Велеснів
| село Велеснів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310040044223 
|
| Облікова картка | Велеснів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1454 |
| Населення | 687 |
| Територія | 2.410 км² |
| Густота населення | 285.06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48351 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′40″ пн. ш. 25°10′46″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 25.17944° сх. д. |
| Водойми | Коропець |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Велеснів | |
 Велеснів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ве́леснів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До 2020 — адміністративний центр Велеснівської сільської ради, якій було підпорядковане село Залісся. До села належать хутори Борсукова та Яценкова, приєднано хутір Зруби. Населення — 731 особа.
За переказами, назва села походить від давньослов'янського бога Велеса — покровителя скотарства, торгівлі, народної поезії.
| Клімат Велеснева | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1 | 0,6 | 5,7 | 13,6 | 19,4 | 22,5 | 23,9 | 23,3 | 19,2 | 13,2 | 6,0 | 1,1 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,6 | 1,8 | 8,5 | 13,9 | 17,1 | 18,5 | 17,8 | 14,0 | 8,5 | 3,0 | −1,6 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −5,7 | −2 | 3,5 | 8,5 | 11,8 | 13,2 | 12,4 | 8,8 | 3,9 | 0,0 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 30 | 33 | 52 | 79 | 95 | 98 | 71 | 54 | 37 | 36 | 39 | 656 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
У Велеснові виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської культури та давньоруське городище (10-13 ст.). Поселень трипільської культри виявлено два. Перше розміщене на великому мисі, омитому річкою Коропець (правий берег річки), в урочищі Нагоринка. На території поселення виявлено залишки прямокутного житла та крем'яної майстерні, зібрано крем'яні вироби, уламжи кераміки, глиняні статуетки. Розвідки Ігоря Ґерети у 1968 р. та 1975 р. Матеріал зберігається у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї[1]. Друге поселення розміщене в урочищі Левада, на правому березі р. Коропець. На поверхні поселення зібрано кераміку та крем'яний інвентар. Розвідка І. П. Герети у 1971 р. Матеріал зберігається також у ТОКМ[1].
Під час правління у Королівстві Русі (Руському домені короля) князя Володислава Опольського (1372–1379) — намісника короля Угорщини Людовика І Анжуйського — шляхтич Міхал Авданець отримав село.[2]
Ще одна відома писемна згадка про Велеснів — 13 січня 1444 року як Wyelicznyew (згідно запису № 1265 у книзі актів земських та гродських Галицьких[3]). У 1454 році власником села був шляхтич Теодорик Бучацький-Язловецький, у 1468 — його сини Міхал та Ян (Монастирський), пізніше — шляхтич Гурський. У 1552 році власниками Велеснева стали Сененські, у 1630 — представник роду Потоцьких. У 1632—1634 роках як власниця села згадана Марія Амалія Могилянка.[4]
Неодноразово зазнавало нападів татар. Зокрема, у 1578 році село було вщент зруйноване та спалене.
У 1902 році великим земельним власником у селі був Людвік Шавловський.
Під час І світової війни село було майже повністю спалене.
У 1920—1930-ті роки діяли читальня «Просвіти», українські товариства «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар», аматорський гурток, оркестра.
У 1952 році збудували ГЕС у селі, яка, щоправда, називалась Коропецькою.[5]
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[6]
Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[7].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610701, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 412 виборців, явка 52,67%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 40,28%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,81%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,50%.[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 28,57%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,58%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 11,06%[9].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 311 чоловіків та 361 жінка[10].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 684 особи[11]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[12].
Діють бібліотека, обласний комунальний етнографічно-меморічний музей В. Гнатюка (1968).
Є церква Перенесення мощей святого Миколая (1864; кам'яна, реставрована 1992; оновлена 1999, художник М. Довгань, прибудова 2003), римсько-католицька каплиця (1928).
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1938; відновлено 1993),
- споруджено пам'ятник академіку В. Гнатюку[d] (1971; скульптор Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк),
- пам'ятник полеглим[d] у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975; скульптор Д. Крвавич, архітектор О. Смуріков),
- встановлено дві пам'ятні таблиці В. Гнатюкові — у фоє музею (1968; скульп. Б. Романець) і на будинку школи (1991; скульп. Б. Рудий).
- братська могила[d] розстріляних в 1942-1943 рр. (15-20 чол.);
- братська могила[d] часів І світової війни;
- Стоянка та поселення Велеснів I[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
- Стоянка та поселення Велеснів II[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
- Поселення Велеснів III[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
- Поселення Велеснів IV[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
- Стоянка та курганний могильник Велеснів V[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); підкарпатська культура шнурової кераміки (XIX—XVI ст. до. н. е.));
- Поселення Велеснів VI[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
- Стоянка та поселення Велеснів VII[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
-
Вигляд на село з пагорба -
Церква Перенесення мощей св. Миколая 1864 -
Музей Володимира Гнатюка -
У музеї Володимира Гнатюка -
Музей Володимира Гнатюка -
Руїни старого костелу -
Клуб -
Став біля села
- Володимир Гнатюк (1871—1926) — вчений-етнограф, академік
- Марія Малиняк-Гримак — поетеса і співачка
- Микола Гук — фольклорист
- Василь Ільків — самодіяльний композитор і співак
- Красневич (Осиф) Михайло Іванович (14 листопада 1980 — 18 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни[13].
- Петро Остап'юк (нар. 1954) — поет, громадський діяч, член НСПУ
- Сухецький Роман Васильович (20 серпня 1984 - 17 лютого 2023)- український військовик, учасник російсько-української війни[14][15].
- Романа Черемшинська (нар. 1944) — краєзнавець, вишивальниця, членкиня ВУСК.
- Остап Черемшинський (1936—2015) — заслужений працівник культури України, засновник і директор музею В. Гнатюка,
- Ігор Ґерета (1938—2002) — проводив археологічні дослідження.
- Григорій Маладика — директор Коропецької ГЕС[16]
- ↑ а б Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — С. 237.
- ↑ Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 297. (пол.)
- ↑ № 1265. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- ↑ Мельничук Б., Федечко І., Черемшинський О., Черемшинська Р. Велеснів… — С. 30.
- ↑ Мельничук Б., Федечко І., Черемшинський О., Черемшинська Р. Велеснів… — С. 31.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Терпів пекельний біль і переконував рідних, що все добре. Прощаються з Михайлом Красневичем (Осифом) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Військовослужбовець Роман Сухецький з Тернопільщини загинув на Донеччині - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2025.
- ↑ СУХЕЦЬКИЙ Роман. Тернопільщина (укр.). 22 березня 2024. Процитовано 9 травня 2025.
- ↑ Маладика Григорій Васильович // Визначні особистості енергетики краю. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 20 грудня 2021.
- Мельничук Б., Федечко І., Черемшинський О., Черемшинська Р. Велеснів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 30—32. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Черемшинський О. Велеснів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 234-235. — ISBN 966-528-197-6.
- Велеснів [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 495-496 : фот.
- Велеснів [Текст] : [про історію с. Велеснів та боротьбу його жителів за незалежність] / П. Козубський, І. Гулей // Монастирищина у боротьбі за незалежність України. — Т. : Воля, 2010. — С. 142-149.
- Урочини на батьківщині академіка [Текст] : у рамках Всеукр. наук.-практичної конф. "Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі" відбулася поїздка у музей академіка, що у с. Велеснів на Монастирищині / С. Яремчук // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 21 (26 трав.). — С. 10 : фот.
- Визначні особистості енергетики краю [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Weleśniów, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 197. (пол.) — S. 197—198. (пол.)