Собор Преображення Господнього (Загреб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загребський православний собор Преображення Господнього
хорв. Katedrala Preobraženja Gospodnjeg u Zagrebu
Zagreb, Croàcia (agost 2013) - panoramio (4).jpg

Собор Преображення Господнього у Загребі
45°48′45″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.8126500° пн. ш. 15.9739000° сх. д. / 45.8126500; 15.9739000Координати: 45°48′45″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.8126500° пн. ш. 15.9739000° сх. д. / 45.8126500; 15.9739000
Тип споруди собор і православна церква[d]
Розташування Хорватія ХорватіяЗагреб
Архітектор Франьо Кляйн, Герман Болле
Початок будівництва 1865
Кінець будівництва 1866
Належність Сербська православна церква: Загребсько-Люблянська єпархія
Собор Преображення Господнього (Загреб). Карта розташування: Хорватія
Собор Преображення Господнього (Загреб)
Собор Преображення Господнього (Загреб) (Хорватія)
Собор Преображення Господнього у Вікісховищі?

Загребський собор Преображення Господнього (хорв. Katedrala Preobraženja Gospodnjeg u Zagrebu) — православний (Сербська православна церква) собор у столиці Хорватії місті Загребі; кафедральний собор Загребсько-Люблянської єпархії СПЦ. Загребський осередок православ'я.

Храм розташований у центрі Загреба на історичній площі Петара Прерадовича.

Історія[ред.ред. код]

На місці, де тепер розташований загребський православний собор, раніше знаходився католицький костел св. Маргарети місцевого єпископства, який вперше згадується під 1334-м роком. Пізніше парафіяльний храм був переосвячений в ім'я святого Марка.

У 1794 році церкву викупили православні купці. Загребська православна громада, як і всі решта православних парафій у Габсбурзькій монархії на той час називалася греко-необ'єднаною. У своїй ранній історії грецькі та цінцарські торговці відігравали у житті Загреба надзвичайно важливу роль. У зв'язку із зростанням міграції сербів, частка греків у православному населенні Загреба почала знижуватися, крім того мала місце асиміляція грецької меншини у середовищі сербської та хорватської етнічних груп. Відтак від 1848 року загребська православна громада (як і церква) отримує назву сербської.

Стару церкву знесли на початку 1860-х років через її непоказний вид, що не відповідало потребам місцевої православної спільноти. На її місці у 186566 роках був побудований нинішній собор Преображення Господнього згідно з проектами Франьо Кляйна[1]. З цієї нагоди вулицю, що проходить позаду собору дотепер називають Маргаретською (Margaretska), а ту, яка проходить перед храмом, — Преображенською (Preobraženska).

Загребський православний собор перебудовувався у 188384 роках за проектом австрійського архітектора Германа Болле. Тоді ж у храм помістили теперішній історичний іконостас з іконами, який виготовив Епамінандос Бучевський (Epaminondas Bučevski), художник родом з Чернівців на Буковині (Україна). Болле ще двічі реставрував загребську Преображенську церкву — у 1899 році, коли встановлював нову вежу дзвіниці, і у 191314 роках, коли здійснював її повну реставрацію.

Нині собор Преображення Господнього у Загребі є кафедральним собором Загребсько-Люблянської єпархії Сербської православної церкви, що покриває потреби не лише Хорватії, а й Словенії та Італії[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Преображення Господнього (Загреб)