Блюсюк Володимир Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) нічого нового, зате зруйновано шаблон |
BaseBot (обговорення | внесок) м Заміна параметру шаблону ВП:ЗДР#Шаблон:Архітектор |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|найважливіші споруди = |
|найважливіші споруди = |
||
|містобудівні проекти = |
|містобудівні проекти = |
||
|реставрація пам' |
|реставрація пам'яток = |
||
|нереалізовані проекти = |
|нереалізовані проекти = |
||
|наукові праці = |
|наукові праці = |
||
Версія за 19:24, 23 грудня 2012
| Блюсюк Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народження | 25 лютого 1937 |
| Смерть | 10 березня 2023 (86 років) |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
Блюсю́к Володи́мир Іва́нович (25 лютого 1937 Святець) — архітектор. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.
- Роботи
- 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач)[1].
- Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
- Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач)[2].
- Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик)[3].
- Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
- Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
- Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
- Храмовий комплекс Святої Покрови у селі Теофіполь Хмельницької області (1998—1999).
- Серія проектів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
- Співавтор архітектурної частини багатьох пам'ятників. Зокрема пам'ятники Івану Підкові у Львові і Черкасах (1982 і 2001 роки, скульптор Петро Кулик), пам'ятник Підкові у Каневі (2001), Олексі Довбушу у Велесневі (1977), Тарасу Шевченку в Любинцях (1982), в Жидачеві (1988), князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997), генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр), проекти пам'ятників Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза) та митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
Примітки
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 249.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 243.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 87.
- Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 11. — 2006. — С. 105, 106.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |