред.ред. код]

Мапа поширення каталанських мов в Європі

Частина націоналістичних організацій Автономної області Валенсія, а також ті організації, які виступають за збереження Валенсії у складі Іспанії, стверджують, що валенсійська мова є окремою мовою, відмінною від каталанської. Частина мовознавців вважає, що мови, поширені на території Валенсії, є частиною каталанської мови. Для політкоректності каталанську мову іноді називають каталансько-валенсійською або каталансько-валенсійсько-балеарською (хоча це 3 окремі мови з доволі суттєвими відмінностями).

Статут Валенсійського співтовариства офіційно визнає мовою регіону саме валенсійську мову.

Класифікація[ред.ред. код]

Валенсійська мова (район м. Валенсії) поряд з північно-західною каталанською говіркою (район м. Льєйди) відноситься до західної групи діалектів каталанської мови. У іншу групу діалектів — східну — входять центральна говірка (район м. Барселони), балеарська, північнокаталанська та алґерська говірки.

Лінгвогеографія[ред.ред. код]

Ареал і чисельність мовців[ред.ред. код]

Володіння валенсійською мовою за переписом 2001

Поширена у Валенсійському співтоваристві та Мурсії.

Відповідно до дослідження уряду Валенсії (кат. Generalitat Valenciana) у червні 2005 р.:

  • близько 94 % населення Автономної області Валенсія розуміє валенсійську;
  • 78 % — може нею говорити;
  • близько 50 % — може писати валенсійською.

У повсякденному житті мова використовується менше. Інше урядове дослідження (Servei d'Investigació i Estudis Sociolinguístics [1])[2], опубліковане у жовтні 2005 р. показало, що:

  • лише 39,5 % вживають валенсійську вдома,
  • 33 % спілкуються нею з друзями,
  • лише 18,8 % використовують її у супермаркетах.

Діалекти[ред.ред. код]

Див. також Діалекти каталанської мови.

В Автономній області Валенсія нараховується 6 діалектів каталанських мов — перехідний або туртозький, північноваленсійський або діалект Кастельо, центральноваленсійський (апічат), південноваленсійський, алаканський та мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера.

Слова валенсійського походження[ред.ред. код]

Історія назви каталанської мови у Валенсії, Каталонії та на Балеарських о-вах[ред.ред. код]

Історичні назви каталанської мови

Цитати / Новини коротко[ред.ред. код]

Публікація у Diari Oficial del País Valencià рішення суду про визнання права Університету м. Алакан називати мову Валенсії каталанською
« "Ми, члени Академії іспанської мови та Академії історії, що підписалися нижче, вповні знаючи про конфлікт […] щодо назви мови, яку вживають у більшості районів Регіону Валенсія, після того, як нас попрохали висловитися з цього приводу, хотіли б зазначити таке: відповідно до всіх студій щодо романських мов науково доведено, що валенсійська є регіональним різновидом каталанської мови, тобто мови, яка вживається на Балеарських островах, у французькій та іспанській Каталонії, у частині Арагону, більшій частині районів Валенсії, у Князівстві Андорра та у м. Алґе на острові Сардинія. Будь-яке намагання відокремити мову Валенсії від мови та культури інших каталаномовних територій є повним безглуздям з наукової точки зору. Будучи іспанськими письменниками та академіками, ми висловлюємо нашу повагу до каталанської мови та каталонської культури, поважну частину якої являє собою Валенсія."

Академічна доповідь Real Academia de la Lengua Española щодо валенсійської мови, 1975 р.[3]

 »
« 6 червня 2008 р., виконуючи рішення Трибуналу Вищого суду юстиції Валенсії (TSJCV), Жанаралітат Автономної області Валенсія був змушений опублікувати у своєму офіційному віснику "Diari Oficial del País Valencià" - а, отже, офіційно підтримати параграф (k) статті (2) статуту Університету м. Алакан, у якому йдеться про те, що "[Університет] робитиме все необхідне, щоб застосовувати в усіх сферах університетського життя власну мову Автономної області Валенсія, яка офіційно називається валенсійською, а з академічної точки зору є каталанською (кат. acadèmicament català)". Раніше, а саме 22 травня 2008 р., цей параграф був вилучений з тексту Статуту при його опублікуванні у тому ж віснику. Суд визнав, що Жанаралітат Валенсії не мав права модифікувати статут вузу.

Каталаномовною громадою цей факт було визнано «маленькою перемогою», оскільки Жанаралітат Валенсії з політичних міркувань системно заперечує тотожність каталанської та валенсійської[4].

 »

Література[ред.ред. код]

  • Sanchis i Guarner, Manuel (1934, 1967). La llengua dels valencians. 3i4 Editions, Valencia 2005. ISBN 84-7502-082-8 . кат.
  • Valor i Vives, Enric (1973). Curs mitjà de gramàtica catalana, referida especialment al País Valencià. Grog Editions, València 1999. ISBN 84-85211-45-6 . кат.
  • Salvador i Gimeno, Carles (1951). Gramàtica valenciana. Associació Cultural Lo Rat Penat. Valencia 1995. ISBN 84-85211-71-5 . кат.
  • Salvador i Gimeno, Carles (1963). Valencians i la llengua autòctona durant els segles XVI, XVII i XVIII. Institució Alfons el Magnànim. València. ISBN 84-370-5334-X. кат.
  • Colomina i Castanyer, Jordi — (1995). Els valencians i la llengua normativa. Textos universitaris. Alacant: Institut de Cultura «Juan Gil-Albert». ISBN 84-7784-178-0. кат.
  • Ubieto Arteta, Antonio (1923, 1990), Orígenes del Reino de Valencia. Zaragoza 1979, ISBN 84-7013-154-0. ісп.
  • Garcia Moya, Ricart (1942), Diccionari Historic del Idioma Valencia Modern, Valencia 2006, ISBN 84-934687-5-4. кат.
  • Antoni M. Badia i Margarit — Gramàtica de la llengua catalana, Barcelona 1995. кат.

Див. також[ред.ред. код]

Західна група

Східна група

Електронні перекладачки, енциклопедії, словники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сервантес про валенсійську мову
  2. Вибірка — 6600 осіб.
  3. The origins and evolution of language secessionism in Valencia. An analysis from the transition period until today. Vicent Climent-Ferrando, 2005, стор. 10-11
  4. http://www.racocatala.cat/noticia/generalitat-valenciana-aprova-decret-iguala-valencia-catala-lambit-academic
  5. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
  6. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.