Tomahawk (ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
BGM-109 Tomahawk
БҐМ-109 Томагавк
Запуск BGM-109 з лінкору USS WISCONSIN (BB-64). Січень 1991
Тип Крилата ракета великої дальності
Походження США США
Історія використання
На озброєнні 1972/80 –
Історія виробництва
Виробник General Dynamics (до 1997), Raytheon
Вартість одиниці 650.000 - 1,13 млн. євро
Характеристики
Вага 1440 кг
Довжина 6,25 м
Діаметр 0,518 м

Двигун Williams International F107-WR-402
Операційна
дальність
TLAM-N - 2500 км
TASM - 450 км
TLAM-C - 1300 км
TLAM-D - 1300 км
Швидкість 878 км/год
Система
наведення
інерціальна навігація + TERCOM
Точність 10-15 м Кругове ймовірне відхилення
Пускова
платформа
кораблі, підводні човни

Tomahawk (ракета) у Вікісховищі

BGM-109 Tomahawk ((BGM англ. Boosted Guided Missile) — американська багатоцільова високоточна дозвукова крилата ракета компанії Raytheon[1]. Tomahawk є стратегічною і тактичною ракетою великої дальності, що долає шлях на гранично малих висотах з оминанням рельєфу місцевості. Ракета випускається у модифікаціях:

  • морського базування SLCM (англ. Sea-Launched Cruise Missile) — AGM-86 ALCM
  • наземного базування GLCM (англ. Ground-Launched Cruise Missile)
  • повітряного базування MRASM (англ. Medium-Range Air-to-Surface Missile)

Після підписання угоди 1987 поміж США і СРСР про ліквідацію ракет середньої і малої дальності були зняті з озброєння наземні пускові установки і ракети наземного базування, що були знищені 1991 згідно розпорядження президента Джорджа Буша про зняття з озброєння значної частини тактичної зброї.

Історія

BGM-109 Tomahawk e gjkmjns
Старт BGM-109 з стандартної модульної системи вертикального старту з кораблів

Департамент оборони США наказав вивчити можливість транспортування ядерних зарядів без порушення Договору про обмеження стратегічних озброєнь — І (SALT I) (1972). Було запропоновано збудувати маневрений літальний апарат з реактивним двигуном. Основними претендентами на отримання контракту виступили компанії General Dynamics і The Boeing Company, яких відповідно підтримували ВМФ США і ВПС США. Boeing 1977 провели перше випробовування у повітрі прототипу AGM-109 — майбутньої AGM-86 Cruise Missile[2]. BGM-109 Tomahawk була розробкою General Dynamics, яка намагалась створити літальний апарат, здатний до старту з кораблів, підводних човнів, літаків, наземних транспортних засобів. У березні 1976 BGM-109 визнали переможцем конкурсу і роботи над іншим претендентом BGM-110 компанії Ling-Temco-Vought[3] припинили.

Перший старт BGM-109 з підводного човна відбувся 1976. У січні 1977 була розпочата програма Проекту єдиної крилатої ракети (англ. Joint Cruise Missile Project). ВМФ і ВПС повинні були розробити спільну технологічну базу для крилатих ракет — BGM-109 і AGM-86. Внаслідок уніфікації ракети отримали єдиний тип турбовентиляторного маршевого двигуна Williams F107[4], системи корекції траєкторії польоту КР згідно рельєфу TERCOM[5], систему позиціонування GPS, оптико-електронну систему коррекції DSMAC, інерційну навігаційну систему. Завдяки ним відхилення від цілі становить до 10-15 м. Вартість однієї BGM-109 Tomahawk становить 600.000 — 1.000.000 доларів. При великих замовленнях на певну модифікацію вона може становити до 500.000 доларів. Після порівняльних тестів у лютому 1980 припинили розробку модифікації повітряного базування AGM-109 ALCM.

