Співвідношення жирних кислот у їжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відомо, що лише дві незамінні жирні кислоти є невідкладними для людини: альфа-ліноленова кислота (омега-3 жирна кислота) і лінолева кислота (омега-6 жирна кислота).[1] Біологічні впливи ω-3 і ω-6 жирних кислот визначаються їх обопільною взаємодією. Тісно пов’язані між собою, ці жирні кислоти діють як конкуруючі субстрати за одні і ті ж самі ферменти. Біологічні ефекти ω-3 і ω-6 жирних кислот, значною мірою опосередковуються взаємодіями незамінних жирних кислот. Співвідношення омега-3 до омега-6 жирних кислот у дієті, може мати метаболічні наслідки.[1] На відміну від омега-3 жирних кислот і омега-6 жирних кислот, омега-9 жирні кислоти не визначаються як незамінні жирні кислоти, оскільки вони можуть бути створені власне людським організмом з мононенасичених і насичених жирних кислот, і через це не є незамінними в раціоні.

Поради щодо споживання Омега-3[ред. | ред. код]

Всесвітня організація охорони здоров’я дала рекомендації щодо споживання омега-3:

  • ALA (альфа-ліноленова кислота): від 0,8 г до 1,1 г на добу

Добре співвідношення жирів омега-6 до омега-3[ред. | ред. код]

На сьогодні «ніхто не знає, яке найкраще співвідношення в раціоні для цих двох сімейств жирів».[2] Наукова письменниця Сьюзен Олпорт пише, що нинішнє співвідношення жирів яке склалося в Японії, пов’язується з дуже низькою захворюваністю на серцеві та інші недуги. У харчовому співвідношенні 4:1 утворюється співзалежність високо-ненасичених жирних кислот (HUFA) у клітинних мембранах майже 1:1. Під час досліджень зі щурами, співвідношення жирних кислот в їжі 4:1, показало значний сприятливий вплив на їх здібності до навчання та переносність болю.[3]

Ендрю Столл, доктор медичних наук, директор дослідницької лабораторії психофармакології Гарвардської лікарні Макліна, який наполягає на споживанні двох жирів у взаємовідношенні 1:1, стверджує:

«Омега-3 і омега-6 жирні кислоти потрапляють в організм та йдуть рівнобіжними шляхами, постійно змагаючись одна з одною за хімічне перетворення в різні структури та молекули всередині та поза клітинами. З огляду на цей механізм, має сенс, що два жири можуть бути потрібними приблизно в рівних кількостях».[4]

І Столл, і Олпорт стверджують, що сучасні дієти у розвинених країнах далеко відійшли від цього співвідношення. Було підраховано, що у таких країнах взаємовідношення омега-6 і омега-3 — ближче до 15:1. Інше спостереження полягає в тому, що

«дієта, яку споживає типовий американець, зазвичай містить в 14...25 разів більше омега-6 жирних кислот, ніж омега-3 жирних кислот».[5]

Згідно огляду Американської кардіологічної асоціації від 2009 року, замість того, щоб уникати ω-6 жирів, співвідношення ω-6:ω-3 слід зменшити, споживаючи більше ω-3 жирів. Швидкість перетворення ліноленової кислоти (LA) на арахідонову кислоту дуже низька, у разі дієти з високим вмістом ліноленової кислоти.[6]

Найбільше співвідношення ω-6:ω-3, яке дозволене в кормах для собак AAFCO, становить 30:1.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. Т. 12, № 1. с. 107—107. doi:10.1177/014860718801200122. ISSN 0148-6071. Процитовано 20 червня 2022.
  2. ↑ Allport, Susan (15 липня 2019). The Queen of Fats. doi:10.1525/9780520941328. Процитовано 20 червня 2022.
  3. ↑ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC47771/
  4. ↑ Jean Edward Smith. <italic>Grant</italic>. New York: Simon and Schuster. 2001. Pp. 781. $35.00. The American Historical Review. 2002-06. doi:10.1086/ahr/107.3.882. ISSN 1937-5239. Процитовано 20 червня 2022.
  5. ↑ Simopoulos, A. P (1 жовтня 2002). The importance of the ratio of omega-6/omega-3 essential fatty acids. Biomedicine & Pharmacotherapy (англ.). Т. 56, № 8. с. 365—379. doi:10.1016/S0753-3322(02)00253-6. ISSN 0753-3322. Процитовано 20 червня 2022.
  6. ↑ Harris, William S.; Mozaffarian, Dariush; Rimm, Eric; Kris-Etherton, Penny; Rudel, Lawrence L.; Appel, Lawrence J.; Engler, Marguerite M.; Engler, Mary B.; Sacks, Frank (17 лютого 2009). Omega-6 Fatty Acids and Risk for Cardiovascular Disease. Circulation. Т. 119, № 6. с. 902—907. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.108.191627. Процитовано 20 червня 2022.
  7. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Співвідношення_жирних_кислот_у_їжі&oldid=41683026