Герасимов Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Олександрович Герасимов
Herasymov Ivan Oleksandrovych.jpg
Народився 8 серпня 1921(1921-08-08)
Пестрівка, Стерлітамацький повіт, Башкирська АРСР, Flag of the Russian SFSR.svg РРФСР
Помер 4 червня 2008(2008-06-04) (86 років)
Київ, Україна Україна
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Ім'я при народженні Герасимов Іван Олександрович
Діяльність народний депутат України
Alma mater Військова академія Генерального штабу (Росія)
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Звання RAF A F9GenArmy since 1974h.svg Генерал армії
Партія КПУ
Нагороди
Герой України
Почесна відзнака Президента України
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Іменна вогнепальна зброя
Україна Народний депутат України
4-го скликання
Комуністична партія України 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Комуністична партія України 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Комуністична партія України 23 листопада 2007 4 червня 2008

Іва́н Олекса́ндрович Гера́симов (*8 серпня 1921, Пестрівка, Стерлітамацький повіт, Башкирська АРСР, Російська РФСР — †4 червня 2008, Київ)  — генерал армії, член КПУ; колишній голова ради Організації ветеранів України (з 1991).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 8 серпня 1921; росіянин; син Олександр (1945) — російський генерал-лейтенант, військовослужбовець Збройних сил РФ; дочка Ольга (1947) — працівник МВС РФ; дочка Наталя (1951) — викладач.

Освіта: Військова академія бронетанкових і механізованих військ (1955); Військова академія Генштабу ЗС СРСР (1966).

08.1938—1940 — курсант, Ульяновське бронетанкове училище.

1940—1945 — командир взводу Одеського військового округу, командир танкової роти Південного і Південно—Західного фронту, командир танкового батальйону Північно-Кавказького фронту, командир танкового полку Воронезького, 1—го Українського фронту, начальник штабу танкової бригади 2—го Далекосхідного фронту.

1945—1950 — начальник штабу танкового полку, командир танкового полку Ленінградського військового округу.

1950—1955 — слухач, Військова академії бронетанкових і механізованих військ, м. Москва.

1955—1964 — заступник командира дивізії, командир мотострілецької дивізії, командир танкової дивізії Київського військового округу.

1964—1966 — слухач, Військова академія Генштабу ЗС СРСР.

1966—1971 — заступник командувача, командувач танкової армії Групи радянських військ в Німеччині.

1971—1972 — 1—й заступник командувача військ Прикарпатського військового округа.

1972—1975 — командувач Північної групи військ.

1975—1984 — командувач військ Київського військового округу.

1984—1990 — головнокомандувач військ Південно—Західного напрямку.

1990—1992 — головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони СРСР.

1976—1986 — кандидат в члени ЦК, 1986—1991 — член ЦК КПРС, 1976—1986 — член ЦК КПУ, член Політбюро ЦК КПУ, депутат ВР СРСР 8—11 скликань (1971–1991), депутат Верховної Ради УРСР.

З 1991 — голова ради Організації ветеранів України.

03.1998 — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 1 в списку. На час виборів: голова ради Організації ветеранів України (місто Київ), безпартійний.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002—04.2006 від КПУ, № 3 в списку. На час виборів: голова Ради Організації ветеранів України, безпартійний. Член фракції комуністів (з 05.2002). Заступник голови Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.

Народний депутат України 6-го скликання з грудня 2007 р., обраний за списками КПУ. Обіймав посаду голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення соціального захисту ветеранів війни і праці, інших громадян похилого віку Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Голова Головної редколегії «Книга пам'яті України» (до 08.2006). Президент Інституту європейської безпеки і конверсії.

Помер 4 червня 2008 у Києві та похований у Москві на Кунцевському кладовищі.[1]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (27 жовтня 1999) — за мужність і відвагу, виявлені у боротьбі з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, визначний особистий внесок у розвиток ветеранського руху в Україні[2]
  • Order of Bohdan Khmelnytsky 1st Class of Ukraine.png орден Богдана Хмельницького І-го ступеня (04.1999)
  • Order of Bohdan Khmelnytsky 2nd Class of Ukraine.png орден Богдана Хмельницького ІІ-го ступеня (03.1997)
  • Order of Bohdan Khmelnytsky 3rd Class of Ukraine.png орден Богдана Хмельницького ІІІ-го ступеня (05.1995)
  • Order of Lenin Ribbon Bar.svg 2 ордена Леніна,
  • Order october revolution rib.png орден Жовтневої революції,
  • Order of Red Banner ribbon bar.png 3 ордена Червоного Прапора,
  • Order redstar rib.png 2 ордена Червоної Зірки,
  • Order gpw1 rib.png орден Вітчизняної війни I-го ступеня,
  • Order service to the homeland3 rib.png орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст.
  • 50 медалей.
  • Почесна відзнака Президента України (10.1994).
  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (2001)[3]
  • Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I катег.).

Захоплення: спорт.

Пам'ять[ред.ред. код]

Герасимов Иван Александрович. Киев. 2010.jpg

9-го травня 2010 року на будівлі міністерства оборони в Київі була відкрита меморіальна дошка пам'яті Герасимова Івана Олександровича .Автори: Сидорук Олесь та Крилов Борис.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 3
27 жовтня 1999
Наступник:
Сушко Лука Григорович Каденюк Леонід Костянтинович