Славське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Славсько
120x120px
Герб Славська
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сколівський район
Рада Славська селищна рада
Код КОАТУУ: 4624555700
Основні дані
Засноване 1014
Статус із 1961 року
Площа 60 км²
Населення 3530 (01.01.2018)[1]
Густота 810,8 осіб/км²
Поштовий індекс 82660
Телефонний код +380 3251
Географічні координати 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д. / 48.83333; 23.45083Координати: 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д. / 48.83333; 23.45083
Висота над рівнем моря 500-600 м над рівнем моря м
Водойма р. Опір, р. Славка
Відстань
Найближча залізнична станція: Славське
До обл. центру:
 - залізницею: 141 км
 - автошляхами: 141 км
Селищна влада
Адреса 82660, Львівська обл., Сколівський р-н, смт. Славське
Голова селищної ради Бега Володимир Миронович
Карта
Славсько. Карта розташування: Україна
Славсько
Славсько
Славсько. Карта розташування: Львівська область
Славсько
Славсько

Commons-logo.svg Славсько у Вікісховищі

Слáвське (діалектне Славсько)[2] — селище міського типу у Сколівському районі Львівської області. Центр Славської селищної об'єднаної територіальної громади.

Розташування[ред. | ред. код]

Славське взимку
Славське взимку
Славське взимку

Селище Славсько розташоване глибоко в Українських Карпатах за 23 км від м. Сколе, в мальовничій долині річки Опір та її правої притоки Славки, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Горганів, на схилах гір Тростяна (1235 м над рівнем моря), Ільзи (1066 м), Писаної або Довбушанки (1236 м), Менчела (1014 м), які оточують селище з усіх боків. На північ від селища височить гора Клива (1069 м).

Історія[ред. | ред. код]

На території Славська знайдено крем'яні знаряддя епохи неоліту.

На думку українського історика Венедикта Площанського, перші поселенці на території села появилися близько 10 століття. Площанський особливо наголошує на давнє походження Славська: «Славсько,— пише він,— село старовинне, положене на давнім шляху з Галича (через Синєвідсько) до Угорщини».

Що ж до походження назви села та річки Славки, найбільш ймовірно, що вона походить від прізвиська «славні», яке отримали у населення навколишніх місць за їх участь у походах дружинники князя Святослава Володимировича, вбитого над Опором між Сколем і Гребеновим під час князівських міжусобиць (в 1015 році). За переказами, що передаються тут з покоління в покоління, дружинники князя Святослава, котрі залишилися в живих, не повернулися в рідні місця, а оселилися в горах над Опором, зокрема біля впадіння в нього річки Славки.

Вперше Славсько згадується в документальних джерелах 1483 року як вже існуюче поселення. В записах Перемиського земського суду згадується, що шляхтич Іванко із Криниці письмово оформив право своєї дружини Марусі на половину його майна в Криниці і Славську Перемиської округи.

Після встановлення панування шляхетської Польщі селяни Славська обкладаються все зростаючими податками і повинностями. Нерідко ватаги шляхтичів та їх прислужників чинили набіги на села, палили й грабували, калічили і вбивали підданих своїх противників.

Шляхетські напади і пограбування в 16–17 століттях були іноді настільки жахливими, кривавими й безкарними, що навіть польський історик Владислав Лозинський, розповідаючи про них, писав з обуренням: «Що за світ, що за світ! Темний, дикий, убивчий. Світ без уряду, без ладу, без справедливості і без милосердя. Кров у ньому дешевша вина, людина дешевша коня. Світ, у якому легко вбити, важко не бути вбитому».

Нестерпний феодальний гніт змушував селян ставати до боротьби. Чимало верховинців вступало в загони опришків, які понад три століття наводили жах на шляхту та її прислужників. Зокрема в районі Бескидів майже протягом десяти років (1671—1681) вів боротьбу опришківський загін, очолений колишнім пастухом Андрієм Дзигановичем. На горі, що височить поблизу селища, в печері знаходили притулок опришки Олекси Довбуша (звідси і нинішня назва гори — Довбушанка).

Після першого поділу Польщі Галичина входить до складу імперії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії). З 1820 року Славсько належить польському графу Потоцькому, який посилює нещадну експлуатацію селян[джерело?].

В останній чверті ХІХ століття через Славсько було прокладено залізницю, яка з'єднала Сколе з Мукачевим. Перший поїзд по цій лінії пройшов 4 квітня 1887 року.