Ракети BGM-109 вперше випробовували з системи вертикального старту 1979, надводними стартами з есмінця USS Merrill (DD-976)[6] у березні 1980, з підводного човна USS Guitarro (SSN-665)[7] — перший у світі старт КР підводного човна, з лінкору USS New Jersey (BB-62)[8] 1982. З березня 1983 їх прийняли на озброєння стратегічні сили США у Європі, ставши разом з ракетами Першинг-1 об'єктами Подвійного рішення НАТО.

Старт з підводного човна

Конструкція

При старті включається невеликий стартовий ракетний двигун, що розганяє ракету до визначеної швидкості, після чого починає працювати маршовий турбореактивний двигун. Через малу висоту польоту його важко виявити існуючими радарними системами за складками місцевості, а мале теплове випромінювання двигуна значно ускладнює виявлення інфрачервоними приладами — тепловізорами. Політ відбувається на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірної системи корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM). Боєголовка може нести ядерний заряд чи 450-кг заряд ТНТ різних модифікацій, зокрема уламково-фугасний, бронебійний, для враження цілей бункерного типу.

Модифікації

Старі контейнери для запуску 4 ракет Tomahawk
Сучасні модулі для вертикального старту 8 ракет BGM-109 Tomahawk
Завантаження контейнера з ракетою у модуль вертикального старту
  • AGM-109 Tomahawk: — модифікація повітряного базування з ядерною і звичайною боєголовками. Дальність 2.500 км. Розробка припинена на користь AGM-86 ALCM
  • R/UGM-109A Tomahawk Block I: (англ. Land Attack Missile – Nuclear (TLAM-A)) — з ядерною боєголовкою W80-0[9] потужністю 5 — 150 кТ. Останні зняті з озброєння 2010–2013 роках
  • BGM-109G Gryphon Block I: — (англ. Ground-Launched Cruise Missile (GLCM)) — створена в рамках програми Подвійного рішення НАТО. Ядерна боєголовка W84 потужністю 0,2-150 кТ, дальність 2500 км. Стартовою рампою був захищений контейнер All-Up-Round (AUR) на 4 ракети, встановлений на 10-т вантажівці MAN gl (нім.). Вони розміщувались у ФРН, Великобританії, Італії, Бельгії, Нідерландах.
  • R/UGM-109B Tomahawk Block I: — (англ. TASM (Anti Ship Missile)) морського базування. Дальність 460 км. Бойова частина 454 кг.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block II: — (англ. TLAM-C (Land Attack Missile-Conventional)). Боєголовка WDU-25/B з 454 кг проти наземних цілей з дальністю 1300 км.
  • R/UGM-109D Tomahawk Block II: — (TLAM-D (Land Attack Missile Conventional-Dispenser)). Встановлено 166 боєголовок BLU-97 проти наземних цілей з дальністю 870 км.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block III: — з підвищеною точністю, встановлено боєголовки WDU-36/B з меншою масою нової вибухівки 317 кг, але збереженою потужністю детонації проти наземних цілей типу бункерів. Дальність 1650 км. Перша з системою позиціювання GPS.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block III: — (англ. TMMM (Tomahawk Multi-Mode Missile)). Встановлено протикорабельні боєголовки BLU-106B, BLU-97B. Тактична ракета з дальністю 1600 км. Розвиток зупинений.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block III: — (англ. THTP (Tomahawk Hard Target Penetrator)). Модифікація з проникаючими боєголовками проти захищених наземних і морських цілей. Прототип тактичної ракети. Дальність біля 1600 км.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block IV: — (англ. TacCom (Tactical Tomahawk)). Версія 2004. Після запуску можливе перенаправлення через супутник на одну з 15 альтернативних цілей. За посередництвом камери передають зображення цілі, над якою можуть патрулювати тривалий час. Дальність понад 1650 км. Один з перших зразків зброї мережево-центричної війни. У травні 2009 почато розробку модифікації морського базування з радаром AESA, сенсором SIGINT для ідентифікації цілей на великій дистанції, надпотужною бойовою частиною для проникнення у бункери. У лютому 2010 було перевищено кількість 2000 вироблених ракет даної модифікації, а 5 листопада 2013 виготовлено 3000-ну ракету з 2004.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — (англ. TTPV (Tactical Tomahawk Penetrator)). Боєголовка WDU-43/B призначення для атаки наземних бункерів.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — нова модифікація TTPV. Завдяки новим матеріалам, комплектуючим, технологіям повинна бути значно дешевшою. Повинні встановлюватись різні модифікації боєголовок. Дальність до 1650 км.

