STS-106

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
STS-106 (99 політ шатл, 22 політ «Атлантіс»)
STS-106 (99 політ шатл, 22 політ «Атлантіс»)
Космічний корабель Атлантіс OV-104
Тип космічного корабля Спейс Шаттл
Екіпаж 7
Місце запуску Кеннеді LC-39B
Дата запуску 8 вересня 2000 12:45:47 UTC
Місце посадки Кеннеді Runway 15
Дата посадки 29 вересня 2000 07:56
Тривалість польоту 7 діб 21 годин 54 хвилин 35 секунд
Кількість обертів 185
Апогей 375 км
Перигей 386 км
Орбітальний період 92,2
Нахил орбіти 51,6 градусів
Пройдено відстань 7 900 000 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Sts-101-patch.png
STS-101
Sts-92-patch.png
STS-92
Екіпаж STS-106:спереду ліворуч Скотт Альтман, Терренс Уілкатт, позаду ліворуч Борис Моруков, Річард Мастраккіо, Едвард Лу, Деніел Бербенк, Юрій Маленченко

STS-106 — четвертий політ шатла за програмою Міжнародної космічної станції. У вантажному відсіку шатла розташовувався подвійний транспортний модуль «Спейсхаб» в якому були розміщені матеріали та обладнання, що доставляється на станцію.

Екіпаж[ред.ред. код]

В екіпажі шатла два російських космонавта. В екіпажі три новачки космічних польотів.

Місія[ред.ред. код]

У ході польоту МКС-2A.2b вантажі доставлялися за допомогою подвійного модуля «Спейсхаб» і інтегрованого вантажного модуля (ICC). Місія також включала вихід у відкритий космос.

Для командира Терренса Уілкатта, який очолював екіпаж з 7-ми чоловік, це був другий політ на «Шатлі» і четвертий — в космос. В ході запланованої одинадцятиденної місії Уілкатт з членами екіпажу повинні були провести тиждень на МКС і розвантажити подвійний модуль «Спейсхаб», пристикований до корми «Атлантіса» і російський корабель «Прогрес М-1», пристикований до модуля «Звезда». «Звезда», пристикована 26-го липня, послужила екіпажу первинним житловим відсіком і стала найважливішим вкладом Росії в проект МКС.

Метою польоту були підготовка «Звезда» до прийому першого постійного екіпажу, відомого як «Експедиція», який повинен був відправитися восени 2000-го, а також початок постійної присутності людей на станції. Вказаний екіпаж у складі командира «Експедиції» Біла Шеферда, командира «Союзу» Юрія Гидзенко, а також інженера Сергія Крикальова відправився в чотиримісячний політ на МКС 31-го жовтня 2000-го року з космодрому «Байконур» в Казахстані.

Третій день польоту[ред.ред. код]

На третій день польоту Едвард Лу і Юрій Маленченко, для яких це був другий політ в космос, здійснили вихід у відкритий космос, який тривав 6 годин 14 хвилин. Їх метою були прокладання дев'яти силових і сигнальних кабелів між модулями «Зірка» і «Зоря», а також встановлення магнітометра завдовжки 1,8 м. Магнітометр повинен був послужити тривимірним компасом і допомогти понизити витрату палива «Зірки», передаючи в комп'ютери модуля дані про положення відносно Землі.

Зліт «Атлантіс». Починає місії «STS-106»
Космонавт Маленченко у відкритому космосі
Краєвид від «Атлантіса» — Міжнародна космічна станція, модули «Юніті», «Заря» або «Зірка», «Звезда»

За допомогою тросів і перил Лу і Маленченко пройшли 30 м, це максимум, на який виходила прив'язана тросом людина за межі корабля. В ході робіт за допомогою робота-маніпулятора у вигляді руки їм сприяли Бербенк і Мастраккіо. Цей вихід в космос був шостим в ході будови МКС і п'ятдесятим в історії «Шатлів». Також це був другий спільний американо-російський вихід в космос — перший був зроблений астронавтом Скоттом Паразинським і космонавтом Володимиром Титовим в жовтні 1997-го з «Атлантіса», пристикованого до космічної станції «Мир» в ході місії «STS-86». Лу, позивний EV 1, носив скафандр, помічений червоними смужками, а Маленченко, EV 2, — білий без смужок. Для Лу це був перший вихід в космос, а Маленченко вже здійснював пару виходів загальною протяжністю 12 годин під час чотиримісячного перебування на станції «Мир» в 1994-му році. Ден Бербенк, для якого це був перший політ в космос, виконував роль «space walk choreographer».

