Скорик Лариса Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лариса Павлівна Скорик
Skoryk Larysa 2011.jpg
Народження 4 жовтня 1939(1939-10-04) (77 років)
Любачів, УРСР
Національність українка
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Навчання Львівський політехнічний інститут
Праця в містах Львів, Хмельницький, Вінниця, Івано-Франківськ
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Сайт skoryk.in.ua
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Народний рух України 15 травня 1990 12 травня 1994

Ско́рик Лари́са Па́влівна (у дівоцтві — Ку́зма; нар. 4 жовтня 1939, Любачів) — український архітектор та громадсько-політичний діяч, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Народний депутат України І скликання.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 4 жовтня 1939 року, в м. Любачів, (нині — Польща) у сім'ї вчителів. Закінчила Львівський політехнічний інститут.

Особисте життя[ред.ред. код]

Перший чоловік — напівшвед, з яким познайомилася і миттєво розписалася в Талліні під час студентських канікул. Через півтора роки шлюб розпався.[1]

Другий чоловік — композитор Мирослав Скорик, який на час знайомства навчався в аспірантурі у Дмитра Кабалевського у Москві. Лариса познайомилася з Мирославом після того, як стала першою виконавицею його пісні «Не топчiть конвалiй» на союзному телебаченні у передачі «Голубой огонек».[1]

Громадська та політична діяльність[ред.ред. код]

Член НРУ, делегат Установчих зборів НРУ, член Центрального проводу; голова Всенародного руху України.

Висунута кандидатом у народні депутати трудовим колективом Київського державного художнього інституту. 18 березня 1990 року обрана Народним депутатом України, 2-й тур 45.04% голосів, 26 претендентів.

Входила до Народної Ради, фракції Конгресу національно-демократичних сил.

Голова підкомісії Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження.

Президент Міжнародного товариства «Україна-Ізраїль» (з 1995)[2]. 27.01.2014 р. на круглому столі, організованому президентом Л. М. Кравчуком, назвала галичан, які беруть участь в протестних діях, неосвіченою ордою.[3][4]

Проекти[ред.ред. код]

Серед проектів Л. Скорик[2][5]:

Заповідник «Бабин Яр»[ред.ред. код]

У 2012 році Лариса Скорик презентувала розроблену власною архітектурною майстернею Концепцію розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Згідно з цією концепцією Музей пам'яті жертв «Бабиного Яру» у плані має вигляд шестикутної «Зірки Давида». Передпроектна документація будівництва музею за проектом Скорик була схвалена Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України[6]. Також концепція розвитку заповідника «Бабин Яр» Лариси Скорик отримала схвалення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища[7].

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]