Стефка
| Стефка | |
|---|---|
|
| |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | YouTube |
| Жанр | Вебсеріал |
| Тривалість серії | 1:45 - 4:37 хвилини |
| Знімання | Рустам Гімадієв, Юлія Кобізька |
| Режисер | Кобізька Наталія Олександрівна |
| Ідея | Юлія Кобізька |
| У головних ролях |
Наталка Кобізька, Микола маранчак, Рустам Гімадієв |
| Країна-виробник | Україна |
| Місце зйомок | Рашівка Полтавська область |
| Перша поява | 2020 |
| Перший показ | 3 квітня 2020[1] — |
| Кількість сезонів | 2 |
| Кількість серій | 17 |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
«Сте́фка» вебсеріал — український комедійний вебсеріал про життя молодої селянки, знятий в стилі старого німого чорно-білого кіно. У кожному з епізодів звучать різні твори композиторів — класиків початку XX століття. Серіал створений двома сестрами Юлією та Наталкою Кобізькою. Він став дебютною роботою для режисерки Юлії Кобізької та оператора Рустама Гімадієва. Прем'єра відбулася у квітні 2020 року в соціальних мережах.[2][3] Перший сезон складається з 11 короткометражних епізодів. Другий сезон вийшов в січні 2021 року, складається з 6 короткометражних епізодів.
Режисери — Юлія Кобізька. У головних ролях — Наталка Кобізька.
Сюжет[ред. | ред. код]
Стефка живе в селі на Полтавщині. Вона має добре господарство і гарно за ним дбає. Щодня вона починає день з усмішки, адже її радують прості речі — яйця, які нанесли їй кури або повні качани кукургузи (так на Полтавщині називають кукурудзу). Але в неї є одна особливість — швидка зміна настрою. Більше того, вона страждає на маніакальний синдром, тому кожна маленька невдача для неї перетворюється на справжню трагедію. Героями в кожному епізоді виступають домашні тварини (кури, кози, собака, кіт, кобила), з якими трапляються кумедні історії.
Стефка зустрічає ловкого хлопця з білим конем і закохується в нього. Пізніше він присилає їй листа з фотографією та гілочкою сухого бузкового цвіту, запрошуючи до романтичного листування. Проте фото вийшло невдале, тому у відчаї Стефка розриває його, відкидаючи ідею про романтичні стосунки. В останньому епізоді їй сниться дивний сон, в якому містична зустріч з її коханим призводить до трагедії — вона обстригає густі кучері хлопця і топить його в річці.
В другому сезоні Стефка заводить знайомство з працьовитим хлопцем, який допомагає їй по господарству. Але вона залишається вірною колишньому почуттю і все ще чекає на парубка з фотографії, яка й досі стоїть у неї на столі. Коли він нарешті приїздить, Стефка переконується, що надто ідеалізувала його образ. Вирішуючи свою долю, Стефка відмовляється від ловкого хлопця і повертається до свого колишнього любого їй життя.
Відгуки критиків[ред. | ред. код]
Інтернет видання The Claquers[4] вказало, що „Стефка“ вдало апелює саме до початків кінематографу, поєднуючи характерні для того часу елементи: аматорство, документальність та комедійність з використанням ґеґів.»
Сучасний український письменник Андрій Кокотюха включив «Стефку» в свій огляд альтернативних серіалів під час весняної частини карантину для видання Детектор медіа. Він вказав, що «Стефка» чистої води експеримент режисерки Юлії Кобізької та бенефіс акторки Наталки Кобізької."[5]
Українське видання «Нове українське кіно» включило 11 епізод серіалу («По той бік Стефки») в добірку кращих українських фільмів жахів останніх років.[6]
Інтернет видання «Культурно»[7] відмітило вебсеріал «радикальною несхожістю із тим, що і як зараз знімають».