Рік Мастраккіо, також новачок в космосі, був основним оператором побудованої в Канаді руки-маніпулятора, якою він переміщав Лу і Маленченко по МКС в ході монтажних робіт. Його підміняв пілот Скотт Альтман, для якого це був другий політ в космос.

Космонавт Борис Моруков (перший політ в космос) відповідав за розвантаження «Прогресу» в ході фази стикування.

Четвертий день польоту[ред.ред. код]

На четвертий день польоту команда увійшла на МКС, після чого і почалося розвантаження більше трьох тонн устаткування і припасів. Екіпаж «Атлантіса» — перші, хто побачив російську «Зірку» зсередини з моменту її запуску з космодрому Байконур в липні. Також за допомогою реактивної системи управління шатла станція була переведена на більш високу орбіту.

Роботи по розвантаженню продовжилися до п'ятого дня, але оскільки витратні матеріали на шатлі зберігалися на досить високому рівні, керівництво польотом прийняло рішення продовжити місію ще на день.

5 — 7-й день польоту[ред.ред. код]

В ході п'ятого дня зокрема були встановлені ще три батареї на «Зірці», яку в цілях зниження злітної маси запускали з п'ятьма батареями замість восьми.

Лу і Маленченко займались установкою стабілізаторів напруги і струму на «Зірці». Також була встановлена система «Електрон», призначена для розкладання води на кисень і водень.

Екіпаж завантажив на станцію близько трьох тонн спорядження, включаючи шість 450-ти кг ємностей з водою, їжу для першого постійного екіпажу, а також пилосос, комп'ютер і інше.

В цілому астронавти провели п'ять днів, дев'ять годин і двадцять одну хвилину усередині станції. Уілкотт з Алтьманом провели серію маневрів, переклали станцію на нову орбіту і збільшили середню висоту на 23 км. Через 7 днів, 21 годину і 54 хвилини з моменту стикування, «Атлантіс» відокремився в 23:46 за північноамериканським східним часом, відлетів на відстань близько 140 м і здійснив подвійний обліт МКС.

Командир Тері Уілкатт направив «Атлантіс» на посадку в 2:56 за центральним поясним часом, чим завершив політ в 7.9 мільйона км, в ході якого на МКС було доставлено більше трьох тонн вантажів. Посадка «Атлантіса» була двадцять третьою підряд посадкою шатла на космодромі у Флориді і тридцятою на мисі з останніх 31 польотів.

Серед іншого, «Атлантис» доставив на МКС першу радіостанцію любительського діапазону, якою згодом користувалися учасники першої експедиції. [1]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ISS Reference - Ham Radio. Spaceflight.nasa.gov. 2012-07-23. Процитовано 2012-11-02. 


{{navbox | name = Пілотовані польоти до МКС | title = Пілотовані космічні польоти до Міжнародної космічної станції |State= autocollapse | image = ISS insignia.svg | style = background-color: white; | groupstyle = background-color:#A4D3EE; text-align: right; vertical-align: top; white-space: nowrap; | evenstyle = | liststyle = text-align: center;

| group1 = Завершені

| list1 =

STS-88 STS-96 STS-101 STS-106 STS-92 Союз ТМ-31 STS-97 STS-98 STS-102 STS-100 Союз ТМ-32 STS-104 STS-105 Союз ТМ-33 STS-108 STS-110 Союз ТМ-34 STS-111 STS-112 Союз ТМА-1 STS-113 Союз ТМА-2 Союз ТМА-3 Союз ТМА-4 Союз ТМА-5 Союз ТМА-6 STS-114 Союз ТМА-7 Союз ТМА-8 STS-121 STS-115 Союз ТМА-9 STS-116 Союз ТМА-10 STS-117 STS-118 Союз ТМА-11 STS-120 STS-122 STS-123 Союз ТМА-12 STS-124 Союз ТМА-13 STS-126 STS-119 STS-127 STS-128 Союз ТМА-14 STS-129 Союз ТМА-15 STS-130 Союз ТМА-16 STS-131 STS-132 Союз ТМА-17 Союз ТМА-18 Союз ТМА-19 STS-133 Союз ТМА-М Союз ТМА-20 STS-134 STS-135 Союз ТМА-21 Союз ТМА-02М Союз TMA-22 Союз TMA-03M Союз ТМА-04М Союз TMA-05M Союз TMA-06M Союз TMA-07M Союз ТМА-08М Союз ТМА-09М Союз TMA-10M Союз TMA-11M Союз TMA-12M Союз TMA-13M Союз TMA-14M Союз TMA-15M Союз TMA-16M Союз ТМА-17М Союз TMA-18M Союз ТМА-19М

Космос Це незавершена стаття про космос або космічний політ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.