Єнс Якоб Берцеліус

Єнс Якоб Берцеліус
швед. Jöns Jakob Berzelius
Народився	20 серпня 1779 Лінчепінг, Швеція
Помер	Шаблон:Дата смерті з віком Стокгольм, Швеція
Поховання	цвинтар Сульниd
Громадянство	Швеція
Діяльність	хімік, письменник-документаліст, викладач університету, лікар, фармацевт
Галузь	хімік
Відомий завдяки	експериментально підтвердив закон кратних відносин розробив сучасну хімічну нотацію відкрив селен, торій та церій вперше виділив в чистому вигляді кремній, титан, тантал та цирконій
Alma mater	Уппсальський університет
Науковий керівник	Йохан Афцеліус
Відомі учні	Генріх Розе, Джеймс Джонстон, Ларс Фредерік Сванберг
Знання мов	шведська і французька
Заклад	Каролінський інститут
Членство	Лондонське королівське товариство, Academy of Science for Public Utilityd, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська академія, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Бельгійська королівська академія медицини і Туринська академія наук
Magnum opus	Undersökning af några i trakten kring Fahlun funna fossilier, och af deras lagerställend
Посада	seat 5 of the Swedish Academyd
У шлюбі з	Elisabeth Berzeliusd
Нагороди	медаль Коплі 1836
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

|портрет=

Єнс Якоб Берцеліуc (швед. Jöns Jakob Berzelius, *20 серпня 1779 — †7 серпня 1848) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії поряд із Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

Берцеліус відкрив церій, селен, торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення. Уточнив і розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні і позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Кисень найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію і інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.

Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «органічна хімія», «алотропія», «ізомерія»

Нагороджений медаллю Коплі в 1836 р.