Перейти до вмісту

Селін С'ямма

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Селін С'ямма
фр. Céline Sciamma
Селін С'ямма у 2015 році
Дата народження12 листопада 1978(1978-11-12) (46 років)
Місце народженняПонтуаз, Валь-д'Уаз, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист
Alma materLa femis Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2004—наш час
Член уCollectif 50/50d[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 1780037 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди та премії
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Селін С'ямма у Вікісховищі

Селін С'ямма (фр. Céline Sciamma; нар. 12 листопада 1978, Понтуаз, Валь-д'Уаз, Франція) — французька феміністська кінорежисерка і сценаристка. В своїх роботах досліджує лесбійство, жіночу тілесність, гендер, дорослішання та людські взаємостосунки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 12 листопада 1978 році в місті Понтуаз що в департаменті Валь-д'Уаз у Франції. Кінематографічну освіту здобула в кіношколі La Fémis, де її наставником був Ксав'є Бовуа.

У 2007 році С'ямма дебютувала повнометражною стрічкою «Водяні лілії» — історією 15-річної дівчини, закоханої в ровесницю — очільницю команди з синхронного плавання. Фільм був відібраний для програми Каннського кінофестивалю «Особливий погляд», отримав Приз Луї Деллюка та три номінації французької національної кінопремії «Сезар».

Перший короткометражний фільм С'ямми «Полін» (2010) було створено в рамках урядової кампанії проти гомофобії.

Фільм С'ямми 2011 року «Шибеник», що розповідає про світ 10-річної Лори, дівчинки, яка видає себе за хлопчика, отримав приз Тедді на Берлінському міжнародному кінофестивалі і Гран-прі «Золотий Дюк» Одеського кінофестивалю[2].

Фільм «Дівоцтво», який режисерка поставила у 2014 році, був відібраний lkz відкриття секції «Двотижневик режисерів» на 67-му Каннському міжнародному кінофестивалі в 2014 році[3].

У травні 2019 року Селін С'ямма представила в основній конкурсній програмі 72-го Каннського кінофестивалю чергову роботу — історичну драму «Портрет дівчини у вогні» з Адель Енель у головній ролі.[4][5]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Селін С'ямма відкрита лесбійка.[6] Тривалий час була у стосунках з акторкою Адель Енель, з якою вона познайомилася у 2007 році на зйомках «Водяних лілій».[7] Пара мирно розлучилася 2018 року,[8] перед тим, як вони почали працювати над «Портретом жінки у вогні».[9] Енель та С'ямма залишилися близькими після закінчення їхніх стосунків.[9][8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Режисерка і сценаристка
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2004 к/м Les premières communions Так
2006 к/м Cache ta joie Так
2007 Водяні лілії Naissance des pieuvres Так Так
2010 Вежа зі слонової кістки Ivory Tower Так
к/м Полін Pauline Так
2011 Шибеник Tomboy Так Так
2014 Дівоцтво Bande de filles Так Так
2016 Бути 17-річним Quand on a 17 ans Так
Життя Кабачка Ma vie de courgette Так
2019 Портрет молодої жінки у вогні Portrait de la jeune fille en feu Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Селін С'ямми[10][11]
Рік Категорія Фільм Результат
Приз Луї Деллюка
2007 Найкращий перший фільм Водяні лілії Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2007 Премія Особливий погляд Водяні лілії Номінація
Золота камера Номінація
2014 Queer Palm Дівоцтво Номінація
2019 Золота пальмова гілка Портрет молодої жінки у вогні В очікуванні
Кінофестиваль у Кабурі
2007 Гран-прі Водяні лілії Номінація
Приз молодіжного журі Перемога
Афінський міжнародний кінофестиваль
2007 Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм Водяні лілії Перемога
Туринський кінофестиваль
2007 Золота нагорода за найкращий сценарій — Спеціальна згадка Водяні лілії Перемога
Приз міста Турина за найкращий ігровий фільм Номінація
Премія «Сезар»
2008 Найкращий дебютний фільм Водяні лілії Номінація
2015 Найкращий режисер Дівоцтво Номінація
2017 Найкращий сценарій Життя Кабачка Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2011 Премія «Тедді» Шибеник Перемога
Одеський міжнародний кінофестиваль
2011 Гран-прі «Золотий Дюк» Шибеник Перемога
Туринський гей-лесбійський кінофестиваль
2011 Найкращий повнометражний фільм Шибеник Перемога
Міжнародний ЛГБТ-кінофестиваль у Фладельфії
2011 Найкращий художній фільм Шибеник Перемога
Міжнародний кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі
2012 Найкращий фільм Шибеник Номінація
Приз ФІПРЕССІ Перемога
Приз Всесвітньої католицької асоціації по комунікаціях (SIGNIS) Перемога
Товариства драматичних авторів і композиторів (SACD)
2012 Кінонагорода за новий талант Перемога
Гамбурзький кінофестиваль
2014 Приз критиків Дівоцтво Номінація
Лондонський кінофестиваль
2014 Найкращий фільм Дівоцтво Номінація
Філадельфійський кінофестиваль
2014 Спеціальний приз журі Дівоцтво Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2014 Премія TVE Otra Mirada Дівоцтво Перемога
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2014 Бронзовий кінь за найкращий фільм Дівоцтво Перемога
Премія «Люм'єр»
2015 Найкращий фільм Дівоцтво Номінація
Найкращий режисер Дівоцтво Номінація
Премія «Незалежний дух»
2016 Найкращий міжнародний фільм Дівоцтво Номінація
Премія «Чорна бобіна»
2016 Видатний іноземний фільм Дівоцтво Перемога

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
  2. ↑ Одеський МКФ: конкурс фільмів «kinokolo.ua» [Архівовано 2011-09-10 у Wayback Machine.] від 25 липня 2011
  3. ↑ Cannes Directors' Fortnight 2014 lineup unveiled. Screendaily. Процитовано 16.06.2016.
  4. ↑ The 2019 Official Selection. Festival-Cannes.com (англ.) . 18.04.2019. Процитовано 18.04.2019.
  5. ↑ Fabien Lemercier. A slew of masters and new faces to vie for the 2019 Cannes Palme d’Or. Cineuropa (англ.) . 00.00.2011. Процитовано 18.04.2019.
  6. ↑ Robertson, Jessica (9 липня 2008). Interview: Director Celine Sciamma Makes a Splash at Cannes with Water Lilies. GO. Процитовано 13 лютого 2020.
  7. ↑ Romney, Jonathan (4 грудня 2016). Adele Haenel, 'Recycling cliches is a sign that a film lacks courage'. The Guardian. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 8 грудня 2016.
  8. ↑ а б Potton, Ed (20 лютого 2020). Adèle Haenel and Noémie Merlant on why the sex scenes in Portrait of a Lady on Fire were liberating. The Times. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2022.
  9. ↑ а б Erbland, Kate (5 грудня 2019). 'Portrait of a Lady on Fire' Filmmaker Céline Sciamma Is Trying to Break Your Heart. IndieWire. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2 січня 2020.
  10. ↑ Нагороди та номінації Селін С'ямми на сайті IMDb(англ.)
  11. ↑ Céline Sciamma: Ses récompenses et nominations на сайті AlloCiné(фр.)
  12. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Селін С'ямма
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селін С'ямма
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селін_С%27ямма&oldid=45332010