П'єр Фернандес Арман
Арман (Арманд) П'єр Фернандес (фр. Armand (Arman) Pierre Fernandez; нар. 17 листопада 1928, Ніцца, Франція — пом. 22 жовтня 2005, Нью-Йорк, США) — французький художник і скульптор, учасник руху нових реалістів, створеного критиком П'єром Рестані. З 1960 року створює асамбляжі («акумуляції»). Найбільш відомим є його 20-метровий монумент з автомобілів, залитих бетоном — «Довгострокова стоянка»[17].
Біографія
Франція
Майбутній художник народився 17 листопада 1928 року в Ніцці у родині іспанського художника-аматора. Він почав малювати в десятирічному віці. Його інтерес до побутових предметів і різноманітних дрібних речей, з яких він пізніше буде створювати свої прославлені cкульптури-„акумуляції“, був не випадковим і почався з антикварної крамниці, що належала його батькові. Саме батько став його першим вчителем. Прадід Арманда колекціонував старі авто. А пристрасть до збирання передалася хлопцю від бабусі, яка ніколи нічого не викидала. Арманд згадував:
Одного разу я заліз в її валізу, яка вабила мене своїм таємничим нутром, і був заворожений тим, що мені відкрилося. Склад найнеймовірніших предметів: від колекції пляшкових пробок до десятка різноманітних щипців. |
Спадкова пристрасть до збирання визначила його спосіб життя і мистецтво. У 1946—1949 роках Арманд Фернандес навчався в Школі декоративних мистецтв у Ніцці. Перед тим як серйозно зайнятися живописом, Арманд встиг послужити на початку 1950-х років санітаром у французькому Морському госпіталі під час війни в Індо-Китаї[18]. У 19 років Арманд Фернандес знайомиться з французьким художником-авангардистом Івом Кляйном: ця дружба багато в чому визначила інтерес Арманда до сучасного мистецтва. У 1950-ті роки на Арманда впливає також творчість абстракціоністів російського походження Нікола де Сталя і Сержа Полякова, а також німецького дадаїста Курта Швіттерса[19]. У 1949—1951 навчається в Парижі в школі Лувру, де вивчає археологію країн Азії. Арманд колекціонував китайський фарфор, пістолети, радіоприймачі, годинники, настільні лампи Тіффані, документи і роботи сюрреалістів і дадаїстів, а його зібрання африканського мистецтва та старовинного японського військового спорядження подорожували по музеях світу. Так само він з молодості множив власні інтереси і заняття. Від шахів, до яких пристрастився в дитинстві (згодом ділив цю прихильність з Марселем Дюшаном), і китайської гри «го» — до дипломів з філософії та математики. Також він захоплювався астрологією, дзен-буддизмом, східними єдиноборствами, займався дзюдо (а згодом кунг-фу) разом з другом юності художником Івом Кляйном. Саме близький друг — Ів Кляйн — долучив його до східних єдиноборств, дзен-буддизму, астрології, вчення розенкрейцерів і Гурджієва[20]. Підписуватися одним тільки ім'ям — Арманд — художник вирішує в 1951 році. Його псевдонім втрачає букву «д» в 1958 році — завдяки друкарській помилці у каталозі для однієї з перших його персональних виставок. У 1959 році Арман несподівано пориває з усіма колишніми захопленнями. Одного разу, знайшовши в своєму ательє ящик, наповнений лампами, він вирішує представити його разом з вмістом у вигляді художньої композиції. Так він знаходить власну тему, обравши буденний предмет в якості об'єкта своєї творчості. Саме тоді він створює свої перші «акумуляції» — масштабні споруди, зібрані зі всіляких побутових предметів. Спочатку він набивав прозорі контейнери з плексигласу різноманітним сміттям, демонструючи певне звалище, «відходи цивілізації». Свою першу серію він недарма назвав «Сміттєвий бак»[18]. У 1960-му році Арман стає одним із засновників руху «Нові реалісти», створеного під егідою критика і теоретика мистецтва П'єра Рестані[19].
США
Захоплюючись арт-сценами Нью-Йорка, Арман в 1961 році їде в місто, «яке ніколи не спить»[21]. Відтоді він став щорічно проводити кілька місяців в Нью-Йорку. Америка в ту епоху була символом модернізму. З 1963 року він тривало живе в Нью-Йорку. Там він знайомиться з багатьма американськими художниками. Друзями Армана стають Джаспер Джонс, Роберт Раушенберг, з якими він познайомився ще в Парижі, і Енді Воргол. Арман — постійний відвідувач його салону авангарду «Фабрика», де збиралися шанувальники року, амфетамінового раю і прихильники сексуальної революції. У ідолі поп-арту він знайшов однодумця. В цей час Арман також почав працювати над «Combustiones»(спалені об'єкти). Це був новий жанр: обвуглені уламки різноманітних предметів, замуровані в куби з прозорого плексигласу. З особливим задоволенням Арман руйнував і підпалював музичні інструменти, в тому числі скрипки і віолончелі. З 1967 року скульптор вже не задовольняється рукотворним мистецтвом і починає новий проект — «Мистецтво та індустрія»: відтепер його твори набувають дійсно промислового масштабу[19]. У 1967—1968 роках Арман викладає у Каліфорнійському університеті[22]. В 1972 році отримує громадянство США. З 1975 року Арман сім років працював над монументальною скульптурою, де 59 легкових автомобілів влиті в бетонний стовп 20-метрової висоти (Жуі-ан-Жоза, парк фонду Картьє). У 1982 році він закінчив проект і назвав величезний монумент «Довгострокова парковка»[20]. 22 жовтня 2005 року Арман помер у Нью-Йорку у віці 76 років.
Творчість
Виноски
- ↑ Маріон
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/10967
- ↑ https://collections.mnbaq.org/fr/artiste/600003993
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/487087
- ↑ а б https://hedendaagsesieraden.nl/2018/02/08/arman/
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2023/12/24/say-hello-wave-goodbye/
- ↑ Artémis et Actéon — 1997.
- ↑ Poubelle (uit: Edition MAT, collection '64)
- ↑ Argusmyope
- ↑ Allure de violon
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/arman-1
- ↑ Ingelijst kunstwerk in blinddruk van geschept papier met de titel Violon Stuyvesant voorstellende drie violen en vervaardigd door Arman in 1987
- ↑ Combien de marins, combien de capitaines
- ↑ https://zkm.de/en/person/arman
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2023/12/12/diana-kuppers/
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/315424
- ↑ Арман (Arman) Фернандес. — dic.academic.ru(рос.)
- ↑ а б Время собирать, Алла Грачева — art.1september.ru (рос.)
- ↑ а б в Умер Арманд Пьер Фернандес, Ирина Кулик — Коммерсантъ (рос.)
- ↑ а б Арман В. Крючкова. — slovari.yandex.ru (рос.) Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «slovari.yandex.ru» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Armand Pierre Fernandez (1928 - 2005) — artfortune.com (англ.)
- ↑ Arman — fernandez-arman.com (англ.)