Музика[ред. | ред. код]
| Епізод | Назва | Композитор | Твір |
|---|---|---|---|
| 1 | Стефкина трагедія | Микола Лисенко | Друга рапсодія: «Думка-Шумка» |
| 2 | Стефкина кукургуза | Рейнгольд Глієр | 25 Preludes, Op. 30: No. 4 in C-Sharp Minor |
| 3 | Самошедша Стефка | Сергій Рахманінов | Polichinelle in F-Sharp Minor, Op. 3, No. 4 |
| 4 | Як Стефка піч мазала | Олександр Скрябін | Etude in D-Sharp Minor, Op. 8, No. 12 |
| 5 | Як Стефка кіз доїла | Микола Лисенко | Heroic Scherzo |
| 6 | Як Стефка через кладку бігала | Моріц Мошковський | Etude In F Major, Op.72, No.6 |
| 7 | Лист до Стефки | Клод Дебюссі | Arabesques, CD 74, L. 66: No. 2, Allegretto scherzando |
| 8 | Як Стефка гриби збирала | Ференц Ліст | Ballade No. 1 in D flat major, S170/R15, «Le chant du croise» |
| 9 | Як Стефка виморилася | Моріц Мошковський | Piano Concerto |
| 10 | Стефкина робота | Фридерик Шопен | Étude No. 11 in A Minor Op. 25, «Winter Wind» |
| 11 | По той бік Стефки | Ігор Стравинський | Les Cinq Doigts: Iv. Larghetto (1920-21), The Rite of Spring |
Другий сезон
| Епізод | Назва | Композитор | Твір |
|---|---|---|---|
| 1 | Як Стефка музику грала | Обробка Л.Кауфмана, А.Рівчука | Румунська мелодія "Соловей" |
| 2 | Як Стефка замок одмикала | Фридерик Шопен | Фантазія экспромт |
| 3 | Як Стефка вермішель робила | Людвіг ван Бетховен | Piano Sonata No. 21 (C-dur), Op. 53 |
| 4 | Як Стефка яблука складала | Антонін Дворжак | «Слов'янські танці» |
| 5 | Стефчина стежка | Бела Барток | "Контрасти" |
| 6 | Стефка і собаче трясця. Бонус-епізод | Ференц Ліст | Grandes études de Paganini, No.6 |
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Ім'я героїні дала акторка Наталка Кобізька, як вона думала, в честь своєї прабабусі. Вже після виходу першого епізоду, раптом усвідомила свою помилку, згадавши, що справжнє ім'я її прабабусі було Гапка, а не Стефка.
У серіалі немає бутафорних декорацій, все, що оточує героїню — справжній сільський побут.
Крім Наталки Кобізької в серіалі не грають професійні актори. В епізоді з трубою (Епізод 3 «Самошедша Стефка») Наталка Кобізька дійсно натискала правильні комбінації клавіш на трубі, оскільки в дитинстві грала в духовому оркестрі в Рашівці, який діє до цих пір. А от в 5-му епізоді («Як Стефка кіз доїла») в кадрі, де показано доїння кіз — не її руки, оскільки доїти кіз вона не вміє.
Епізод з сіном (Епізод 9 «Як Стефка виморилася») знятий під час справжнього процесу вбирання сіна.
Сцени для 10-го епізоду «Стефкина робота» знімалися в музейних кімнатах аптеки-музею в Рашівці авторами якого є сестри Кобізькі.[8]
Найдовшими зйомки були для 11 епізоду «По той бік Стефки». Знімальний процес тривав 5 днів. З них три дні поспіль зйомки починалися о 3-й ранку, щоб зняти ранковий туман, який швидко зникав. У фінальному варіанті епізод триває лише чотири з половиною хвилини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.cinema.in.ua/novyi-veb-serial-stefka/ Нове українське кіно:Мережу зірвав новий вебсеріал «Стефка». Переглянуто 27 квітня 2020 року
- ↑ https://www.facebook.com/NatalkaKobizka/videos/2610288379240158 Офіційна сторінка Наталки Кобізької в Facebook. Переглянуто 3 квітня 2020 року
- ↑ https://np.pl.ua/2020/06/u-seli-na-poltavshchyni-znialy-veb-serial-v-styli-nimoho-kino/ ОКІА «Новини Полтавщини: У селі на Полтавщині зняли вебсеріал в стилі німого кіно. Переглянуто 9 червня 2020 року
- ↑ https://theclaquers.com/posts/3937 The Claquers: Вебсеріал „Стефка“. Повернення до витоків. Переглянуто 30 липня 2020 року
- ↑ https://detector.media/kritika/article/178298/2020-06-27-ti-khto-proishov-povz-efir/ Детектор медіа: Ті, хто пройшов повз ефір. Переглянуто 27 червня 2020 року
- ↑ https://www.cinema.in.ua/ukrainski-filmy-zhakhiv/ Нове українське кіно: Українські фільми жахів: що і де подивитися онлайн на Геловін. Переглянуто 31 жовтня 2020 року
- ↑ Любомир Крупницький: Щастя і розпач Стефки: трагікомедія у стилі ретро. Переглянуто 17 січня 2021 року
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=gC8Xvr2Hq7I Інформаційний центр Регіон: Рашівка. Місця сили сестер Кобізьких. Переглянуто 22 травня 2020 року
Посилання[ред. | ред. код]
|
