Стрихнін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Властивості
Загальні
Хімічна назва Стрихнідін-10-он
Хімічна формула C21H22N2O2
Молярна маса 334,41 г/моль
Фізичні властивості
Температура плавлення 275—285 °C
Оптичне обертання [α]D −139° (хлороформ), −104,3° (етанол)
Кислотно-основні властивості
pKa 8,26
Токсичність
Пацюки, LD50 (мг/кг) 0,96 внутрішньовенно

Стрихні́н — безбарвна, дуже гірка на смак (поріг відчуття — 1 частина стрихніну на 700 000 частин води), кристалічна речовина, за структурною будовою гетероциклічний алкалоїд. Токсин дерева чилібуха. Дуже отруйна.

Токсична дія зумовлена зв'язуванням з гліциновими рецепторами мозку (є конкурентним антагоністом їхнього природного ліганду — гліцину).

Розчинність одного граму:

Використовують як пестицид для знищення гризунів.

Отруєння стрихніном

[ред. | ред. код]

Смертельна доза — 0,2 г.

Симптоми: збудження, головний біль, задишка. Підвищення тонусу потиличних м'язів, витягуючий біль у жувальних м'язах, судоми до опістотонусу, спазм дихальної мускулатури, асфіксія.

Невідкладна допомога: промивання шлунку, сольове проносне, в/в барбаміл (5 мл 10 % розчину), під шкіру морфін (1 мл 1 % розчину), димедрол (2 мл 1 % розчину). Водне навантаження. Хлоралгідрат у мікроклізмі повторно.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bitter Nemesis: The Intimate History of Strychnine Buckingham, John, CRC Press, 2007, ISBN 978-1420053159.