Серби (Ємільчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Серби
Serby em gerb.png Serby em prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Сербівська сільська рада
Код КОАТУУ 1821785801
Основні дані
Населення 636
Площа 3,215 км²
Густота населення 197,82 осіб/км²
Поштовий індекс 11237
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°46′43″ пн. ш. 27°42′25″ сх. д. / 50.77861° пн. ш. 27.70694° сх. д. / 50.77861; 27.70694Координати: 50°46′43″ пн. ш. 27°42′25″ сх. д. / 50.77861° пн. ш. 27.70694° сх. д. / 50.77861; 27.70694
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Місцева влада
Адреса ради 11237, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Серби, тел. 75-2-35
Карта
Серби. Карта розташування: Україна
Серби
Серби
Серби. Карта розташування: Житомирська область
Серби
Серби
Мапа

CMNS: Серби на Вікісховищі

Серби́ (пол. Serby) — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 636 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Межує на півночі з Покощевим, на північному сході з Середами, на сході з Старими Сербами та Новими Сербами, на південному сході з Варварівкою, на півдні з Мойсіївкою, на заході з Старим Хмериним, на північному заході з Тайками. Через село протікає річка Гать, права притока Случі. На південний захід від села розташований ботанічний заказник «Ольгино».

Історія[ред. | ред. код]

Про час створення села можна судити за мапою Даніеля Цвікера від 1650 року. Село було центром Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст. Дворів 296, мешканців 1813[1].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 14 травня 2013 р. рiшенням № 125 XIX сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит чотиричасний, поділений срібним нитяним хрестом-потент на постаменті. На першому червоному полі золота старослов'янська літера «С», орнаментована рослинними елементами, увінчана символічною короною з 5 колосків. Друге поле лазурове, третє — зелене. На четвертому червоному полі золоте сонце з людським обличчям. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Хрест — символ християнства. Червоне поле символізує приналежність регіону спершу до Київської землі, а потім до Волині. Зубці корони символізують п'ять сіл територіальної громади: Серби, Нові Серби, Зосимівку, Вільшанку, Старі Серби, а також розвинуте хліборобство. Лазурове поле символізує місцеві водні ресурси. Зелене поле вказує на лісові масиви. Сонце з променями — давній символ східних слов'ян, одне з літописних племен яких — древляни — проживали у нашому краї.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище горизонтально поділене на п'ять частин — синю, білу, червону, білу і зелену (2:1:6:1:2).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]