Софія Агранович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Агранович
Основна інформація
Місце народженняЧернівці
Професіїпіаністка, музикантка, класична піаністка, музична педагогиня
sophiagranovich.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Софія Агранович (англ. Sophia Agranovich; нар. Чернівці, УРСР) — американська класична концертуюча піаністка українського походження, музикант, музичний педагог і художній керівник. Здобула ступені бакалавра та магістра Джульярдської школи, де викладала фортепіано. Продовжила навчання в докторантурі педагогічного коледжу Колумбійського університету. Її живі виступи та записи отримали найвищі міжнародні нагороди та визнання критиків[1][2]. Її альбоми входять до топ-10 усіх музичних жанрів на One World Music Radio та World Top Radio Airplay Charts[3][4]. Виступає з концертами на головних майданчиках у всьому світу, журнал «Fanfare» описав її як «виразну, сміливу піаністку в традиціях романтиків Золотої доби», а «American Record Guide» похвалив за її «чудові відтінки та відмінну музичну майстерність»[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Молодість і музична освіта

[ред. | ред. код]

Народилася в Чернівцях, Українська РСР, Радянський Союз (нині Україна). Її батько був стоматологом, а мати — викладачем англійської мови та її першою вчителькою фортепіано. Почала формально вчитися фортепіано в п'ять років. У шість років її прийняли до Чернівецького музичного училища і вона вперше вступила на сцені[6]. Її вчителями були Анна Столяревич та Олександр Ейдельман (ровесники Володимира Горовиця та учні Фелікса Блуменфельда та Генріха Нейгауза). У 10 років перемогла на Українському конкурсі молодих артистів (нині Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка), як наймолодша учасниця того року. Її концерти транслювали національні теле- та радіостанції[2].

1971 року закінчила Чернівецьке музичне училище. Після імміграції з родиною до США у віці 15 років Агранович вступила до коледжу Джульярдської школи в Нью-Йорку на повну стипендію в класі професора Саші Городницького[6]. Також Агранович навчався у Наді Рейзенберг[7]. 1977 року закінчила Джульярдську школу зі ступенем бакалавра музики та ступенем магістра музики у 1978 році. 1979 року перемогла на Бергенському філармонічному конкурсі[8]. Викладала фортепіано в Джульярдській школі. Продовжила освіту в Педагогічному коледжі Колумбійського університету, де з 1980 до 1981 рік пройшла курс доктора філософії з музичної освіти, теорії музики та історії музики[9].

Перерва в музиці

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках Агранович присвятила час сім'ї та змінила музичну діяльність на інформаційні технології. Здобувши освіту з комп'ютерних наук у Технічній школі Емпайр у Нью-Йорку у 1981 році працювала системним аналітиком у Metropolitan Life Insurance Company у 1985 році (де вона отримала Президентську нагороду за дизайн комп'ютерних систем і підтримку)[10], а у 1987 році старшим програмістом/аналітиком у Merrill Lynch. Зрештою її підвищили до керівника проєкту/помічника віцепрезидента у 1995 році та віцепрезидента у 2001 році[9].

2008 року Агранович залишила кар'єру в ІТ і вивчала натуропатію, традиційну індійську медицину та традиційну китайську медицину. 2008 року отримала сертифікати Національної асоціації тренерів фізичних вправ і спорту/Інституту Спенсера й Американської асоціації практикуючих засоби йоги, пілатесу та інших холістичних дисциплін. З 2009 до 2012 рік викладала йогу та пілатес[11].

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

2008 року повернулася до професійної музичної кар'єри як концертуюча піаністка, музикант, музичний педагог і програмний директор[9][11]. Виступала в США, Європі, Ізраїлі та Канаді, її запрошували виступати в Китаї. 2017 року дала 2-годинні сольні концерти на фестивалі Пеннотьє[12][13] та у Жюан-ле-Пен у Франції, де вона виконала прем'єру «Quatre préludes en hommage a Chopin», Op. 162 їй присвятив французький композитор Франсуаза Шово[14]. Інші прем'єри включали Сонату Роджера Стабблфілда для кларнета та фортепіано та Ноктюрн для альта та фортепіано[15][16]. Вона давала концерти в Лінкольн-центрі, Карнеґі-холі, Музеї мистецтв Метрополітен та інших знаних місць[17][18][19][20][21][22][23][24][25][26].

