Очікує на перевірку

Герась Соколенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Соколенко Герась)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герась Соколенко
Ім'я при народженніГерасим Іванович Шмигельський
Народився3 березня 1920(1920-03-03)
с. Михля,  УНР
Помер20 лютого 1945(1945-02-20) (24 роки)
с. Маркт Борау, Нижня Сілезія, Третій Рейх Третій Рейх (тепер с. Борув, Нижньосілезьке воєводство, Польща Польща)
·загинув у бою
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, поет
Відомий завдякиукраїнський поет
Знання мовукраїнська
Учасникнімецько-радянська війна
ПартіяОУН
Сайт«Баляда»

Гера́сь Соколе́нко (при народженні — Гера́сим Іва́нович Шмиге́льський) (* 3 березня 1920, Михля — † 20 лютого 1945, Маркт Борау) — український поет-романтик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1920 року в незаможній сім'ї Олександри Шмигельської (Андріюківни) і Івана Шмигельського в селі Михля Заславського повіту Волинської губернії.

Вчився у Михельській початковій школі, згодом Ізяславській вечірній школі.

Від 1937 працював здимником в «промлісгоспі» в Михлі.

У 1941 спільно з Харитоном Довгалюком і Миколою Болкуном долучається до створення і діяльності ОУН М в Заславі, стає дописувачем місцевої газети «Заславський вісник», органу Заславського товариства «Просвіта».

Від зими 1942 працює в газеті «Нова Шепетівщина» у Шепетівці.

Публікує свої твори у часописах і газетах, зокрема: «Пробоєм» (Прага), «Наші дні» (Львів), «Дорога» (Краків-Львів), «Волинь» (Рівне), «Костопільські вісті» (Костопіль), «Українка» (Костопіль), «Український Засів» (Харків), «Заславський вісник» (Заслав).

В березні 1943 заарештований СД Шепетівської округи за причетність до українського підпілля, запроторений до в'язниці у Шепетівці. По чотирьох місяцях ув'язнення призначений на примусові роботи до Німеччини, утікає, переходить на нелегальне становище.

Вдруге заарештований в Заславі і перевезений до Сілезії. Працює «остарбайтером» на глиняній копальні у Шопеніц. Належить до української громади згуртованої довкола редакції часопису «Золотий перстень» у Катовицях. Друкується в «остівських» виданнях «Земля» і «Дозвілля».

Під час наступу Червоної армії долучений до складу 749-го стрілецького ордена Олександра Невського полку 125-ї стрілецької дивізії. За офіційною версією похований у селі Маркт Борау поблизу міста Бреслау, де «помер від ран» 20 лютого 1945 року[1][2].

Згодом у Боруві були проведені ексгумаційні роботи і останки радянських вояків перепоховали на цвинтарі в Олаві. Проте станом на 1982 рік в списках перепохованих Герась Соколенко неідентифікований[3].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Ім'ям Герася Соколенка названо вулицю в Ізяславі[4].

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Соколенко Герасим Иванович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Повідомлення про загибель Герася Соколенка. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  3. Księga pochowanych żołnierzy Armii Radzieckiej w Oławie. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  4. Вулиці міста. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]