Доведені до відчаю злиднями, безправ'ям та панською сваволею жителі Славська та інших навколішніх сіл взяли активну участь у антифеодальному повстанні 1824—1826 рр. на Сколівщині, яке привернуло увагу ще Івана Франка та Миколи Устияновича. 1901 року завершено спорудження нової церкви за проектом Василя Нагірного. 10 липня того ж року її освятив митрополит Андрей Шептицький.[3]

У 1934—1939 рр. Славсько було адміністративним центром Славської ґміни (волості).

У 19391941 та 19441959 рр. було центром Славського району.

1 жовтня 1944 р. радянські війська оволоділи районним центром і залізничною станцією Дрогобицької області Славсько[4].

1963 року встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку. Скульптор Володимир Сколоздра, архітектор Микола Мікула.[5]

Герб[ред. | ред. код]

Сучасний герб Славська має такий вигляд: у срібному щиті зелене вістря, завершене п'ятьма ялинами і обтяжене трьома золотими мечами, покладеними зіркоподібно. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною.

Гірськолижний курорт[ред. | ред. код]

Канатна дорога в Славському
Вид на Тростян

Відомий гірськолижний курорт.

Туристичний бізнес у Славську розпочали підприємці Ґредлі (Grödl), які у XIX столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1920-х — 1930-х роках Ґредлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза[6]. Найбільшого туристичного розвитку Славське набуло у 1970-х — 1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.

Працюють заклади харчування (кафе, ресторани, гриль-бари, швидка їжа), готелі, аптеки, магазини, лікарня.

У період водопілля та паводків Опір стає придатним для заняття водним туризмом та рафтингом.

За сприяння місцевої влади, компанії «Спортивні та культурні ініціативи» (СКІ) та інвесторів з 2007 по 2011 року проходив міжнародний рок-фестиваль Славсько Рок.

У рамках заявки Львова на проведення Олімпійських ігор 2022 року у Славську планували провести змагання зі сноубордингу[7].

Одні із відомих готелів є:

  • Бюргер Тростян resort & hotel
  • готельно-відпочинковий комплекс «Смерічка»
  • готель «Лагуна» та інші.

Основними лижними трасами є:

  • Гора Тростян (1235 м) — найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту;
  • Гора Погар (857 м) — порівняно невеличка гора, працює двохмісний крісельний підйомник, розташована недалеко від самого містечка, поблизу розташовані кілька барів. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славську підйомник на кінній тязі.
  • Гора Кремінь  — на горі розташовані «Політех» і «ФМІ» — найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка.
  • Гора Менчіл (Варшава) — гора поблизу села Грабовець, де є низькі ціни на витяги та житло. На початку траси знаходиться досить полога поличка, де можуть тренуватись недосвідчені, існує декілька варіантів спуску, серед яких — по трубі.

Лісове господарство[ред. | ред. код]

Докладніше: Славський лісгосп

Населення[ред. | ред. код]

Населення Славська зростає. Якщо в 1787 році у селі було 148 дворів, в 1820—173, то в 1880—237, а число населення досягло 1280 чоловік. У 1900 році кількість дворів зросла до 302, а населення — до 1672 чоловік.

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1979 1989 2001 2017
3282 3537 3274 3508

Розподіл населення за рідною мовою (2018)[ред. | ред. код]

українська мова російська
100 % 0 %

Люди, пов'язані зі Славськом[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Панорами[ред. | ред. код]

Панорама Гори Менчіл
Панорама церкви Успення Пресвятої Богородиці


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шаблон:Http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat u/2018/zb/06/zb chnn2018pdf.pdf
  2. Часто в українській мові вживають гуцульсько-русинську назву містечка — Славсько (пол. Sławsko).
  3. Gazeta Lwowska. — 17 lipca 1902. — № 162. — S. 2.
  4. Інститут історії України, 1 жовтня
  5. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 338.
  6. Корреспондент: Карти, лижі, два коня. Понад 100 років тому двоє студентів відкрили Славське як гірськолижний курорт. ua.korrespondent.net. Корреспондент.net. 31 січня 2014. Процитовано 19 лютого 2019 року. 
  7. Україна обіцяє найкращі Олімпійські ігри
  8. «Бюргер Тростян» смт. Славське (@burger.slavske) • Світлини та відео в Instagram. www.instagram.com (uk). Процитовано 2018-07-11. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2018 року