Сподумен
| Сподумен | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1]  |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Spd[2] |
| Хімічна формула | LiAlSi₂O₆ |
| Клас мінералу | Силікат |
| Підклас | Ланцюговий силікат |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DA.30 |
| Dana 8 | 65.1.4.1 |
| Група | Піроксен |
| Ідентифікація | |
| Колір | Різноманітні: білий, безколірний, сірий, рожевий, бузковий, фіолетовий, жовтий і зелений, можебути двоколірний; смарагдово-зелений - гіденіт; бузковий - кузніт |
| Форма кристалів | призматична, сплюснута, витягнута, сильно виражені борозни вздовж основної осі, зазвичай громіздкі |
| Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
| Вид симетрії | 2/m |
| Просторова група | просторова група C2/c[d][3] |
| Спайність | Ідеально призматична, два напрямки {110} ∧ {110} на 87° |
| Злам | від нерівного до субконхоїдального |
| Твердість | 6.5–7 |
| Блиск | Склоподібне тіло, перлинне на розщепленні |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3.03–3.23 |
| Розчинність | нерозчинний |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nα = 1.648–1.661 nβ = 1.655–1.670 nγ = 1.662–1.679 |
| Подвійне променезаломлення | 54° to 69° |
| Плеохроїзм | Сильний в кунзіту: α-фіолетовий, γ-безколірний; гіденіт: α-зелений, γ-безколірний |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | δ = 0.014–0.018 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | ash greyd (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Utö nature reserved[4] |
 Сподумен у Вікісховищі | |
Сподумен — піроксеновий мінерал, що містить літій, алюміній; є джерелом літію.
Назва — від грецьк. «сподіос» — попелясто-сірий (J.B. d'Andrada, 1800). Синоніми: трифан.
Хімічна формула: LiAl[Si2O6]. Або: LiAl(SiO3)2 Містить (%): Li2О — 8,4; Al2O3 — 27,4; SiO2 — 64,5. Домішки: Na2О до 1,7 %; Fe2O3 до 1,6 %; FeO, MnO, К2О. Характерна відмінність кристалічної структури — ланцюжки [Si2O6]. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Елементарна комірка кристала: a = 9.46 Å, b = 8.39 Å, c = 5.22 Å; β = 110.17°; Z = 4.
Форми виділення: товстостовпчасті або пластинчасті кристали з вертикальною штриховкою, великі, іноді гігантські — відомі кристали сподумену довжиною 16 м, так на копальні Етта в Блек-Гіллс, штат Південна Дакота, США знайдено кристал масою до 90 т. Крім того, утворює зливні щільні маси, прихованокристалічні агрегати. Утворює двійники по (100). Спайність досконала по (110). Густина 3,0–3,2. Твердість за шкалою Мооса 6,75–7,25. Колір білий, сірий, жовтий тощо. Прозорий. Блиск слабкий скляний. Важливий мінерал літієвих пегматитів. Зустрічається разом з амблігонітом, лепідолітом, петалітом, турмаліном, уранінітом, берилом. Літієва руда і дорогоцінний камінь. Прозорі різновиди використовують у ювелірній справі.
Звичайна низькотемпературна форма α-сподумену має моноклінну ґратку, високотемпературний β-сподумен кристалізований у тетрагональній системі. Звичайний α-сподумен перетворюється в β-сподумен при температурі вищій за 900 °C[5]. Кристали мають сильно виражені борозни вздовж основної осі. Кристалічні грані зазвичай гравіровані і понадщерблювані трикутними позначками.
Зустрічається у вигляді призматичних кристалів від безбарвного до жовтуватого, багрянистого чи бузкового кунциту, жовтувато-зеленого, смарагдово-зеленого гіденіту, часто доволі громіздких. В копальні Ета в США знайшли кристал у формі голки довжиною 16 м і масою 100 т[6].
Знахідки: острови Утьо і Варутрьоск (Швеція), Пітерхед (Шотландія), Кілліні (Ірландія), Гарц (Австрія), Індія, Катумба (Демократична Республіка Конго), штати Массачусетс, Північна Кароліна та Південна Дакота (США). В Україні знайдений на Криворіжжі.
Розрізняють:
- сподумен-аметист (кунцит — бузковий різновид ювелірного сподумену),
- сподумен-ізумруд (гіденіт — жовто-зелений, зелений та смарагдово-зелений різновид ювелірного сподумену),
- сподумен натріїстий (олігоклаз) та сподумен цезіїстий (гіпотетичний (Cs, K, Na) AlSi2O6; утворюється при розкладанні літіїстого та цезіїстого сподумену).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б José Bonifácio de Andrada e Silva Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / Hrsg.: A. N. Scherer — 1800. — Vol. 4. — S. 28–39.
- ↑ Deer, Howie and Zussman, Rock Forming Minerals, v. 2 Chain Silicates, Wiley, 1963 pp. 92–98
- ↑ Метали в періодичній системі Д. І. Менделєєва. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.6.2013. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сподумен // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сподумен // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