Застосування

Крилаті ракети Tomahawk використовувались в усіх військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння:

Війна у Косово. Старт Томагавка з USS Philippine Sea (CG 58). 24 березня 1999
Попадання Томагавка у бункер
  • Перше масове застосування ракет відбулось 1991 у війні в Перській затоці в період операції «Щит пустелі» (англ. Desert Storm). ВМС США застосували 297 ракет. З них 9 не стартувало, 6 впало після старту до моря. За даними США 2 ракети були збиті системами ППО, за іракськими даними 29.
  • Операція «Південний годинник» (англ. Southern Watch). Ірак. Січень 1993. Із введенням зони заборони польотів було використано 45 ракет
  • Операція «Партизан» (англ. Bushwhacker). Ірак. Червень 1993. Випущено 23 ракети
  • Операція «Обдумана сила» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)). У вересні 1995 в час Боснійської війни випущено 13 ракет проти повітряних сил, штабу армії боснійських сербів біля Баня-Лука
  • Операція «Удар в пустині» (англ. Desert Strike). Вересень 1996. Ірак. Кораблі і підводні човни запустили 31 ракету проти ВПС Іраку в Курдистані. Лейтенант Еріка Нідермаєр стала першою жінкою, що в умовах війни запустила Tomahawk
  • Операція "" (англ. Infinite Reach). 1998. Запущено 13 ракет по хімічній фабриці в Судані та 66 по Афганістані
  • Операція «Лис пустелі» (англ. Desert Fox). 1998. 325 ракет проти виробництв хімічної зброї і балістичних ракет в Іраку
  • Операція «Союзна сила» (англ. Allied Force). Березень-червень 1999. Запущено 218 ракет з кораблів, 20 з підводних човнів Британії по цілях у Сербії.
  • Війна в Афганістані. 2001. З кораблів і підводних човнів запущено 50 Tomahawks проти опорних пунктів Аль-Каїди. Кількість ракет з ВМС Англії невідома.
  • Операція «Свобода Іраку» (англ. Iraqi Freedom). 2003. Запущено 802 ракети проти цілей в Іраку
  • 17 грудня 2009. Використання невідомої кількості ракет проти опорних пунктів Аль-Каїди в Ємені
  • Операція в Лівії "" (англ. Odyssey Dawn) (США), "" (англ. Ellamy) (Великобританія). 19 березня 2011. Запущено з американських і британських кораблів, підводних човнів 162 ракети проти ВПС Лівії, батарей ППО.
  • 23 вересня 2014 ракетний есмінець USS Arleigh Burke і ракетний крейсер USS Philippine Sea запустили 47 ракет проти осередків Ісламської Держави в Сирії.

Ракети BGM-109 Tomahawk перебувають на озброєнні Армії США (з 1983), Королівського ВМФ Великої Британії 55 (з 1998), Королівського ВМФ Нідерландів 30 (Договір 2005 анульовано 2007), ВМФ Іспанії 24 (договір 2009 анульовано 2009).

Див. також

Примітки

Джерела

Вертикальний старт BGM-109 Tomahawk
  • Duncan Lenox: Jane's Strategic Weapon Systems Issue Forty-nine. Jane's Information Group, 2008, s. 208–210. ISSN 0958-6032 (англ.)

Посилання