Стенд-ап (жанр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стенд-ап
Зображення
CMNS: Стенд-ап у Вікісховищі

Стендап (стенд-ап, стендап-камеді, стендап-комедія; англ. Stand-up comedy) — сольний гумористичний виступ перед живою аудиторією, один з жанрів розважальних програм. Часто для таких виступів організовуються спеціальні комедійні клуби (англ. Comedy club). Такі шоу відрізняються тим, що на сцені виступає конферансьє, який спілкується з глядачами, що сидять у залі, на актуальні теми, гостро жартує і навіть задирає присутніх на шоу.

У репертуар стендап-коміків, як правило, входять авторські монологи (routines), короткі жарти (one-liners) та імпровізація з залом. У надії викликати сміх аудиторії коміки включають в свої виступи також музичні, театралізовані фрагменти, черевомовлення, фокуси, етюди, всілякі хитрощі коміка.

Історія[ред. | ред. код]

Стендап зародився у Великій Британії у XVIII–XIX століттях. Артисти виступали в мюзик-холах, від чого походить назва жанру: мюзик-хол камеді. Спочатку виступи коміків піддавалися попередній цензурі канцелярією лорда великого камергера Англії, проте Закон про театри 1968 року повністю скасував театральну цензуру. До 1970 року музичний жанр віджив своє. Великим поштовхом до розвитку послужило телебачення і радіо. Якщо раніше артист міг виступати з одним номером багато років, то тепер доводилося писати новий матеріал.

У США жанр має свою історію. Засновники жанру прийшли з Водевілю. Ними вважаються Марк Твен і Норман Уілкерсон. У повоєнний час стався «бум» стендап-камеді. По всій Америці будувалися нові клуби. До 1970 року жанр став основною формою гумористичного виступу. Біля витоків американського стендапу стоять такі люди, як Ленні Брюс, Річард Прайор, Джордж Карлін, Білл Косбі, Вуді Аллен. Бувши «першопрохідцями» жанру, вони зазнали чимало труднощів, пов'язаних із правом виступати з певним матеріалом. Зокрема, Ленні Брюс неодноразово піддавався арештам за непристойність своїх виступів. Джордж Карлін з його комедійним номером «Сім лайок» потрапив під судовий розгляд у Верховному суді США. Згодом їх вплив розвинув жанр стендапу. З'явилося нове покоління стендап-коміків: Едді Мерфі, Білл Хікс та ін. Одним із найвизначніших коміків цього напряму був Робін Вільямс.

Стендап в Україні[ред. | ред. код]

Подібні зa формою до стендапу жанри зародилися в Україні ще за радянських часів. Оскільки цензypa жорстко контролювала зміст монологів, акцент робився більшe на акторську гpу ніж на текстове наповнення. Відомими акторами розмовного жанру, як тоді їх називали, були Андрій Сова, Анатолій Паламаренко, Євген Дудар, Гриць Драпак та інші.

Засновниками новітнього українського сольного стендапу можна вважати Вєрку Сердючку, Дядю Жору, Сергія Притулу, Валерія Жидкова («тамбовський вовк») та інші. Більшість сучасних українських стендап-коміків розпочинали свій творчий шлях на телепередачах "Розсміши коміка", "Ліга сміху", "Вечірній квартал".

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]