Адель Екзаркопулос
| Адель Екзаркопулос | |
|---|---|
| фр. Adèle Exarchopoulos | |
.png) 2024 | |
| Дата народження | 22 листопада 1993 (31 рік) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | акторка |
| Alma mater | Кондорсе  і Lycée Racined |
| Роки активності | 2005 — наш час |
| IMDb | ID 2650819 |
| Нагороди та премії | |
| Золота пальмова гілка (2013) Сезар (2014) • Приз Ромі Шнайдер (2014) | |
 Адель Екзаркопулос у Вікісховищі | |
Аде́ль Екзарко́пулос (фр. Adèle Exarchopoulos, фр. вимова: [adɛl ɛgzaʁkɔpulɔs]; нар. 22 листопада 1993, Париж, Франція) — французька акторка. Наймолодша володарка «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю (разом з Абделатіфом Кешишем і Леа Сейду за «Найкращий фільм» «Життя Адель»). Лауреатка кінопремії «Сезар» 2014 року як «Найперспективніша молода акторка» 
.
Народилася 22 листопада 1993 року і виросла в XIX окрузі Парижа недалеко від площі де Фет. Її батько Дідьє Екзаркопулос — викладач гри на гітарі, а мати Марина Нік — медсестра. Має двох молодших братів. Дід за походженням був греком[1][2]. Батьки Адель, щоб побороти сором'язливість доньки, віддали її у дев'ять років на акторські курси. Вона відвідувала їх до 2005 року, коли дебютувала у фільмі «Марта» (фр. Martha).
У 2006 році Адель Екзаркопулос помітив агент, і вона знялася в епізоді французького телесеріалу «R.I.S, police scientifique». У 13 років Екзаркопулос зіграла у фільмі «Коробки»[1].
До 20 років встигла знятися у стрічках «Шибеники з Тімпельбаха» (2008), «Облава» (2010), «Офірний цап» (2010), «Історія Жіно» (2011), «Білий квадрат» (2011), «Частини мене самої» (2012) та «Раніше я був темніший» (2013), перш ніж до неї прийшов міжнародний успіх у фільмі 2013 року «Життя Адель», заснованому на французькому графічному романі 2010 року «Синій — найтепліший колір» (фр. Le Bleu est une couleur chaude)[3]. Фільм отримав «Золоту пальмову гілку» на 66-му Каннському міжнародному кінофестивалі, журі якого ухвалило рішення разом з режисером Абделатіфом Кешишем нагородити «Золотою гілкою» виконавиць головних ролей Адель Екзаркопулос і Леа Сейду[4][5], що стали єдиними жінками, окрім Джейн Кемпіон, власницями цієї нагороди. Екзаркопулос стала також наймолодшою володаркою «Золотої пальмової гілки»[6].
У 2015 році зіграла головну жіночу роль молодої анархістки Жудіт Лоріллар у фільмі Елі Важімана «Анархісти», де з нею знялися Тахар Рахім та Сванн Арло.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2005 | ф | Марта | Martha | Марта |
| 2006 | с | R.I.S, police scientifique[en] | Сара | |
| 2007 | ф | Коробки | Boxes | Ліллі |
| 2008 | ф | Шибеники з Тімпельбаха | Les Enfants de Timpelbatch | Маріанна |
| 2010 | ф | Облава | La Rafle | Анна Траубе |
| 2010 | ф | Офірний цап | Tête de turc | Ніна |
| 2011 | ф | Історія Жіно | Chez Gino | Марія Рома |
| 2011 | ф | Білий квадрат | Carré blanc | Marie |
| 2012 | ф | Частини мене самої | Des morceaux de moi | Ерель |
| 2013 | ф | Раніше я був темніший | I Used to Be Darker | Камілла |
| 2013 | ф | Життя Адель | La Vie d'Adèle — chapitre 1 & 2 | Адель |
| 2013 | кф | Створення сцени | Making a Scene | жінка |
| 2014 | ф | Хто там | Qui vive | Женні |
| 2014 | ф | Поїздка до матері | Voyage vers la mère | Марі-Луїза |
| 2014 | ф | Rochemort | Анн | |
| 2015 | ф | M | M | Ліла |
| 2015 | ф | Анархісти | Les anarchistes | Жудіт Лоріллар |
| 2016 | ф | Сирота | Orpheline | Сандра |
| 2016 | ф | Останнє обличчя | The Last Face | Еллен |
| 2017 | ф | Вірний. Пристрасть і злочин | Le Fidèle | Бібі |
| 2019 | ф | Сібіл | Sibyl | Марго |
| 2023 | мф | Стихії | Elemental | Ембер (озвучення, франц. дубляж) |
| 2023 | ф | Королівство тварин | Le Règne animal | Джулія |
| 2024 | мф | Думками навиворіт 2 | Inside Out 2 | Нудьга (озвучення) |
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Каннський кінофестиваль | |||||
| 2013 | Золота пальмова гілка (разом з Абделатіфом Кешишем і Леєю Сейду) | Життя Адель | Перемога | ||
| 2014 | Трофей Шопар найкращій молодій акторці | Перемога | |||
