Сейсмічність Сполучених Штатів Америки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сейсмічність Сполучених Штатів Америки.

На територію США виділяється декілька сейсмоактивних зон, в яких можливі сейсмічні впливи з інтенсивністю 8 балів і вище. Повторюваність землетрусів в цих зонах неоднакова: близько 90% землетрусів в континентальній частині США, включаючи Аляску, припадає на Каліфорнію і західні райони Невади. Загалом причини каліфорнійських землетрусів пов'язані з взаємним переміщенням Тихоокеанської і Північно-Американської плит, які розділяються розломом Сан-Андреас. Землетруси з магнітудою понад 8 відбуваються в цій зоні в середньому один раз на 100—140 років.

Інтенсивність близько 8 балів спостерігається приблизно один раз на 10 років.

У північно-східній частині штату Вашингтон на Тихоокеанському узбережжі виділена зона підвищеної небезпеки, де період повторюваності струсів до 8 балів рівний 20 рокам.

Сейсмоактивна зона протяглася через штати Монтана, Айдахо, Вайомінг і Юту. Тут розподіл епіцентрів землетрусів в просторі добре корелює з відомими розломами.

Центральна частина США має низьку сейсмічність.

У північно-східній частині США виділяються дві сейсмоактивні зони, одна з яких протягається вздовж долини річки Святого Лаврентія, а інша знаходиться в прибережній частині штату Массачусетс. Катастрофічні землетруси повторюються тут приблизно один раз на 500—1000 років. Високою сейсмічністю відрізняється Аляска.

У внутрішніх районах Аляски є великі активні розломи де й можливі сильні землетруси.

27 березня 1964 року відбувся Великий Аляскінський землетрус потужністю 9,2 бали за шкалою Ріхтера — найсильніший землетрус США та другий за потужністю за всю історію спостережень після Великого Чилійського землетрусу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.