Софія Агранович на сольному концерті в Карнеґі-хол 5 листопада 2011 року

Крім музичних сцен виступала у численних навчальних закладах як-от Технологічний інститут Нью-Джерсі[27][28], Музична академія імені Рубіна, Національна музична академія України імені Петра Чайковського та Львівська державна консерваторія. Вона співпрацювала з Марком Пескановим, Шломо Мінцем, Крістофером Коллінзом Лі, Ендрю Літтоном, Олександром Мішнаєвським, Грегорі Сінгером, Бреттом Дойбнером, Ендрю Ламі, Андатолем Віком, Рупамом Сармахом, Лілі Гайдн, Хамідом Саїді[29], Кетлін Супове[30][31].

Агранович випустила одинадцять альбомів з 2010 до 2023 рік, зокрема вісім на Centaur Records, які складалися переважно з віртуозного фортепіанного репертуару доби романтизму[32]. Вона також є автором схвалених критиками нотаток до своїх альбомів, які називають їх «деталізованими та добре написаними», «просвітницькими та проникливими»[33][34][35].

Її виступи транслюються в Бразилії[36], Канаді, Німеччині, Італії, Новій Зеландії, Великій Британії, Японії, Швейцарії, Люксембурзі, Португалії, Франції, Ізраїлі, США[37][38][39][40], а також наживо на WQXR-FM[41][42].

Софія Агранович входить до реєстру Steinway Artists[43]. Про неї писали в «American Record Guide»[44], «Fanfare Magazine»[1], «Нью-Йорк таймс»[17][45][46], «The Whole Note»[47], «Broadway World»[48], «World Culture Times»[49], «Musical America»[2][50][51], FOX News[52], News ABC[53] та інші великі ЗМІ. Вона є членом NARAS й активним членом численних професійних музичних організацій, зокрема Американське товариство Ліста[54], Музичне товариство коледжу й Асоціацію Лешетицьких[55]. Крім того, вона була членом правління NJMTA, пов'язаного з Національною асоціацією вчителів музики, і є художнім керівником музичної серії «Classicals at the Circle» у Центрі мистецтв Watchung[56], а також головою програми та членом правління Асоціації музичних викладачів Нью-Джерсі[57].

Педагогіка

[ред. | ред. код]

Софія Агранович — музичний педагог, лавреат численних педагогічних нагород[5].