| Асоціація кінокритиків Чикаго | |||||
| 2013 | Найкраща акторка | Життя Адель | Номінація | ||
| 1900 | Найперспективніший виконавець | Перемога | |||
| Асоціація кіножурналістів Індіани (США) | |||||
| 2013 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса | |||||
| 2013 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Національна рада кінокритиків США | |||||
| 2013 | Акторський прорив | Життя Адель | Перемога | ||
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | |||||
| 2013 | Найкраща акторка | Життя Адель | 3-є місце | ||
| Асоціація кінокритиків Юти (США) | |||||
| 2013 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Премія «Сезар» | |||||
| 2014 | Найперспективніша акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2014 | Найкраща молода акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Золота зірка кіно | |||||
| 2014 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Найкраща акторка-новачок | Перемога | ||||
| Кришталевий глобус | |||||
| 2014 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Альянс жінок-кіножурналістів | |||||
| 2014 | Найкраще живописання наготи, сексуальності і зваблювання (разом з Леєю Сейду) | Життя Адель | Перемога | ||
| 2014 | Перемога | ||||
| Телевізійна асоціація кінокритиків | |||||
| 2014 | Найкращий молодий актор/акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Нагороди CinEuphoria | |||||
| 2014 | Найкраща акторка | Життя Адель | Номінація | ||
| 2014 | Найкраща акторка — Приз глядацьких симпатій | Перемога | |||
| 2014 | Найкращий акторський дует (разом з Леєю Сейду) | Перемога | |||
| Міжнародне товариство кіноманів | |||||
| 2014 | Найкраща акторка | Життя Адель | Перемога | ||
| Премія Сан Жорді | |||||
| 2014 | Найкраща іноземна акторка | Життя Адель | Перемога | ||
- ↑ а б Morgane Giuliani (23 травня 2013). Cinq choses à savoir sur Adèle Exarchopoulos (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Adele Exarchopoulos (англ.). ellines.com. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Peter Bradshaw (23 травня 2013). Cannes 2013: Blue Is the Warmest Colour (La Vie D'Adèle Chapitre 1 et 2) – first look review (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Manohla Dargis (26 травня 2013). Story of Young Woman’s Awakening Is Top Winner (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Justin Chang (26 травня 2013). CANNES: ‘Blue Is the Warmest Color’ Wins Palme d’ Or (англ.). Variety. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014.
- ↑ Pete Hammond (26 травня 2013). OSCARS: Sundance Selects Ramps Up ‘Blue Is The Warmest Color’ Star’s Best Actress Bid (Video) (англ.). Deadline.com. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Нагороди та номінації Аделі Екзаркопулос на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Adèle Exarchopoulos: Ses récompenses et nominations [Архівовано 26 травня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné(фр.)
- Адель Екзаркопулос на сайті IMDb (англ.)
- Адель Екзаркопулос на сайті AlloCiné (фр.)
- Адель Екзаркопулос на сайті All Movie Guide (англ.)
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | AdoroCinema · AllCinema · AllMovie · Ciné-Ressources · CineMagia · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · Douban · elCinema.com · elFilm · Elonet · FilmTV.it · Filmweb · Internet Movie Database · KINENOTE · KinoPoisk.ru · Korean Movie Database · MyMovies.it · Open Media Database · PORT.hu · Rotten Tomatoes · Scope · The Movie Database · Unifrance · Британський інститут кінематографії · Шведська база даних фільмів · Les Archives du spectacle |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 14018344 · BNE: XX5421924 · BNF: 16773313j · Freebase: /m/0hzbq5f · GND: 1050913272 · ISNI: 0000000434299311 · J9U: 987007398077005171 · KRNLK: KAC2020N4747 · LCCN: no2014018479 · LIH: LNB:CSfp;=B8 · NCF: ncf11881856 · NKC: xx0192187 · NTA: 371080533 · NUKAT: n2015000025 · SUDOC: 175644063 · VIAF: 308694889 |
