Собченко Олег Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собченко Олег Андрійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Загальна інформація
Народження 4 грудня 1973(1973-12-04)
Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 січня 2023(2023-01-24) (49 років)
Вугледа́р, Волноваський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби 2014—2016, 2022—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна /
Бої за Київ
Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Олег Андрійович Собченко (нар. 4 грудня 1973(19731204), Корсунь-Шевченківський — пом.24 січня 2023[1]) — український громадський діяч, військовик. Активіст Євромайдану. Учасник російсько-української війни з 2014, герой оборони Києва у березні 2022, що згідно деяких оцінок врятував Київ від захоплення росіянами.

Життєпис до 2022[ред. | ред. код]

Народився 4 грудня 1973 у Корсунь-Шевченківському Черкаської області, закінчив там школу і надалі проживав. Був підприємцем.[1]

Олег Собченко був активним членом фонду Героїка, що боровся за увічнення памяті про борців за державність України. Як тесляр і каменяр Олег Собченко впродовж багатьох років безкорисливо працював над відновленням памятників[2]. Згідно спогадів речника Генштабу ЗСУ Андрія Ковальова саме Собченко реалізовував всі масштабні проєкти "Героїки" своїми руками.

Олег Собченко був учасником багатьох патріотичних вуличних акцій, зокрема Мовного Майдану.[3]

З початком Революції Гідності став її активістом, був сотником Самооборони Майдану. Під час протистояння з Беркутом у Черкасах отримав чисельні забої.[3] 20 лютого 2019 за заслуги під час Революції Гідності Олег Собченко отримав Орден «За мужність» III ступеня [4]

З початком 2014 Російсько-української війни воював до 2016 у складі одного з підрозділів батальйону Азов який з жовтня 2014 став полком «Азов».[3]

Після повернення після служби в Азові до Корсуня-Шевченківського боровся щоб врятувати річку Рось від забруднення і обміління.[5]

Участь у війні з Росією у 2022-23 роках[ред. | ред. код]

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 долучився до 72 омбр ім. Чорних Запорожців оператором-аеророзвідником.[3]

3 травня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олег Собченко отримав Орден «За мужність» II ступеня [6]

Загинув 24 січня 2023 року від отриманих поранень у результаті російського артилерійського обстрілу в м. Вугледар на Донеччині. Похований у м. Корсунь-Шевченківський на Черкащині.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]