Сушко Лука Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сушко Лука Григорович
Сушко Лука Григорович.jpg
Народився 16 жовтня 1919(1919-10-16)
село Вербка,
Летичівський район,
Хмельницька область
Помер 11 вересня 2011(2011-09-11) (91 рік)
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Звання Генерал-майор
Нагороди
Герой України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Сушко́ Лука́ Григо́рович (16 жовтня 1919, Вербка — 11 вересня 2011) — генерал-майор у відставці, Герой України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 16 жовтня 1919 (с. Вербка, Летичівський район, Хмельницька область).

Навчався в піхотному і танковому училищах. З 10.1941 — в 21-й танковій дивізії Ленінградського фронту. З 01.1942 — командир розвідки 104-ї окремої танкової бригади. З 01.1943 — заступник начальника штабу з розвідки. З 1944 — начальник штабу 105-го танкового полку. З 01.1945 — застапник командиру 84-го ґвардійського танкового полку 6-ї танкової армії. 04.1945 — представлений до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (подання не реалізоване з невідомої причини). 1945-59 — командир 84-го танкового полку, командир 84 — танкового батальйону. З 1949 — начальник військового навчального танкового центру, голова Куйбишевський ОК ДТСААФ, військовий комендант округу Потсдам (Німеччина), старший викладач тактики у ВНЗ (м. Київ). З 1975 — у відставці. До 10.1999 — у видавництві «Радянська школа».

Могила Луки Сушка

Помер 11 вересня 2011 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 жовтня 1999 року № 1394/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 2
27 жовтня 1999
Наступник:
Галуненко Олександр Васильович Герасимов Іван Олександрович


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.