Сігурд II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сігурд II
Haraldsonnene-Kong Sigurd-W. Wetlesen.jpg
Народився 1133
Помер 10 червня 1155
Берген, Норвегія
Поховання Церква Христа (Берґен)[d]
Громадянство
(підданство)		 Норвегія
Діяльність монарх
Посада Король Норвегії
Конфесія християнство
Рід Інґлінґи
Батько Гаральд IV
Брати, сестри
У шлюбі з Kristin Sigurdsdatter[d]
Діти Ґокон II, Sigurd Markusfostre[d], Cecilia Sigurdsdatter[d] і Сверрір I

Сі́гурд II (1133—1155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інглінгів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот».

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори Гуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батько було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інге став захищати його опікун, впливовий аристократ східної Норвегії. В цьому ж році на тінзі в ейратінгі Сігурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Магнуса та Інге Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Магнуса IV та претендента на корону Сігурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при Ґольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Магнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сігурд Слембе.

Після цього тривало правління трьох братів — Інге I, Сігурд II, Магнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Магнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронґейм).

6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інге I та Сігурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інге продовжили сини Сігурда II.

Родина[ред. | ред. код]

Не був одружений.

Діти від різних коханок:

  • Ґокон (1147—1162)
  • Сігурд (1155—1163)
  • Гаральд (д/н-1170)
  • Цецилія

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alison Finlay; editor and translator (2004). Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13172-8
Гаральд I (870—933) • Ейрік I (933—935) • Гокон I (935—961) • Гаральд II (961—970) • Гаральд III (961—986) • Свен I (986?—995 (перший раз) • Олаф I (995—1000) • Свен I (1000—1014 (другий раз) • Олаф II (1015—1028) • Кнуд I (1028—1035) • Магнус I (1035—1047) • Гаральд III (1047—1066) • Олаф III (1066—1069) • Магнус II (1066—1069) • Олаф III (1069—1093) • Магнус III (1093—1103) • Ейстейн I (1103—1123) • Сігурд I (1103—1130) • Магнус IV (1130—1135) • Гаральд IV (1130—1136) • Сігурд II (1136—1155) • Інге I (1136—1161) • Ейстейн II (1142—1157) • Гокон II (1157—1162) • Магнус V (1161—1184) • Ейстейн III (1176—1177) • Сверрір I (1177/1184—1202) • Йон I (1186 —1188) • Інге II (1196—1202) • Гокон III (1202—1204) • Гутторм I (1204  • Ерлінг I (1204—1207) • Інге III (1205—1217) • Пилип I (1207—1217) • Гокон IV (1217—1263) • Скуле Бардсон (1239—1240) • Магнус VI (1263—1280) • Ерік II (1280—1299) • Гокон V (1299—1319) • Магнус VII (1319—1355) • Гокон VI (1355—1380) • Олаф IV (1380—1387) • Маргарита I (1387—1389) • Ерік III (1389—1442) • Хрістофер I (1442—1448) • Карл I (1449—1450) • Кристіан I (1450—1481) • Ганс I (1483—1513) • Кристіан II (1513—1523) • Фредерік I (1523—1533) • Кристіан III (1534—1559) • Фредерік II (1559—1588) • Кристіан IV (1588—1648) • Фредерік III (1648—1670) • Кристіан V (1670—1699) • Фредерік IV (1699—1730) • Кристіан VI (1730—1746) • Фредерік V (1746—1766) • Кристіан VII (1766—1808) • Фредерік VI (1808—1814) • Кристіан VIII (1814) • Карл II (1814—1818) • Карл III Юхан (1818—1844) • Оскар I (1844—1859) • Карл IV (1859—1872) • Оскар II (1872—1905) • Гокон VII (1905—1957) • Олаф V (1957—1991) • Гаральд V (з 1991
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сігурд_II&oldid=24353664