Координати: 49°30′ пн. ш. 21°12′ сх. д. / 49.500° пн. ш. 21.200° сх. д. / 49.500; 21.200

Сквіртне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сквиртне)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Сквіртне
пол. Skwirtne
Осінь у Сквіртному

Координати 49°30′ пн. ш. 21°12′ сх. д. / 49.500° пн. ш. 21.200° сх. д. / 49.500; 21.200

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Перша згадка 1692
Населення 100 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0468223
GeoNames 758988
OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке)
Сквіртне. Карта розташування: Польща
Сквіртне
Сквіртне
Сквіртне (Польща)
Сквіртне. Карта розташування: Малопольське воєводство
Сквіртне
Сквіртне
Сквіртне (Малопольське воєводство)
Мапа

Скві́ртне (пол. Skwirtne) — лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 100 осіб (2011[1]).

Розташування

[ред. | ред. код]

Знаходиться за 9 км від адміністративного центру Устя-Горлицьке, 7  км від Ждині, 30 км від міста Горлиці та за 112 км від Кракова.

Лежить над Плебанським потоком.

Назва

[ред. | ред. код]

Пов'язують зі словом «сквірк», яке на лемківській говірці означає модрину.

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Сквєжин (пол. Skwierzyn).

Історія

[ред. | ред. код]

Село закріпачене на волоському праві в другій половині XVI ст.

Податковий реєстр 1629 р. засвідчує 2 селянські господарства і 2 загородники, село у власності Гладишів.

Напередодні Першої світової війни в селі налічувалося 187 хат, крім лемків проживало 5 циганських родин, які займалися ковальством і були добрими музикантами, злодійства не було. Село сильно постраждало від боїв та ще 13 селян було вивезено до Талергофу. Після війни селяни побудували нову школу. В 1936 році польська влада заарештувала місцевого вчителя Миколу Юрковського і на його місце прислали поляка, який не володів українською мовою. Учні його не розуміли і по кількох днях відмовились ходити до школи. Поляки відповіли арештами батьків, але селяни написали і відвезли у Варшаву петицію. Після трьох місяців «шкільного страйку» влада змушена була прислати вчителя-українця зі Львова і випустити з тюрми активістів села[2].

До 1945 р. в селі Реґетів Вижній була дочірня греко-католицька дерев'яна церква св. Безср. Кузьми і Дем'яна, зб. 1837, підлягала парохії Реґетів Вижній Горлицькому деканату, метричні книги велися з 1811 року[3] В ході Тилявської схизми більшість селян (300 з 371) перейшли до Польської православної церкви.

До виселення українців у селі було чисто лемківське населення: з 470 жителів — усі 470 українці[4].

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР (більшість жителів села вивезли в Полтавську область). Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків[5].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 47 11 33 3
Жінки 53 13 28 12
Разом 100 24 61 15

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

  • Дерев'яна колишня греко-католицька церква св. Безср. Кузьми і Дем'яна, після виселення українців у 1947 р. — римо-католицький костел.
  • На території села над потоком знайдено рештки табору мисливців, датовані ІХ тисячоліттям до нашої ери.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Я. Дуда. Моє рідне село Сквіртне//Лемківський календар на 2000 рік. — Львів, 1999. — С. 84-89. — ISBN 5-7745-0810-2
  3. ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 27
  4. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 116.
  5. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  6. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сквіртне


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сквіртне