Синельник Крістіна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2020)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синельник.
Крістіна Анатоліївна Синельник
Дата народження 1 травня 1972(1972-05-01) (51 рік)
Місце народження Київ
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія актор
Кар'єра 1992 — дотепер
Нагороди «Міжнародна премія імені Володимира Винниченка» (2019)

Крістіна Анатоліївна Синельник (1 травня 1972(19720501), місто Київ)  — українська акторка театру і кіно. Викладач з майстерності актора та сценічної мови в Київській академії мистецтв. Грає в театрах: «Актор», ТЕ-АРТ [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.], Колізей [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] та ін..

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1979—1989 роках вчилася у Спеціалізованій школі № 125 [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] м. Київ. У 1986 році за активну участь в концертній діяльності школи була нагороджена путівкою до міжнародного табору «Артек».

У 1989—1993 рр. навчалася у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Акторське мистецтво», а також здобула кваліфікацію «Актор драматичного театру і кіно».

У 1993 році запросили працювити в Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки. Пізніше продовжила свій творчий шлях у різних Київських театральних колективах та брала участь у багатьох кінопроєктах.

Має сина — Андрія (28.01.2004).

Театральні роботи[ред. | ред. код]

З 1993 року працює акторкою в київських театрах[1].

Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки (1993—1997)
  • «Молоді роки короля Людовика XIV» (Реж. М. Резніковічь). Роль — графиня Де ля Мотт.
  • «Генерали в спідницях» (Реж. Е. Мітніцкий). Роль — Марі-Крістін.
  • «Радій коли наказують» (Реж. С. Моісеев). Роль — наречена Іполита.
  • «Ревнощі» (Реж. А. Бабенко). Роль-Клавдія.
Майстерня театрального мистецтва Сузір'я (1994—1998)
  • «Приїжджий з Лангуни» (Реж. А. Мухарскій). Роль — Дружина номер 2.
Київський Молодий театр (1998—1999)
  • «Шельменко 2» (Реж. А. Приходько). Роль — Пріся
  • «За двома зайцями» Реж. В. Шулаков. Роль — Наталка.
Київський театр «Браво» (1997—2005)
  • «Ціна кохання» (Реж. С. Горов). Роль — Оксана.
  • «Плачу вперед» (Реж. В. Новіков). Роль — Натуся.
  • «Снігова королева» (Реж. В. Судьїн). Роль-Маленька розбійниця.
  • «Таня-Таня» (Реж. В. Федоров). Роль-Дівчина.
  • «Паучек» (Реж. А. Лелюх). Ролі-Лара.
Київський Експериментальний театр (1999—2002)
  • «Голомоза співачка» (Реж. Л. Паріс). Роль — Пожежник.
  • «Амфетріон» (Реж. А. Ігнотуша). Роль — Ніч.
  • «Між небом і землею» (Реж. А. Петров). Ролі — Дівчина хуліганка.
  • «Скляний Ансельм» (Реж. Л. Паріс). Роль — Вероніка.
Київський театр «Ательє 16» (2005—2008)
Студія Паріс (2008—2010)
  • «Вишневий сад» (Реж. Л. Паріс). Роль — Варя.
  • «Острів Болдіно і його мешканці» (Реж. Л. Паріс). Ролі — Лаура.
Київський Свободний театр (1997—2011)
  • «Діолог самців» (Реж. А. Артіменьев). Роль-Доротея.
  • «Такі вільні метелики» (Реж. А. Артіменьев). Роль-Леді Бреккнел.
  • «Чайка на ім'я Джонотан» (Реж. А. Артіменьев). Роль-Саллі.
Київський театр Візаві
  • «Любов без правил» (Реж. Е. Морозов). Роль — Анна.
  • «Мамуля» (Реж. Е. Морозов). Роль — Ніна.
  • «Подружні пари бажають познайомитись» (Реж. Е. Морозов). Роль — Анфіса.
  • «Спокуса монахіні» (Реж. Е. Морозов). Роль — Настоятелька.
  • «Чоловік через непорозуміння» (Реж. Е. Морозов). Роль — Карина.
  • «Імперія ангелів» (Реж. Е. Морозов). Роль — Венера.
Антреприза Колізей
  • «Боїнг-Боїнг». Роль- Мері.
  • «Дружна сімейка». Роль — Жаклін.
  • «Граємо в дурня». Роль — Крістіна.
  • «Сюрприз». Роль — Подруга.
Київський академічний театр «Актор»
ТЕ-АРТ
  • «Легке Знайомство» (Реж. О. Семешкіна). Роль — Вона
Антреприза Г. Хостікоєва і М. Ягодкіної
  • «Прими» (Реж. М. Ягодкіна). Роль — Флоренс.
Сцена 6

