Холізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Холізм (лат. holos — цілий, увесь) — «філософія цілісності» — напрям у сучасній західній європейській філософії, який розглядає цілісність світу як наслідок творчої еволюції, що спрямовується нематеріальним і непізнаванним «фактором цілісності».

Холізм ототожнюють і застосовують тривалий час як системний підхід, тобто на рівні концептуального методу, коли всі об'єкти розглядають як систему. На практиці це був прийом обходу протиріч, і застосовувалося модельне спрощення для полегшеного викладу, опису, аналізу, моделювання, проектування, тощо. Саме тотожність концептуального визначення є адекватністю холізму з системним підходом, що збігається і в часі домінування світоглядності та публікацій.

Саме тому потреба поглибленного та точного відображення систем та несистем (локус, фрагмент, частка, сукупність, ресурс як континуальні об'єкти) даються при перекладі англомовної літератури як екологічність чи системність у повноті відображення. У радянській літературі переважно застосовувався науково вивірений та стверджений авторитетом В.І. Глушкова термін - системологія (філософ Новіков, 1968).

Поняття холізму було введено південно-африканським військовим та державним діячем Яном Смутсом у книзі «Еволюція особистості» (1926). Холізм як вчення було засновано Джоном Скоттом Холдейном у книзі «Філософські основи біології» (1931).

Література[ред.ред. код]

  • В. Г. Кремень. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник/ В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. — К.: Книга, 2005. — 528 с. ISBN 966-8314-16-6

Посилання[ред.ред. код]

  • Холізм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.