Учні Агранович здобули різні нагороди[58][59][60] і були прийняті до знаних музичних шкіл, серед них Джульярдська школа, Школа музики Маннеса, Мангеттенська школа музики, Браунський університет, Північно-Західний університет, Нью-Йоркський університет. Її учні виступали в Карнеґі-хол, Центрі виконавських мистецтв Кеннеді, Меркін-хол, Еліс Таллі-голі, Лінкольн-центрі, Кіммел-центрі, Культурному інституті Тенрі[61], Стейнвей-хол, Центрі мистецтв Watchung[56], Польському культурному центрі[62] та Посольстві Польщі в Нью-Йорку. Вони також виступали в різних країнах[63][64], а виступи транслювалися по радіо та телебаченню[65][66].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2024: One Earth Awards — Золотий переможець: Найкращий запис класичної музики, найкраща світова музика[67]
  • 2024: World Entertainment Awards — Найкращий класичний виконавець
  • 2024: Clouzine International Music Awards — Найкращий класичний фортепіанний альбом, весна 2024[68]
  • 2024: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення[69]
  • 2024: The Radio Music Awards –Найкращий класичний виконавець, найкращий класичний запис[70]
  • 2023: Американський приз — Володарка 1-го місця у сольному виконанні на фортепіано[71]
  • 2023: Steinway & Sons — Нагорода «Найращий вчитель Steinway»[5]
  • 2023: InterContinental Music Awards — Найращий інструменталіст[72]
  • 2023: Indie Music Channel — Найкращий класичний запис; Введення в Зал слави інді-музики 2023[73][74]
  • 2023: The Radio Music Awards — Найкращий класичний виконавець, найкращий класичний запис[75]
  • 2023: One Earth Awards –Золотий переможець: найкращий запис класичної музики[76], Найкращий сучасний інструментальний сингл[67]
  • 2023: Clouzine International Music Awards — Найкраща інструментальна пісня, осінь 2023
  • 2023: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення «Мир і радість»[77]
  • 2023: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення, «Серенада кохання»[78]
  • 2023: LIT International Talent Awards, осінь 2023 — Платина: найкращий класичний піаніст, найкраща класична музика, найкраща інструментальна музика[79]
  • 2023: Intercontinental Music Awards –3-разовий фіналіст[80]
  • 2023: One World Music Radio — Номінація на найкращий класичний альбом 2022 року та найкращий неокласичний сингл[81]
  • 2022: Indie Music Channel — Переможець, найкращий класичний запис[82]
  • 2022: Fanfare Magazine — The 2022 Want List (найкращі записи)[83]
  • 2022: The Radio Music Awards — Найкращий виконавець класичної музики, найкращий класичний запис, найкращий інструментальний запис[84][85]
  • 2022: Clouzine International Music Awards — Найкращий класичний альбом, осінь 2022[86]
  • 2022: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення[87]
  • 2022: LIT International Talent Awards, осінь 2022 — Платина: найкраща виконавиця та найкраща класична музика; золото: найкраща інструментальна музика та найкраще виконання[79]
  • 2022: LIT International Talent Awards, весна 2022 — платина: найкращий класичний піаніст і найкращий інструментальний виконавець; золото: найкраща інструментальна виконавиця[79]; інструменталіст року[88]
  • 2022: One World Music Radio — найкращий класичний альбом 2021 року[89]
  • 2022: Американський приз — Переможець, фортепіано соло, 2 місце[90]; Фіналіст, віртуальний виступ[91]
  • 2022: Номінація «Найращий класичний запис і альбом року», Indie Music Channel[92][93]
  • 2021: World Top Radio Airplay Charts — липень 2021 — грудень 2021[4]
  • 2021: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення[94]
  • 2021: Clouzine International Music Awards — 2 найкращі класичні альбоми (весна та осінь 2021)[95][96]
  • 2019: Marquis Who's Who — Найкращий музичний педагог і найкращі професійні нагороди[9]
  • 2018: Indie Music Channel — Зал слави інді-музики[97]
  • 2018: Global Music Awards — 2 срібні медалі за видатні досягнення[98]
  • 2018: Clouzine International Music Awards — Найкращий класичний фортепіанний альбом (весна 2018)[99]
  • 2018: The Radio Music Awards — Найкраща виконавиця класичної музики[100]
  • 2018: Mainly Piano, 2018 Favorites and Picks — Chopin and Liszt: Piano Works[101][102]
  • 2017: Marquis Who's Who — Премія Альберта Нельсона Маркіза за життєві досягнення[10]
  • 2017: Global Music Award — 3 золоті медалі: класичне фортепіано соло, новий випуск, альбом[103]
  • 2017: Global Music Awards — 10 найкращих альбомів у всіх жанрах[104]
  • 2016: Американський приз — фіналіст[105]
  • 2016: Prestige Music Awards — 2 золоті медалі[10]
  • 2016: Global Music Awards –5 срібних медалей за видатні досягнення[106][107][108][109]
  • 2012: Steinway Artist Roster[43]
  • 1986: Metropolitan Life Insurance — Президентська нагорода за якість проєктування та підтримки комп'ютерних систем[10]
  • 1980: Джульярдська школа[2]
  • 1979: Змагання філармонії — 1 місце, фортепіано[5][8]
  • 1966: Український конкурс молодих артистів — 1 місце, фортепіано[5]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Year Album Label
2010 «Romantic Virtuoso Masterpieces» (Бетховен: Соната для фортепіано № 21; авторство Шопен, Ліст, Шуман, Скрябін)

Armonioso / CDBaby

2012 «Franz Liszt — Bicentennial Tribute» (Ліст: Етюди 'Un Sospiro' and 'Кампанелла'; Іспанська рапсодія; Соната сі мінор)

Armonioso / CDBaby

2014 «Passion and Fantasy» (Бетховен: Симфонічні етюди; Шопен: Фантазії у фа-мінор; Соната для фортепіано № 3)

Romeo Records / Albany

2014 «Brahms, Schumann and Liszt: Piano Works» (Варіації на тему Паганіні — повне зібрання I і II; Шуман: Симфонічні етюди; Шуман-Ліст: Liebeslied 'Widmung') Centaur Records / Naxos
2015

Шуберт: Фантазія мандрівник; Chopin: 4 Ballades (complete)

Centaur Records / Naxos
2016

«Robert Schumann: Carnaval and Fantasie» (Карнавал, Op.9; Fantasie in C major, Op. 17)

