Скворцов Олександр Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ice hockey pictogram.svg
Олександр Скворцов
Особові дані
Народження 28 серпня 1954(1954-08-28) (65 років)
Горький, СРСР
Зріст 171 см
Позиція лівий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1972–1989 СРСР «Торпедо» (Горький) 619 (255)
1989–1990 Фінляндія «Кярпят» (Оулу) 22 (20)
1991–1994 Швеція «Калікс» 66 (52)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976–1985 СРСР СРСР 123 (41)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Вікентійович Скворцов (нар. 28 серпня 1954, Горький, СРСР) — радянський хокеїст, лівий нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР.

«Торпедо»[ред. | ред. код]

Вихованець горьківської хокейної школи (перші тренери — Олександр Рогов[1] і Валерій Кормаков[2][3]). В юнацькій команді його партнерами по ланці були Володимир Ковін і Володимир Бокарьов. У своїй віковій групі став третім призером чемпіонату СРСР[4].

За основний склад «Торпедо» виступав з вісімнадцяти років. Найбільш відомими партнерами у клубі були Володимир Ковін і Михайло Варнаков. Їх вважають найкращою немосковською ланкою в історії радянського хокею[5]. Потужний Ковін гармонійно поєнувався з вертлявими і невловимими крайніми нападниками, а взаєморозуміння між ними за довгі роки було налагоджено до досконалості.

Щоправда, знаменита горьківская трійця, в рідному клубі, не завжди грала разом; тренери «Торпедо» вважали, що кожен з гравців підсилював будь-яку ланку, тоді як, граючи разом, команда отримувала одну суперпотужну ланку і провали в інших змінах. Утрьох, здебільшого, вони виходили в чисельній більшості, або на останніх секундах, коли було потрібно врятувати гру.

Кращий бомбардир команди в шести сезонах: 1976 (35 набраних очок), 1978 (33), 1979 (47), 1981 (35), 1988 (21) і 1989 (13). За вісімнадцять сезонів у вищій лізі провів 591 матч, закинув 244 шайби і зробив 204 результативні передачі, а всього в чемпіонатах СРСР — 619 ігор, 255 голів. За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Торпедо» радянської доби: Коноваленко, Федоров — Жидков[6], Скворцов — Ковін — Варнаков[7].

Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР»[8]. Найрезультативніший хокеїст «Торпедо» в чемпіонатах СРСР. П'ять разів обирався до списку кращих хокеїстів сезону (1977, 1979, 1981, 1982, 1984)[9]. Член «Клубу Всеволода Боброва» — 292 голи[10].

Збірна[ред. | ред. код]

У складі національної команди дебютував 18 серпня 1976 року. Товариська гра у Гетеборгу проти збірної Швеції завершилася поразкою з рахунком 1:4.

На перший розіграш Кубка Канади, що відбувся у вересні, радянська команда поїхала в експериментальному складі. Віктор Тихонов, новий керманич збірної, залишив вдома сімох переможців Олімпіади в Інсбруку. Оновлена команда не змогла скласти гідної конкуренції канадцям і чехословакам, і завершила турнір на третьому місці. На Кубку Канади Скворцов грав у ланці з Ковіним і нападником «Трактора» Валерієм Бєлоусовим, відзначився двома результативними передачами.

1979 року відбулася серія з трьох матчів між збірними СРСР і Національної хокейної ліги. На Кубку виклику виступав зі своїми партнерами по клубу: Володимиром Ковіним і Михайлом Варнаковим.

Протягом наступних чотирьох років були невдача на Олімпіаді в Лейк-Плесіді і три перемоги на чемпіонатах світу. 1981 року збірна СРСР була сильнішою ніж канадські професіонали у фіналі другого кубка Канади. Скворцов, на останніх секундах, встановив остаточний рахунок матчу — 8:1. На турнірі грав у ланці з «армійцями» Віктором Жлуктовим і Андрієм Хомутовим.

Вершиною спортивної кар'єри стала Олімпіада в Сараєво. Збірна СРСР перемогла всіх суперників і вшосте здобула олімпійське золото. Скворцов і Ковін грали разом з Михайлом Васильєвим. Їхня ланка закинула 12 шайб з 48 загальнокомандних. Особистий доробок лівого нападника — 7 очок в 7 матчах (4 шайби і 3 результативні передачі).

На третій розіграш Кубка Канади Віктор Тихонов викликав з горьківського клубу трьох нападників. На старті турніру вони провели найкращу гру в збірній. Варнаков і Скворцов забили двічі команді Чехословаччини, а гра завершилася перемогою з рахунком 3:0.

