Здоровий спосіб життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути. Заснований на загальних рекомендаціях щодо харчування, необхідних фізичних навантажень, гігієни, тренування холодом, позбавленні від шкідливих звичок та залежностей, запобіганню захворюванням, що передаються статевим шляхом. Також включає в себе психологічний елемент — гармонію з оточуючим робочим середовищем, здорові суспільні відносини.

Здорове харчування.

Причини погіршення стану здоров'я[ред.ред. код]

Багато причин пошкодження стану здоров'я не пов'язані з механізмами старіння.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них — харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров'я.

Рекомендації[ред.ред. код]

Харчування[ред.ред. код]

В Сполучених Штатах Америки протягом 19 років офіційною рекомендацією зі здорового харчування була харчова піраміда. Її широко розповсюджували і копіювали. Вона була замінена у 2011 році харчовою тарілкою, яка означає включення в раціон приблизно 30 % зернових, 40 % овочів, 10 % фруктів та 20 % тваринної їжі.

Фізичні навантаження[ред.ред. код]

Модель Briana Teresi, тренування на м'ячі, Голлівуд.

Шкідливі звички[ред.ред. код]

Психічні навантаження[ред.ред. код]

Поняття сфер або складових здоров'я[ред.ред. код]

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

У сфері розвитку фізичного здоров'я.

До сфери фізичного здоров'я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров'я пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я індивіда.

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму — сім'єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

Джогінг у фізичному вихованні дитини.

Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових — соціальна, духовна, фізичні та психічна діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Зусилля щодо поширення здорового способу життя в різних країнах[ред.ред. код]

Здорова літня людина 80-ти років.

Відомі теоретики і пропагандисти здорового способу життя[ред.ред. код]

  • Пол Брегг — американський дієтолог, ініціатор руху за здорове харчування. Розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти.
  • Герберт Шелтон[en] — дієтолог і автор книг по здоровому харчуванню.
  • Дональд Вотсон — британський громадський діяч, засновник «веганского суспільства» і автор терміна веган.
  • Амосов Микола Михайлович — радянський хірург — кардіолог, російський письменник, автор новаторських методик в кардіології, робіт з геронтології та раціонального планування суспільного життя («соціальної інженерії»).
  • Семенов Сергій Петрович — російський лікар, вчений, поет, філософ, винахідник, засновник оригінального психотерапевтичного напрямку, духовний і громадський діяч. Лідер співтовариства, учасники якого зацікавлені світоглядними питаннями, природою людини, його духовними можливостями.
  • Жданов Володимир Георгійович — лектор і пропагандист, відомий своїми лекціями про здоровий спосіб життя, шкідливість тютюнопаління та алкоголю.
  • Шаталова Галина Сергіївна — лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук; вчитель здорового способу життя, автор Системи Природнього Оздоровлення (СПО). Лауреат премії імені Бурденко.
  • Углов Федір Григорович — російський хірург. Лауреат Ленінської премії, Першої національної премії найкращим лікарям Росії, премії Андрія Первозваного, премії ім. А. Н. Буклєва. Академік РАМН.
  • Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей.
  • Малахов Геннадій Петрович — російський популяризатор здорового способу життя. Розробив авторську систему оздоровлення.
  • Денис Мінін — пропагандист здорового способу життя. Популяризує «Street WorkOut».
  • Євгеній Слободян — український пропагандист та популяризатор здорового способу життя. Веде свій власний інтернет-ресурс, спеціально присвячений цій темі, висвітлює теми правильного та збалансованого харчування, описує методи оздоровлення та популяризовує заняття чималого комплексу фізичних вправ.
Wikiversity-logo.svg Фітнес тренування людини

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лисицын Ю. П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102—113; Дильман В. М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с; Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56; Смирнов И. Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопр. философии. — 1985. — № 7. — С. 83-93; Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. — Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. — С. 154.
  • Мамардашвили М. Сознание и цивилизация // Мамардашвили М. Как я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990. — С. 107—121.
  • Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Вернадский В. И. Начало и вечность жизни.- М.: Сов. Россия, 1989. — С. 166—188.
  • Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. — 123 с.
  • Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. — 192 с.
  • О политике Всемирной организации здравоохранения. «Здоровье для всех до 2000 года» // Медицинские вести. — 1997. — № 1. — С. 22-23.
  • Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
  • Здоровий спосіб життя — практичні поради. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
  • Здоровье и здоровый образ жизни. И. И. Никберг (рос.)
  • Головаха Є. І., Паніна Н. В. Соціальне самопочуття населення України / Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / Під ред. М. О. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. — С. 398—409.
  • Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
  • Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
  • Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
  • HSE Health Promotion Website from the Health Service Executive, Republic of Ireland (англ.)
  • Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4
  • Здоровий спосіб життя — фізична культура, харчування, здоров'я. Євгеній Слободян. Україна.
  • Скумин В. А., Бобина Л. А. Пропедевтика культуры здоровья. Новочебоксарск: Терос, 1994. — 192 с. ISBN 5-88167-002-7 (рос.)
  • Скумин В. А. Культура здоровья. Избранные лекции. — Чебоксары, 2002. — 264 с. ISBN 5-88167-019-1 (рос.)