Centaur Records / Naxos
2018

«Chopin and Liszt: Piano Works» (Chopin: Polonaise-Fantaisie, Nocturne Op. 48 No.1; Ліст: 3 Sonnetti del Petrarca (complete); 'Dante' Sonata; Hungarian Rhapsody No. 14)

Centaur Records / Naxos
2020 «In Celebration of 210th Anniversary of Chopin»: Соната для фортепіано № 2; 4 Scherzi (complete); Полонез «Героїчний» Centaur Records / Naxos

2021

«In Celebration of 250th Anniversary of Beethoven»: Fantasie Op. 77; Сонати ' Патетична ', 'Місячна соната', ''Буря'

Centaur Records / Naxos

2022 «Franz Liszt: Rhapsodies, Études and Transcriptions»: Hungarian Rhapsodies Nos. 6 and 13; Schubert/Liszt "Ständchen (Serenade), " "Erlkönig (Elf King), «Die Forelle (The Trout)»; Transcendental Etudes №. 9 «Ricordanza» і № 4 «Мазепа» Centaur Records / Naxos
2022 «Peace and Joy (Mendelssohn/Mozart World)» — single with Rupam Sarmah; also included in the album ARISE TOGETHER[110] RJ Productions International, One Little Finger Global Foundation
2023 «Love Serenade» — single with Rupam Sarmah; feat. Lili Haydn and Hamid Saeidi RJ Productions International, One Little Finger Global Foundation
2023 «Album Leaf: Piano Works by Фелікс Мендельсон»: Fantasie in F-sharp minor (Sonate ecossaise), Albumblatt in A minor, Caprice in A minor, Variations sérieuses, complete Etudes, Rondo capriccioso in E minor/E Major Centaur Records / Naxos

