Ставка Гітлера
Ставка Гітлера або ставка фюрера (нім. Führerhauptquartiere, FHQ) — узагальнена назва офіційних штаб-квартир (командних пунктів) лідера нацистської Німеччини та головнокомандувача Вермахту Адольфа Гітлера, високопосадовців з числа німецьких воєначальників та інших посадових осіб по усій Європі під час Другої світової війни.
Ймовірно, найширше відома штаб-квартира Фюрербункер (нім. Führerbunker) у Берліні, Німеччина, де Гітлер наклав на себе руки 30 квітня 1945 року. Інші відомі ставки фюрера знаходилися у Вольфсшанце (нім. Wolfsschanze) (Вовче лігво) у Східній Пруссії, де Клаус фон Штауффенберг в союзі з іншими змовниками намагався вбити Гітлера 20 липня 1944, та приватний будинок Гітлера в Бергхоф, в Оберзальцберзі поблизу Берхтесгадена, де він часто зустрічався з провідними зарубіжними та німецькими чиновниками. Як правило, ставки Гітлера розташовувалися у місцях неподалік фронту, мали відмінну систему автомобільного, залізничного та повітряного сполучення. Місця для ставок Гітлера вибиралися двома незалежними комісіями, одна з них під головуванням Ервіна Роммеля.
У списку перелічені 14 найвідоміших ставок фюрера з 20 запланованих:[1]
Назва | Інші назви | Розташування | Початок будівництва | Завершене | Використання як штаб-квартири |
---|---|---|---|---|---|
Адлергорст[2] | Mühle (OT) Bauvorhaben Z Lager K Bauvorhaben C |
Бад-Наугайм, Німеччина | 1 вересня 1939 | так | так — використовувалася А.Гітлером у ході Арденнського наступу 10 грудня 1944 по 15 січня 1945 |
Анлаге Мітте[2] | Асканія Мітте | Томашув-Мазовецький, Польща | 1 грудня 1940 | так | ні |
Анлаге (Різе)[1] | немає | Валбжих, Польща | жовтень 1943 | ні | ні |
Анлаге Зюд[2] | Асканія Зюд | Стрижів, Польща | 1 жовтня 1940 | так | так, Гітлер зустрічався з Б.Муссоліні 27-28 серпня 1941[2] |
Бергхоф[1]/«Орлине гніздо» | немає | Оберзальцберг, Берхтесгаден, Німеччина | ? | так | так |
Беренхьоле[3] | немає | Смоленськ, Росія | 1 жовтня 1941 | так | ні — використовувалася як штаб-квартира групи армій «Центр» до 25 вересня 1943 (невдала спроба замаху на Гітлера 13 березня 1943). Єдина ставка, яка збереглася цілою і неушкодженою до наших днів. |
Фельзеннест[4] | немає | Родерт, Бад-Мюнстерайфель, Німеччина | 1940 | так | так, використовувалася А.Гітлером у ході Французької кампанії 10 травня — 6 червня 1940 — бункер фюрера; вересень 1944 — командний пункт 7-ї армії у складі групи «B»; зима 1944–1945 — групи армій «B» |
Фюрербункер[5] | немає | Берлін, Німеччина | 1943 | так | так, тут Гітлер скоїв суїцид 30 квітня 1945 |
Потяг особливого призначення фюрера (нім. Führersonderzug)[6] | (спеціальний потяг) «Америка», «Бранденбург» |
різні (рухомі) | 1939? | так | так |
Ольга[1] | немає | 200 км північніше від Мінська, Білорусь | 1 липня 1943 | ні | ні |
S III[1] | Фолькштурм, Ольга тощо | Ордруф, Німеччина | осінь 1944 (?) | ні | ні |
Зігфрид[1] | немає | Пуллах, Німеччина | ? | ? | ? |
Танненберг[7] | немає | Фройденштадт/Кнібіс, Німеччина | 1 жовтня 1939 | так | так (27 червня — 5 липня 1940) |
W3 | немає | Сен-Риме, Вандом, Франція | 1 травня 1942 | ні | ні |
Вальдвайс[3] | немає | Глан-Мюнхвайлер, Німеччина | 1 жовтня 1939 | так | ні |
Вассербург[3] | немає | Псков, Росія | 1 листопада 1942 | так | ні — використовувалася як штаб-квартира групи армій «Північ» |
