Сульпіцій Север

Сульпіцій Север
лат. Sulpicius Severus
Народився	360  Аквітанія, Стародавній Рим
Помер	420[…]  Галлія
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	історик, агіограф, письменник, адвокат, літописець
Вчителі	Мартін Турський
Знання мов	латина і Пізня латина
Magnum opus	Chronicad, Dialogid, Vita S. Martinid і Lettersd

Сульпіцій Север (лат. Sulpicius Severus; 363 — 410 чи 429) — святий (день його пам'яті — 29 січня), письменник (агіограф і хроніст).

Біографія

Походив з Аквітанії. Навчався в Бурдігалі (сучасне Бордо). Спочатку був адвокатом. По смерті дружини,

• у 392 р., кинув заняття адвоката, і під впливом єпископа Мартіна Турського і Павлина з Ноли (Італія), обрав життя пустельника і пішов у монастир поблизу Безьє (Франція).
• У 409 р. перейшов до Марселя. Проголосивши себе «пелагіанін», він скоро розкаявся в цьому і засудив себе на вічне мовчання.

Праці

Склав докладне житіє Мартіна Турського (до 397 р.). Мартіну присвячені також «Послання», а особливо — «Діалоги» (близько 404 р.).

Спираючись на твори Євсевія Кесарійського та Ієроніма, написав «Історію» («Historia»), або «Священну хроніку» («Chronica sacra»), у 2-х книгах, які починають розповідь зі створення світу, доводять його до консульства Стіліхона, тобто до 410 р.. «Хроніка» служить важливим джерелом з історії аріанства в Галлії. У Середньовіччі «Хроніка» служила посібником для вивчення історії.

Написав також два діалоги, які належать до числа самих древніх джерел відомостей про чернече життя на Заході. Вони користувалися великою повагою в середні століття і мали значний вплив на агіографію цього періоду.

Сульпіцій писав правильною хорошою латиною. За елегантність стилю його порівнювали з Саллюстієм.

Переклади

Російською мовою:

• Священная и церковная история христианского историка Сульпиция Севера. М., 1915. 138 стр. (рос.)
• Сульпиций Север. Сочинения. / Пер. А. И. Донченко. (Серия «Классики античности и средневековья»). М.: Росспэн. 1999. 320 стр. 2000 экз. (Включает «Хронику» и «Житие Мартина Турского») (рос.)

Посилання

• Латинські тексти [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)