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Fanfare Magazine Archive of CD Reviews: Performer Sophia Agranovich. Процитовано 26 September 2021.
  2. ↑ а б в г MusicalAmerica – Pianist Sophia Agranovich. www.musicalamerica.com. Процитовано 21 November 2021.
  3. ↑ Charts. One World Music (англ.). Процитовано 6 January 2023.
  4. ↑ а б World Top 100 Radio Chart. zonemusicreporter.com. Процитовано 16 April 2022.
  5. ↑ а б в г д Sophia Agranovich – Steinway & Sons. steinway.com (англ.). Процитовано 23 September 2021.
  6. ↑ а б Interview with Sophia Agranovich, July 2021. mainlypiano.com. Процитовано 23 September 2021.
  7. ↑ Nadia Reisenberg Students | Nadia Reisenberg/Clara Rockmore Foundation (амер.). Процитовано 24 September 2021.
  8. ↑ а б Novoye Russkoye Slovo (Russian Daily Newspaper) (PDF). 8 April 1979.
  9. ↑ а б в г Sophia Agranovich. Marquis Who's Who Top Educators (амер.). 21 August 2019. Процитовано 23 September 2021.
  10. ↑ а б в г Marquis Who's Who: Sophia Agranovich. 2 May 2017. Процитовано 16 November 2021.
  11. ↑ а б The Juilliard School — Alumni Today 2010. Harris Connect, LLC. 2010. p. 138.
  12. ↑ Cabardièses : une Américaine à Pennautier. L'Indépendant. 27 July 2017.
  13. ↑ Programme de la 18e édition des Cabardièses. lindependant.fr (фр.). Процитовано 29 October 2021.
  14. ↑ World Premiere – Françoise Choveaux 'Quatre Préludes en hommage a Chopin' – Sophia Agranovich (англ.), процитовано 26 September 2021
  15. ↑ "Classicals at the Circle": Celebration of New Jersey Composers, Performers and Friends. Watchung-Green Brook, NJ Patch (англ.). 11 April 2012. Процитовано 22 November 2021.
  16. ↑ Trent Johnson: 'Celebration of New Jersey Composers, Performers and Friends' May 5. AfriClassical. 10 May 2012. Процитовано 22 November 2021.
  17. ↑ а б The New York Times – Breaking News, US News, World News and Videos. Classical Music/Opera Listings for Aug. 5–11 2011. The New York Times (амер.). 4 August 2011. Процитовано 8 November 2021. This week the barge features the pianist Sophia Agranovich on Friday with an all-Liszt program celebrating that composer's bicentennial.
  18. ↑ Recital fortepianowy Sophii Agranovich w Clark. Nowy Dziennik (pl-PL) . Процитовано 29 October 2021.
  19. ↑ Things to Do in New Jersey, June 18 Through June 26. The New York Times (амер.). 16 June 2016. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 November 2021.
  20. ↑ Things to Do in New Jersey, July 4 to 11, 2015. The New York Times (амер.). 3 July 2015. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 November 2021.
  21. ↑ Virtuoso Pianist Sophia Agranovich in the Recital 'Music of Romantic Era' (2021-05-22) (амер.). Процитовано 10 December 2021.
  22. ↑ PROGRAMMA DEI CONCERTI – Concerti del Tempietto (it-IT) . 29 June 2023. Процитовано 8 August 2023.
  23. ↑ Schubert: 'Wanderer' Fantasie (complete) – Sophia Agranovich at Vienna Ehrbarsaal (англ.), процитовано 23 September 2021
  24. ↑ Sophia Agranovich – Chopin: Ballade No.1 in G minor at Vienna Ehrbarsaal (англ.), процитовано 23 September 2021
  25. ↑ Gesellschaft für Musiktheater. www.iti-arte.at. Процитовано 9 June 2023.
  26. ↑ Bungert, Helen. Golden Key Festival winners perform piano in Vienna. Asbury Park Press (амер.). Процитовано 10 November 2021.
  27. ↑ An Autumn Afternoon With Sophia Agranovich. web.njit.edu. Процитовано 8 November 2021.
  28. ↑ A Spring Afternoon with Sophia and Friends. news.njit.edu. Процитовано 8 November 2021.
  29. ↑ Hamid Saeidi Official Website. Hamid Saeidi Official Website (англ.). Процитовано 26 August 2023.
  30. ↑ Sophia Agranovich. pianoteachersfederation.org. Процитовано 21 November 2021.
  31. ↑ Celebrating Earth Day in Song. www.carnegiehall.org. Процитовано 21 January 2023.
  32. ↑ Amazon.com : sophia agranovich. amazon.com (en-us) . Процитовано 23 September 2021.
  33. ↑ Clarke, Colin. Fanfare Magazine, November-December 2022. Review by Colin Clarke. www.fanfarearchive.com. Процитовано 19 березня 2024.
  34. ↑ Fogel, Henry. Fanfare Magazine, January-February 2024. Review by Henry Fogel. www.fanfarearchive.com. Процитовано 19 березня 2024.
  35. ↑ Becker, Alan (2 березня 2024). American Record Guide, March/April 2024, P. 73. Review by Alan Becker. Default Digital Object Group. Процитовано 19 березня 2024.
