Сподумен
| Сподумен англ. Spodumene[1][2][3][4] | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][5] |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Spd[6] |
| Хімічна формула | літій, алюміній, силікат, LiAl(SiO3)2 |
| Клас мінералу | Силікат |
| Підклас | Ланцюговий силікат |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DA.30 |
| Dana 8 | 65.1.4.1 |
| Група | Піроксен |
| Ідентифікація | |
| Колір | Різноманітні: білий, безколірний, сірий, рожевий, бузковий, фіолетовий, жвтий і зелений, можебути двоколірний; смарагдово-зелений - гіденіт; бузковий - кузніт |
| Форма кристалів | призматична, сплюснута, витягнута, сильно виражені борозни вздовж основної осі, зазвичай громіздкі |
| Сингонія | a = 9.46 Å, b = 8.39 Å, c = 5.22 Å; β = 110.17°; Z = 4 |
| Вид симетрії | Моноклінна; 2/m |
| Просторова група | просторова група C2/c[d][7] |
| Спайність | Ідеально призматична, два напрямки {110} ∧ {110} на 87° |
| Злам | від нерівного до субконхоїдального |
| Твердість | 6.5–7 |
| Блиск | Склоподібне тіло, перлинне на розщепленні |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3.03–3.23 |
| Розчинність | нерозчинний |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nα = 1.648–1.661 nβ = 1.655–1.670 nγ = 1.662–1.679 |
| Подвійне променезаломлення | 54° to 69° |
| Плеохроїзм | Сильний в кунзіту: α-фіолетовий, γ-безколірний; гіденіт: α-зелений, γ-безколірний |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | δ = 0.014–0.018 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | ash greyd (давньогрецька мова)[8] |
| Типова місцевість | Utöd[8] |
 Сподумен у Вікісховищі | |
Сподумен (англ. Spodumene) — піроксеновий мінерал, що містить літій, алюміній; є джерелом літію.
Назва — від грецьк. «сподіос» — попелясто-сірий (J.B. d'Andrada, 1800). Синоніми: трифан.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: LiAl[Si2O6]. Або: LiAl(SiO3)2 Містить (%): Li2О — 8,4; Al2O3 — 27,4; SiO2 — 64,5. Домішки: Na2О до 1,7 %; Fe2O3 до 1,6 %; FeO, MnO, К2О. Характерна відмінність кристалічної структури — ланцюжки [Si2O6]. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: товстостовпчасті або пластинчасті кристали з вертикальною штриховкою, великі, іноді гігантські — відомі кристали сподумену довжиною 16 м, так на копальні Етта в Блек-Гіллс, шт Півд. Дакота, США знайдено кристал масою до 90 т. Крім того, утворює зливні щільні маси, прихованокристалічні агрегати. Утворює двійники по (100). Спайність досконала по (110). Густина 3,0-3,2. Твердість за шкалою Мооса 6,75-7,25. Колір білий, сірий, жовтий тощо. Прозорий. Блиск слабкий скляний. Важливий мінерал літієвих пегматитів. Зустрічається разом з амблігонітом, лепідолітом, петалітом, турмаліном, уранінітом, берилом. Літієва руда і дорогоцінний камінь. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.
Звичайна низькотемпературна форма α-сподумену має моноклінну ґратку, високотемпературний β-сподумен кристалізований у тетрагональній системі. Звичайний α-сподумен перетворюється в β-сподумен при температурі вищій 900 °C[4]. Кристали мають сильно виражені борозни вздовж основної осі. Кристалічні грані зазвичай гравіровані і понадщерблювані трикутними позначками.
Зустрічається у вигляді призматичних кристалів від безбарвного до жовтуватого, багрянистого чи бузкового кунциту, жовтувато-зеленого, смарагдово-зеленого гіденіту, часто доволі громіздких. В копальні Ета в США знайшли кристал у формі голки довжиною 16 м і масою 100 т[9].
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Знахідки: острови Утьо і Варутрьоск (Швеція), Пітерхед (Шотландія), Кілліні (Ірландія), Гарц (Австрія), Індія, Катумба (Демократична Республіка Конго), штати Массачусетс, Північна Кароліна та Південна Дакота (США). В Україні знайдений на Криворіжжі.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- сподумен-аметист (кунцит — бузковий різновид ювелірного сподумену),
- сподумен-ізумруд (гіденіт — жовто-зелений, зелений та смарагдово-зелений різновид ювелірного сподумену),
- сподумен натріїстий (олігоклаз) та сподумен цезіїстий (гіпотетичний (Cs, K, Na) AlSi2O6; утворюється при розкладанні літіїстого та цезіїстого сподумену).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Spodumene [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], Mindat.org
- ↑ Anthony, John W., Bideaux, Richard A., Bladh, Kenneth W., and Nichols, Monte C. (1990). Handbook of Mineralogy [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.]. Mineral Data Publishing, Tucson, Arizona
- ↑ Hurlbut, Cornelius S.; Klein, Cornelis, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., ISBN 0-471-80580-7
- ↑ а б Deer, Howie and Zussman, Rock Forming Minerals, v. 2 Chain Silicates, Wiley, 1963 pp. 92-98
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б Андраде Ж. д. Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / за ред. A. N. Scherer — 1800. — Т. 4. — С. 28–39.
- ↑ Метали в періодичній системі Д. І. Менделєєва. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.6.2013.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сподумен // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сподумен // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
