Слобідка (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Слобідка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Староталалаївська сільська рада
Код КОАТУУ 7425383503
Основні дані
Засноване до 1925
Населення 222
Площа 1,975 км²
Густота населення 112,41 осіб/км²
Поштовий індекс 17202
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д. / 50.77111; 33.09583Координати: 50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д. / 50.77111; 33.09583
Середня висота
над рівнем моря
161 м[1]
Найближча залізнична станція Талалаївка
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 17260, село Стара Талалаївка , вулиця Миру, 34а
Карта
Слобідка. Карта розташування: Україна
Слобідка
Слобідка
Слобідка. Карта розташування: Чернігівська область
Слобідка
Слобідка
Мапа

Слобі́дка (Слобідка Новицького) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Підпорядковане Староталалаївській сільській раді. Розташоване на річці Детюківці за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 222 особи, площа — 1,975 км².


Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується під 1718 роком під назвою Слобідка Новицького[2]. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. Поселена Новицьким на початку XVIII століття. 1718 року в слобідці налічувалось 40 дворів селян. 1729 року — 56 дворів селян. 1738 року значилася вже селом, в якому було 38 господарств селян бунчукового товариша Якова Новицького. 1780 року — 56 дворів (86 хат) і 5 бездворових хат селян, власником яких був бунчуковий товариш Грицько Новицький. Діяла дерев'яна Покровська церква, збудована між 1737 та 1780 роками.

З ліквідацією полкового устрою у 1782 році село відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської губернії. 1797 року в «селі Слобідці з хуторами» налічувалось 340 душ чоловії статі податкового населення.

Під час утворення Полтавської губернії у 1802 році село відійшло до Роменського повіту.

У складі СРСР[ред. | ред. код]

братська могила
пам'ятник воїнам-односельцям

1950 року на братській могилі 2-х невідомих радянських воїнів, що загинули у 1943 році в ході німецько-радянської війни під час відвоювання села, встановлено пам'ятник.

У 1969 році встановлено пам'ятний знак 68 воїнам-односельчанам, які загинули в роки німецько-радянської війни (реконструйований у 1978 році).

В складі України[ред. | ред. код]

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі був 121 двір, 220 жителів.

Особистості[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Слобідці
  2. Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.)

Література[ред. | ред. код]