  36. ↑ Universidade FM 106,9. Universidade FM 106,9 (pt-BR) . Процитовано 24 September 2021.
  37. ↑ Archived Episodes of "The Piano Matters" at WWFM.org. Playlists with Agranovich performing were aired on 4/6/2016, 4/9/2016, 4/4/2017, 4/8/2017, 4/14/2018, 4/16/2018, 11/28/2018, 12/2/2018, 4/17/2019, 4/21/2018, 1/29/2020, 2/2/2020, 2/10/2021, 2/14/2021, 3/3/2021, 3/7/2021, 5/19/2021, 5/23/2021, 11/3/2021, 11/7/2021, 1/26/2022, 1/31/2022, 4/27/2022, 5/1/2022, 1/25/2023, 1/29/2023. www.wwfm.org. Процитовано 8 November 2021.
  38. ↑ Liszt Makers Revisited. WWFM (англ.). Процитовано 14 July 2022.
  39. ↑ Art on the Air, January 1, 2023. Lakeshore Public Radio (англ.). Процитовано 8 December 2022.
  40. ↑ The Life of Liszt | Reflections from the Keyboard. Aired on 7/29/2021, 8/1/2021, 1/21/2016, 1/24/2016. WQXR. 30 June 2021.
  41. ↑ Watch: WQXR's All-Day Chopin Marathon. WQXR (англ.). 2 June 2016. Процитовано 5 November 2021.
  42. ↑ Why Pianists Love Chopin. WQXR (англ.). 2 June 2016. Процитовано 6 November 2021.
  43. ↑ а б Solo Artists – Steinway & Sons. steinway.com (англ.). Процитовано 23 September 2021.
  44. ↑ Vroon, Donald. American Record Guide. American Record Guide. Independent Critics Reviewing Classical Recordings and Music in Concert. November–December 2012, July–August 2014, July–August 2015, March–April 2016, March–April 2017, March–April 2021, July–August 2021.
  45. ↑ Things to Do in New Jersey, June 18 Through June 26. The New York Times (амер.). 16 June 2016. ISSN 0362-4331. Процитовано 26 October 2023.
  46. ↑ Things to Do in New Jersey, July 4 to 11, 2015. The New York Times (амер.). 3 July 2015. ISSN 0362-4331. Процитовано 26 October 2023.
  47. ↑ Volume 28 Issue 2 | 1 November — 13 December 2022. yumpu.com (англ.). Процитовано 2 November 2022.
  48. ↑ Rabinowitz, Chloe. Sophia Agranovich Releases Album Leaf: Piano Works by Felix Mendelssohn. BroadwayWorld.com (англ.). Процитовано 4 October 2023.
  49. ↑ "The InterContinental Music Awards Announces 76 Worldwide Winners". www.worldofculturetimes.com. Процитовано 4 October 2023.
  50. ↑ MusicalAmerica – The InterContinental Music Awards Announces 76 Worldwide Winners. www.musicalamerica.com. Процитовано 4 October 2023.
  51. ↑ MusicalAmerica – Sophia Agranovich Releases 'Album Leaf: Piano Works by Felix Mendelssohn'. www.musicalamerica.com. Процитовано 6 October 2023.
  52. ↑ The InterContinental Music Awards Announces 76 Worldwide Winners. FOX40 (амер.). 10 September 2023. Процитовано 4 October 2023.
  53. ↑ News ABC, Staff (11 September 2023). The InterContinental Music Awards Announces 76 Worldwide Winners. news-abc.com (амер.). Процитовано 26 October 2023.
  54. ↑ Rath, Edward (2017). The American Liszt Society Member News. The American Liszt Society. 32 (84): 12.
  55. ↑ Thomas, Allison. The Leschetizky Association (2017–2018). News Bulletin. 75: 3, 6, 48.
  56. ↑ а б Watchung Arts Center (амер.).
  57. ↑ Officers & Committees. mea-nj.org. Процитовано 23 November 2021.
  58. ↑ Chatham Southern Boulevard First-Grader Tran Wins Two International Piano Competitions; Performs at Carnegie Hall. TAPinto (англ.). Процитовано 10 November 2021.
  59. ↑ Chatham Southern Boulevard School Piano Playing Siblings Perform Duet at Carnegie Hall; Win Two First-Place Trophies. TAPinto (англ.). Процитовано 10 November 2021.
  60. ↑ Forte International Music Competition 2012–2013 Winners (Petite: Tyler Fengya). Forte International Music Competition & Festivals (амер.). Процитовано 15 December 2021.
  61. ↑ Tenri Cultural Institute.
  62. ↑ The Skulski Art Gallery Opening. www.polishculturalfoundation.org (англ.). Процитовано 23 November 2021.
  63. ↑ Los Angeles International Piano Competition. www.laipc.org. Процитовано 23 November 2021.
  64. ↑ Passaic County Cultural & Heritage Council News (PDF). Passaic County Cultural & Heritage Council. Архів оригіналу за 15 December 2021.
  65. ↑ Tyler Fengya (when he was 5) at Cable Network News — через youtube.com.
  66. ↑ Piano Playtime and Soulful Sax | Young Artists Showcase. WQXR (англ.). 6 November 2013. Процитовано 12 November 2021.
  67. ↑ а б One Earth Awards | Season 13 | 2024. One Earth Awards (англ.). Процитовано 25 October 2023.