Вервольф[2] | Айшенхайн | Вінниця, Україна | 1 листопада 1941 | так | так — з 16 липня по 1 листопада 1942, з 17 лютого по 13 березня 1943, з 27 серпня по 15 вересня 1943 |
Вольфсшанце[8] | Askania Nord, «Wolf's Lair» | Кентшин (Растенбург), Польща | 1 грудня 1940 | так | так, місце невдалого заколоту 20 липня 1944 |
Вольфшлюхт I[9] | немає | Брюле-де-Пеші поблизу Кувен, Бельгія | 1 травня 1940 | так | так |
Вольфшлюхт II[2] | W2 | Марживаль, Франція | 1 вересня 1942 | так | так |
Цугойна[1] | Брунхильда | Тьйонвіль, Франція | 1 квітня 1944 | ні | ні |
- Вервольф
- Бункер Сталіна (Самара)
- Ставка Верховного Головнокомандування
- Вольфсшанце
- Столиця світу Германія
- Зал Народу
- Рейхсканцелярія
- Ставка Гіммлера під Житомиром
- ↑ а б в г д е ж Raiber Richard Guide to Hitler's Headquarters // After The Battle. — No. 19. — P. 2. (англ.)
- ↑ а б в г д е Raiber, Richard, // After The Battle. — No. 19. — P. 48—51. (англ.)
- ↑ а б в Der Kommandant Führerhauptquartier [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.] from Das Bundesarchiv (German, www.bundesarchiv.de)
- ↑ Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After The Battle, No. 19, p. 4.
- ↑ The Berlin Führerbunker: The Thirteenth Hole, After the Battle [Архівовано 12 березня 2009 у Wayback Machine.], No.61 Special Edition (entire)
- ↑ Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After The Battle, No. 19, Introduction and p. 1.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After The Battle, No. 19, p. 18.
- ↑ Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After The Battle, No. 19, p. 28.
- ↑ Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After the Battle, No. 19, p. 10.
- Beevor, Antony, Berlin: The Downfall 1945, Penguin Books, 2002, ISBN 0-670-88695-5
- Eberle, Henrik and Uhl, Matthias, The Unknown Hitler
- Hansen, Hans-Josef: Felsennest — Das vergessene Führerhauptquartier in der Eifel. Bau, Nutzung, Zerstörung. Aachen 2006, Helios-Verlag, ISBN 3-938208-21-X.
- Kuffner, Alexander: Zeitreiseführer Eifel 1933-45. Helios, Aachen 2007, ISBN 978-3-938208-42-7.
- Raiber, Richard, Guide to Hitler's Headquarters, After the Battle, No.19, Special Edition, Battle of Britain International Ltd, 1977, London
- Ramsey, Winston G. (editor) & Posch, Tom (researcher), The Berlin Führerbunker: The Thirteenth Hole, After the Battle, No.61, Special Edition, Battle of Britain International Ltd, 1988, London
- Pierre Rhode/Werner Sünkel: Wolfsschlucht 2 — Autopsie eines Führerhauptquartiers, Verlag Werner Sünkel Geschichte+Technik, Leinburg 1993, ISBN 3-930060-81-7
- Werner Sünkel/Rudolf Rack/Pierre Rhode: Adlerhorst — Autopsie eines Führerhauptquartiers, Verlag Werner Sünkel Geschichte +Technik, Offenhausen 1998, ISBN 3-930060-97-3
- Bernd Freytag von Loringhoven/d'Alançon, François: Mit Hitler im Bunker. Aufzeichnungen aus dem Führerhauptquartier Juli 1944 — April 1945. Berlin 2005, wjs-Verlag, ISBN 3-937989-14-5.
- Schulz, Alfons: Drei Jahre in der Nachrichtenzentrale des Führerhauptquartiers. Christiana-Verlag, Stein am Rhein. 2. Aufl. 1997. ISBN 3-7171-1028-4.
- Seidler, Franz W./Zeigert, Dieter : Die Führerhauptquartiere. Anlagen und Planungen im Zweiten Weltkrieg. München: Herbig 2000. ISBN 3-7766-2154-0.
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |