Холізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Холізм (лат. holos — цілий, увесь) — «філософія цілісності» — напрям у сучасній західній європейській філософії, який розглядає цілісність світу як наслідок творчої еволюції, що спрямовується нематеріальним і непізнаванним «фактором цілісності».

Холізм ототожнюють і застосовують тривалий час як системний підхід, тобто на рівні концептуального методу, коли всі об'екти розглядають як систему. На практиці це був прийом обходу протиріч і застосовувалося модельне спрощення для полегшеного викладу, опису, аналізу, моделювання, проектування, тощо. Саме тотожність концептуального визначення і е адекватність холізму з системним підходом, що збігаеться і в часі домінування світоглядності та публікацій.

Саме тому потреби поглибленного та точного відображення систем та несистем (локус, фрагмент, частка, сукупність, ресурс як контінуальні об'екти) даються при перекладі англомовноі літератури як екологічність чи системність у повноті відображення. У відчизняній літературі переважно застосовуеться науково вивірений та стверджений авторитетом В.І. Глушковим термін - системологія (філософ Новіков, 1968р.).

Поняття холізму було введено південно-африканським військовим та державним діячем Яном Смутсом у книзі «Еволюція особистості» (1926). Холізм як вчення було засновано Джоном Скоттом Холдейном у книзі «Філософські основи біології» (1931).

Література[ред.ред. код]

  • В. Г. Кремень. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник/ В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. — К.: Книга, 2005. — 528 с. ISBN 966-8314-16-6

Посилання[ред.ред. код]

  • Холізм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.