  68. ↑ Clouzine International Music Awards Winners 2017 – 2024. www.clouzinemagazine.com. Процитовано 25 January 2024.
  69. ↑ Global Music Awards - Music Competition. www.globalmusicawards.com. Процитовано 23 березня 2024.
  70. ↑ Classical Winners 2024.
  71. ↑ National winners: PIANO (solo), 2023 (англ.). Процитовано 11 August 2023.
  72. ↑ Winners 2023. InterContinental Music Awards (амер.). Процитовано 29 August 2023.
  73. ↑ Indie Music Channel Awards 2023 – Classical. The Indie Music Channel (англ.). Процитовано 2 August 2023.
  74. ↑ 2023 Inductees. IMHOF (англ.). Процитовано 2 August 2023.
  75. ↑ Classical Winners 2023. The Radio Music Awards (англ.). Процитовано 28 March 2023.
  76. ↑ One Earth Awards | Season 9 | 2023 |. One Earth Awards (англ.). Процитовано 12 January 2023.
  77. ↑ Global Music Awards – Music Competition. www.globalmusicawards.com. Процитовано 11 July 2023.
  78. ↑ Global Music Awards – Music Competition. www.globalmusicawards.com. Процитовано 28 September 2023.
  79. ↑ а б в LIT International Talent Awards. littalentawards.com. Процитовано 5 April 2022.
  80. ↑ Finalists 2023. InterContinental Music Awards (амер.). Процитовано 2 August 2023.
  81. ↑ 2022 Album – EP Awards. One World Music (англ.). Процитовано 18 March 2023.
  82. ↑ Indie Music Channel Awards Winners 2022 – Classical. The Indie Music Channel (англ.). Процитовано 6 September 2022.
  83. ↑ Kharuf, Jacqueline (18 September 2022). Want List for the Latest Recordings. fanfarearchive.com.
  84. ↑ Classical Winners 2022. The Radio Music Awards (англ.). Процитовано 10 March 2022.
  85. ↑ Instrumental Winners 2022. The Radio Music Awards (англ.). Процитовано 10 March 2022.
  86. ↑ SES Team Announces Clouzine International Music Awards Fall 2022 Full Winners List. Top40-Charts.com (англ.). Процитовано 28 September 2022.
  87. ↑ Global Music Awards – Music Competition. www.globalmusicawards.com. Процитовано 29 September 2022.
  88. ↑ 2022 LIT Talent Awards – The LIT Of The Year And Category Winners of the Year. menafn.com. Процитовано 21 May 2022.
  89. ↑ 2021 Album Awards. One World Music (англ.). Процитовано 10 March 2022.
  90. ↑ National Winners: Piano (solo), 2022 (англ.). Процитовано 4 April 2022.
  91. ↑ National Finalists: VIRTUAL PERFORMANCE (performing together), 2022 (англ.). Процитовано 4 April 2022.
  92. ↑ Indie Music Channel Awards – Classical Nominees 2022. The Indie Music Channel (англ.). Процитовано 5 August 2022.
  93. ↑ Indie Music Channel Awards – Album of the Year. The Indie Music Channel (англ.). Процитовано 5 August 2022.
  94. ↑ Global Music Awards – Music Competition. globalmusicawards.com. Процитовано 30 October 2021.
  95. ↑ Clouzine International Music Awards Winners. clouzinemagazine.com. Процитовано 30 October 2021.
  96. ↑ Complete List of Winners ~ Clouzine International Music Awards Fall 2021 [All Genres] in the US Press ~ Top 40 Charts Magazine, New York [USA] (de-DE) . 28 September 2021. Процитовано 6 November 2021.
  97. ↑ Hall of Fame award. IMHOF (англ.). Процитовано 30 October 2021.
  98. ↑ Winners-Sept-2018. globalmusicawards.com. Процитовано 30 October 2021.
  99. ↑ Clouzine International Music Awards 2017 Winners. clouzinemagazine.com. Процитовано 30 October 2021.
  100. ↑ Radio Music Awards 2018: Classical Winners. The Radio Music Awards (англ.). Процитовано 18 December 2021.
  101. ↑ Kathy Parson's Favorites: 2018. mainlypiano.com. Процитовано 9 December 2021.
  102. ↑ Kathy Parson's Picks: 2018. mainlypiano.com. Процитовано 9 December 2021.
  103. ↑ Winners-Mar-2017. globalmusicawards.com. Процитовано 30 October 2021.
  104. ↑ TopAlbums. globalmusicawards.com. Процитовано 30 October 2021.
  105. ↑ Piano Solo finalists, 2016 (англ.). Процитовано 12 November 2021.
  106. ↑ Winners-June-2016. globalmusicawards.com. Процитовано 30 October 2021.
  107. ↑ Winners-Mar-2016. www.globalmusicawards.com. Процитовано 29 September 2023.
  108. ↑ Winners-Nov-2016. www.globalmusicawards.com. Процитовано 29 September 2023.
  109. ↑ Winners-Sept-2016. www.globalmusicawards.com. Процитовано 29 September 2023.
  110. ↑ Peace and Joy (Mendelssohn/Mozart World) (англ.), процитовано 7 September 2022

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софія_Агранович&oldid=42818308