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 ф «Духи Пекла» - Дівчина головного героя
1997 ф «Хіппініада або Материк любові» - Наташа
2001—2001 с «Леді Бомж» - Няня Аріна
2003—2003 с «Право на захист» - Аня
2005—2005 с «Мухтар-2» - Оля
2007 ф «Головне встигнути» - Мама Лізи
2008—2008 с «Мухтар-4» - Веселова
2008 ф «Осінній вальс» - Катя подруга Макса
2009 ф «Казка про чоловіка і жінку» - Колишня дружина Вольського
2009 ф «Зовсім інше життя» - Света
2010—2010 с «Поїзд милосердя» - Регіна
2012 ф «Це моя собака» - Секретар Света
2013 ф «Два Івана» - Подруга головної героїні
2013 ф «Точка» - Жінка героя
2015 ф «Клан ювелірів» - Марія Галицька
2015 ф «Прокурори» - Домробітниця Света
2016 ф «Вікно життя» - Викладач курсів
2016 ф «Майор і магія» - Вчителька Катя
2016 ф «Громадянин Ніхто» - Секретарка в банку
2016 ф «Фото на недобру пам'ять» - Регестратор в РАЦСі
2017 ф «Лінія світла» - Мати наркоманки
2017 ф «Кільце з рубіном» - Ірина
2017 ф «Артистка» - Директор дитбудинку
2017 ф «Той хто не спить» - Старша медсестра будинку пристарілих.
2018—2018 с «Лікар Ковальчук» - Серафима

Телебачення[ред. | ред. код]

У 1993—1996 рр. вела дитячу програму на каналі УТ-2 «Грають усі».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Персональна інформація | Dzyga MDB. dzygamdb.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  2. ↑ Любов БАЗІВ (12 жовтня 2019). Слава Жила, директор-художній керівник театру «Актор»: «Завжди цікавлюся — чи готова публіка до матюків і фальшивої марихуани на сцені» (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 14 жовтня 2019.
  3. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (30 січня 2021). Театральний продюсер Слава Жила: Всі українські олігархи могли б отримати ролі в «Гамлеті» (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2021-2-03.
  4. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 травня 2021). Нуар?.. Хоррор?.. «Вишневий сад»! У театрі «Актор» презентували екстравагантну прем’єру за Чеховим (укр.). «Театрально-концертний Київ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-6-03.
  5. ↑ Любов БАЗІВ (2 червня 2021). Вишневий сад у вогні. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.
  6. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (12 травня 2021). Слава Жила про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
  7. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (14 травня 2021). Віталій Ажнов про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
  8. ↑ Віка ФЕДОРІНА (22 липня 2021). «Чехов, «Вишневий сад» і Лопахін — десь про мене» (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-7-22.
  9. ↑ Іван БАБЕНКО (13 жовтня 2021). …Перед потопом. У столичному театрі «Актор» з’явилася версія чеховського «Вишневого саду» (режисер-постановник Слава Жила) (укр.). «День». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2021.
  10. ↑ Аліса АНТОНЕНКО (18 вересня 2018). Шість історій про життя і війну (укр.). «День» №167. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 2019-5-5.
  11. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
  12. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (7 грудня). Кіно і цирк. Нумерологія (uл) . «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 2019-5-5.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синельник_Крістіна_Анатоліївна&oldid=38625530