Складане крило
Складане крило — конструкція крила літака, яка дозволяє його складання для економії простору. Така конструкція характерна передусім для палубних літаків, більшість із них мають складані крила.
Історія[ред. | ред. код]
Механізм складання крил біплана вперше запатентувала 1913 року британська компанія Short Brothers[1]. Цю конструкцію вони використали в серії літаків Short Folder[en], найвідомішим з яких є Short 184[en], який з'явився 1915 року — перший літак, що потопив корабель торпедою, злетівши з одного з перших авіатендерів «Бен-ме-Хрі»[en][2].
1920 року з'явився патент на моноплан-високоплан зі складаним крилом, але до виробництва не дійшло[3].
Першим літаком з гідравлічною системою складання став американський торпедоносець Douglas TBD Devastator, прийнятий на озброєння 1937 року, він же став першим палубним монопланом Флоту США[4]. Попри це, більшість американських літаків до початку Другої світової не могли складати крила. З початком війни потреба у великій кількості літаків на відносно малій кількості авіаносців (складане крило могло збільшити кількість літаків на кораблі вдвічі) призвела до створення компанією Grumman унікальної конструкції Sto-Wing зі складанням напівкрила вздовж корпусу із поворотом, яку пристосували до F4F-4 Wildcat, а потім застосовували на F6F Hellcat, TBF Avenger тощо. Ця система застосовується досі на літаках Grumman, як от на E-2 Hawkeye[5][6][7].
З початком Другої світової все більше палубних літаків отримували складані конструкції, а після війни майже всі[7]. Відомими винятками є американські A4D/A-4 Skyhawk, F-35B, британський Sea Harrier, а також французький Dassault Rafale M, але ці літаки є достатньо компактними[джерело?].
Опис[ред. | ред. код]
Більшість палубних літаків з кінця Другої світової мають складані крила, а деякі літаки також мають складане горизонтальне або вертикальне оперення. Палубні гелікоптери також зазвичай мають складані лопаті гвинта[джерело?].
Можливість складання аеродинамічних поверхонь поширюється не лише на палубну авіацію. Шведський Saab 37 Viggen мав складаний кіль для розміщення в низьких ангарах. Деякі літаки, як B-52 Stratofortress та KC-135 Stratotanker, мають складану (щоправда, швидке складання не передбачено) конструкцію кіля для обслужування та ремонту[8][9]. Також передбачається складання крила для Boeing 777X: подовжені крила не відповідають допускам для деяких аеропортів, тому для руління та стоянки закінцівки крила з розмахом 71,8 метра складаються до розмаху 64,85 метра, рівного розмаху популярного Boeing 777-300ER[10][11].
Складані крила також поширені для БПЛА, ракет і авіабомб (зокрема, крилатих ракет і крилатих бомб, які покладаються на підіймальну силу та потребують відповідного розмаху крила). Наприклад, у транспортному положенні є складеними крила безпілотника Switchblade, ракет Storm Shadow і «Калібр», авіабомб GBU-39 і JDAM-ER.
Існує також концепція складання кінців крил у польоті для зменшення аеродинамічного опору та підвищення керованості на великих швидкостях, зокрема, надзвукових. Ця можливість тестувалась на XB-70 Valkyrie в 1960-х, а нині знову досліджується NASA[12].
Галерея[ред. | ред. код]
Складання поперек фюзеляжу[ред. | ред. код]
-
Подвійне складання Supermarine Spitfire
-
Подвійне складання Fairey Gannet[en] AEW3
-
Складені вниз закінцівки F11F Tiger
-
Складені для швидкісного польоту кінці крила XB-70A Valkyrie
-
Складена закінцівка Boeing 777X
Складання вздовж фюзеляжу[ред. | ред. код]
-
Short Admiralty Type 81[en], один із перших літаків зі складаними крилами
-
Sto-Wing на F6F Hellcat
-
Sto-Wing на E-2 Hawkeye
Складання оперення[ред. | ред. код]
-
Складені стабілізатори Су-33
Інші способи складання[ред. | ред. код]
-
F-14 Tomcat з максимальним поворотом крила
-
Повернуте крило та складені лопаті V-22 Osprey
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Patents secured by Short Brothers including patents nos. 1792/13, 15727/13 and 28610/13, 5290/14, 20537/14 and 9276/15, see Barnes and James, pp. 92, 110
- ↑ THE SHORT SEAPLANES. Flightglobal. 1956. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Wing-folding Mechanism of the Grumman Wildcat (PDF). American Society of Mechanical Engineers, Kalamazoo Aviation History Museum. 2006.
- ↑ Tillman, Barrett (31 March 2022). DOES THE DOUGLAS TBD-1 DEVASTATOR DESERVE ITS BAD RAP?. HISTORYNET. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Grumman F4F Wildcat. www.aviation-history.com. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Tailspin (30 березня 2011). U.S. Navy Aircraft History: Grumman Sto-Wing Redux. U.S. Navy Aircraft History. Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ а б Tailspin (12 березня 2010). U.S. Navy Aircraft History: Snapshot of A Transition II. U.S. Navy Aircraft History. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ 379th EMXS Aero Repair shop conducts fin fold. www.afcent.af.mil. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Fold, Fix and Fly. Barksdale Air Force Base (амер.). 5 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ 777X Airport Compatibility Brochure (PDF). Boeing. 2015.
- ↑ Weaver, Hugh (13 лютого 2019). Operational Effects of Folding Wing Technology. Aviation Pros. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ NASA to Test In-Flight Folding Spanwise Adaptive Wing to Enhance Aircraft Efficiency - NASA (амер.). 14 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2023.
Це незавершена стаття з військових технологій та принципів роботи військової техніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |