Симиренко Левко Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левко Платонович Симиренко
Симиренко Л.jpg
Лев Симиренко в період роботи над «Кримським промисловим плодівництвом»
Народився 18 лютого 1855(1855-02-18)
Мліїв, нині Городищенський район, Черкаська область
Помер 6 січня 1920(1920-01-06) (64 роки)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Ukranian State.svg УНРFlag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Сфера роботи Садівництво
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Батько Симиренко Платон Федорович

Левко́ Плато́нович Симире́нко (18 лютого 1855, с. Мліїв, нині Городищенський район, Черкаська область — 6 січня 1920) — український помолог і плодовод.

Біографія[ред. | ред. код]

Титульна сторінка монографії Левка Симиренка з його автографом.

Народився у селі Млієві, нині Городищенський район, Черкаська область, Україна (тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія). Був сином Платона Симиренка. У 1879 — закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед ін. виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, що можуть витримати низькі температури).

Левко Симиренко з дітьми, 1910-ті рр. Зліва направо: Платон Львович (1888—1952), Володимир Львович, Левко Платонович, Тетяна Львівна (1887—1973)

Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; попри ін. овочеві й ягідні рослини, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька[1]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.

Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі» [2]. 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво»; [3] головна праця Симиренка — «Помологія», 1 — 3 тт., з'явилася у 1961 — 63 у Києві (друге вид. 1974).

Близьким другом Л. Симиренка був кримський ентомолог Сигізмунд Мокржецький.

За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.

За наявними даними, 6 січня 1920 р. Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів. За загадкових обставин загинули в 1919 році двоє молодших братів Лева Платоновича — Микола й Олексій, які мешкали у Києві.[4]

Визнання[ред. | ред. код]

Левко Симиренко на поштовій марці 1996 року (праворуч).

Л. П. Симиренко — видатний помолог і вчений-садівник — здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства.

1981 року у Києві на честь Левка Платоновича Симиренка названо вулицю. Також на його честь названа вулиця в селі Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петро Вольвач. Українське яблуко (до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка)
  2. Симиренко Л. П. Иллюстрированное описание маточных коллекций Питомника. — К. : тип. Имп. Университета Св. Владимира, 1901. — [2]+ X+ 410 с., илл., 3 отд. л. илл., 9 отд. л.
  3. Симиренко Л. П. Крымское промышленное плодоводство. — 1912
  4. Лев українського садівництва — Симиренко

Література[ред. | ред. код]