Тамара Марценюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Марценюк
Тамара Марценюк у НаУКМА
Тамара Марценюк у НаУКМА
Народилася 2 липня 1981(1981-07-02) (39 років)
Країна Україна
Діяльність соціологиня
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Галузь гендерна соціологія
Звання доцент
Ступінь кандидат соціологічних наук

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Тама́ра Оле́гівна Марценю́к (нар. 2 липня 1981(19810702)) — українська соціологиня, гендерна дослідниця, освітня активістка, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини, гостьова дослідниця за програмою ім. Фулбрайта у Колумбійському університеті (США, 2017—2018 рр.)[1].

Авторка більше 100 наукових праць, низки публіцистичних статей, розділів підручників і книг, зокрема «Гендер для всіх. Виклик стереотипам»[2] (2017 р.), «Чому не варто боятися фемінізму»[3] (2018 р.), «Захисники галактики: влада і криза в чоловічому світі»[4] (2020 р.). У 2019 році Тамара увійшла до рейтингу «25 найкращих письменників України» журналу «Фокус»[5]. Також за ці книжки pішенням Вченої ради НаУКМА від 28 січня 2021 року Тамарі присуджено[6] Премію імені Петра Могили в галузі суспільних наук.

Викладає на кафедрі соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» авторські курси «Вступ до гендерних студій», «Гендер і політика», «Маскулінність і чоловічі студії», «Соціальні проблеми України і світу» та інші.

Освіта і професійна діяльність[ред. | ред. код]

Тамара народилася у 1981 р. у місті Ковель. Закінчила там середню школа № 11 із золотою медаллю та вирішила продовжити навчання у Києві у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю соціологія.

«Передусім (я вибрала НаУКМА), тому що це був україномовний виш. Я родом з Волинської області, з україномовного середовища, й мені хотілося навчатися рідною мовою. А на той час, у кінці 90-х, навіть провідні виші були двомовними. Ще мені дуже сподобалася концепція — нестандартний підхід до навчання і виклик традиційній пострадянській освіті. