Сергіївка (Ємільчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сергіївка
Serhiivka em gerb.png Serhiivka em prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Сергіївська сільська рада
Код КОАТУУ 1821786201
Основні дані
Населення 302
Площа 1,865 км²
Густота населення 161,93 осіб/км²
Поштовий індекс 11230
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°53′20″ пн. ш. 27°33′47″ сх. д. / 50.88889° пн. ш. 27.56306° сх. д. / 50.88889; 27.56306Координати: 50°53′20″ пн. ш. 27°33′47″ сх. д. / 50.88889° пн. ш. 27.56306° сх. д. / 50.88889; 27.56306
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Місцева влада
Адреса ради 11230, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Сергіївка , тел. 79-4-36
Карта
Сергіївка. Карта розташування: Україна
Сергіївка
Сергіївка
Сергіївка. Карта розташування: Житомирська область
Сергіївка
Сергіївка
Мапа

CMNS: Сергіївка на Вікісховищі

Се́ргіївка — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 302 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

На північному заході від села бере початок річка Бровник, права притока Уборті. На східній околиці села є велика водойма.

Історія[ред. | ред. код]

До 1939 року німецька колонія Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 18. Дворів 102, мешканців 564[1].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 15 квітня 2013 р. рiшенням № 166 XXI сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит перетятий лазуровим і золотим, в центрі — зелений щиток з трьома золотими колосками в стовп. На першому полі дві золоті сосни з срібними стовбурами, на другому чорна голова кабана. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Сосни символізують села Сергіївку і Запруду, об'єднані в територіальну громаду. Голова кабана символізує рішучість, мужність, героїзм. Села оточує великий масив лісу Жужельського й Глумчанського лісництв, тому місцеві жителі займались полюванням.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене вертикально навпіл на синє древкове і жовте вільне поля. В центрі — зелений щиток (1/2 висоти прапора) з трьома жовтими колосками пшениці.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]