Серпокрилець чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серпокрилець чорний
Серпокрилець чорний
Серпокрилець чорний
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Рід: Серпокрилець (Apus)
Вид: Серпокрилець чорний
Біноміальна назва
Apus apus
Linnaeus, 1758
Поширення серпокрильця чорного
Поширення серпокрильця чорного
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apus apus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apus apus
ITIS logo.svg ITIS: 178010
IUCN logo.svg МСОП: 22686800
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8895
Fossilworks: 369020

Серпокри́лець чо́рний[1][2] (Apus apus), у народі також стриж[3] або щур[4], — дрібний птах родини серпокрильцевих. В Україні гніздовий, перелітний вид.

Опис[ред. | ред. код]

Серпокрилець чорний має довжину тіла 16—18 см, розмах крил до 40 см, вагу — 35—50 г. Колір у нього бурувато-чорний, у старих птахів із слабким зеленкуватим відливом. Влітку пір'я суттєво вигоряє, тому забарвлення оперення світлішає. Дзьоб та ноги чорні. На лапах всі чотири пальці спрямовані вперед.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає всюди в Європі і більшій частині Азії, окрім її тундрової частини. Також серпокрилець живе у Північно-Західній Африці. Розповсюджений на північ до 62-65° північної широти, на південь — до Палестини, Сирії, Гімалаїв. В Україні серпокрилець чорний поширений по всій території країни[5]. На зиму чорні серпокрильці відлітають до південної частини Африки (на південь від екватора), острова Мадагаскар. Гніздиться цей птах переважно в містах.

Чисельність[ред. | ред. код]

Це доволі численний птах, його популяцію в Європі оцінюють в 19,1-32,5 млн пар. Європейська популяції становить близько 40 % від світової. У цілому чисельність стабільна[6].

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Голос
Apus apus

Гніздиться переважно в населених пунктах. Полюбляє кам'яні забудови, де влаштовує свої гнізда у шпаринах. Значно рідше гніздиться в лісах у дуплах дерев.

Линяння у серпокрильця відбувається 1 раз на рік.

Чорні серпокрильці прилітають із зимівель в травні, невеликими зграями. Зазвичай їх приліт пов'язаний з ходою циклонів — вони йдуть за ними. Після прильоту серпокрилець чорний починає будівництво гнізда. Це триває близько 8 днів. У гніздо відкладається 2—3 яйця. Протягом року птах робить 1 кладку.

Висиджують пташенят самець і самка протягом 11—16 днів. Серпокрильці перебувають у гнізді досить довго й відлітають з нього на 38—39 день, а інколи, у зв'язку з природними умовами, й на 56. Відразу після вильоту з гнізда вони можуть літати й самостійно ловити здобич. Згідно з останніми дослідженнями за допомогою мініатюрних акселерометра та логера[en] виявлено, що серпокрильці здатні безперервно перебувати в польоті без посадки на землю 10 місяців[7][8]. Зазвичай, серпокрильці літають із порівняно однаковою швидкістю від 36 до 43 км/год (від 10 до 12 м/с)[9]. Згідно з дослідженням 2009 року, швидкість їх горизонтального польоту може сягати 75 км/год (20,8 м/с), особливо під час соціальної взаємодії — спільних польотів, які супроводжуються голосними криками — а один серпокрилець летів зі швидкістю 111,6 км/год (31 м/с), що було найвищою швидкістю горизонтального польоту серед усіх птахів, яку коли-небудь виявляли[9].

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Вид внесений до Бернської конвенції[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наукові назви птахів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (протокол № 5 від 03.05.2007 р.)
  2. Турчик, А.В., Яненко, В.О., Казанник, В.В. Орнітофауна дендропарку «Олександрія» НАН України // Птахи басейну Сіверського Дінця. — 2014. — Вип. 12. — С. 18–25.
  3. Стриж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Щур // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Українська радянська енциклопедія
  6. BirdLife International. 2016. Apus apus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22686800A86111691. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22686800A86111691.en. Downloaded on 14 November 2017.
  7. Anders Hedenström, Gabriel Norevik, Kajsa Warfvinge, Arne Andersson, Johan Bäckman, Susanne Åkesson (2016). Annual 10-Month Aerial Life Phase in the Common Swift Apus apus. Current Biology[en]. doi:10.1016/j.cub.2016.09.014. 
  8. Ramin Skibba (October 27, 2016). Record-breaking common swifts fly for 10 months without landing. Nature. doi:10.1038/nature.2016.20873. 
  9. а б Bourton J. Supercharged swifts take flight speed record / Jody Bourton // Earth News. — BBC, 2010. — 2 March.(англ.)
  10. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с. — ISBN 978-966-7830-13-5

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]