Останні матчі за радянську збірну провів на чемпіонаті світу 1985 року і отримав срібну медаль світової першості. На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 62 матчі, набрав 59 очок (21+38). Всього в складі збірної СРСР провів 123 матчі, 41 гол.

У складі збірної клубів СРСР, московських колективів «Крила Рад» і ЦСКА виступав у суперсеріях проти команд Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги. Найкращий, з цих поєдинків, відбувся 31 грудня 1978 року. П'ятірка арендованих «Крилами Рад» гравців закинула більше шайб ніж команда НХЛ «Міннесота Норт-Старс»: Федоров (0+4) — Хатулєв (1+0), Скворцов (2+2) — Ковін (1+2) — Варнаков (2+3). Ще два голи на рахунку Віктора Тюменєва і Ігоря Ромашина, а остаточний рахунок гри — 8:5 на користь європейських хокеїстів.

Тренер[ред. | ред. код]

В сезоні 1989/90 захищав кольори фінської команди «Кярпят» (Оулу). Тренерську діяльність розпочав у шведському клубі «Калікс». У другій половині 90-х років працював у шведських командах «Гаммарбю», «Мункфорш» і «Остерроке». З квітня 2001 року — у російських клубах:

Досягнення[ред. | ред. код]

Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 1984
Silver medal icon.svg Віце-чемпіон (1): 1980
Gold medal icon.svg Переможець (1): 1981
Bronze medal icon.svg Третій призер (1): 1976
Bronze medal icon.svg Півфіналіст (1): 1984
Gold medal icon.svg Чемпіон (3): 1979, 1981, 1983
Bronze medal icon.svg Третій призер (1): 1985
Gold medal icon.svg Чемпіон (4): 1979, 1981, 1983, 1985
Gold medal icon.svg Переможець (1): 1979

Нагороди[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів у національних чемпіонатах:

Сезон Команда Ліга І Г П О Ш
1972/73 «Торпедо» Д-1 2 0 0 0 0
1973/74 «Торпедо» Д-1 19 3 3 6 2
1974/75 «Торпедо» Д-1 36 13 8 21 2
1975/76 «Торпедо» Д-1 34 19 12 31 12
1976/77 «Торпедо» Д-1 36 8 7 15 13
1977/78 «Торпедо» Д-1 36 19 11 30 30
1978/79 «Торпедо» Д-1 43 25 21 46 25
1979/80 «Торпедо» Д-1 44 24 25 49 20
1980/81 «Торпедо» Д-1 44 19 16 35 10
ПТ 1 0 1 1 0
1981/82 «Торпедо» Д-1 41 22 15 37 17
1982/83 «Торпедо» Д-1 44 27 20 47 12
1983/84 «Торпедо» Д-1 37 18 11 29 21
1984/85 «Торпедо» Д-1 31 10 9 19 14
1985/86 «Торпедо» Д-1 34 2 7 9 14
1986/87 «Торпедо» Д-1 29 8 8 16 10
1987/88 «Торпедо» Д-1 25 7 14 21 4
ПТ 26 7 8 15 8
1988/89 «Торпедо» Д-1 24 8 5 13 8
ПТ 35 15 16 31 20
Всього у вищій лізі 591 244 204 448
1989/90 «Кярпят» (Оулу) Д-2 22 20 40 60 0
1991/92 «Калікс» (Швеція) Д-2 19 16 29 45 6
1992/93 «Калікс» (Швеція) Д-2 24 16 36 52 12
1993/94 «Калікс» (Швеція) Д-2 23 20 35 55 8

Статистика виступів у серіях матчів проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги:

Сезон Команда Ліга І Г П О Ш
1978/79[ru] СРСР-2 ВХА 6 3 4 7 6
«Крила Рад» НХЛ 4 6 4 10 2
1979/80[ru] ЦСКА (Москва) НХЛ 4 1 1 2 0
1982/83[ru] СРСР НХЛ 6 1 0 1 2

Статистика виступів на головних хокейних змаганнях:

Рік Збірна Турнір І Г П О Ш
1976 СРСР КК[en] 5 0 2 2 0
1979 СРСР КВ 3 0 2 2 0
СРСР ЧС 7 2 3 5 0
1980 СРСР ОІ 7 2 5 7 0
1981 СРСР ЧС 8 4 1 5 2
СРСР КК[en] 7 1 0 1 4
1983 СРСР ЧС 10 5 1 6 4
1984 СРСР ОІ 7 4 3 7 0
СРСР КК[en] 6 1 2 3 0
1985 СРСР ЧС 5 2 0 2 0

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]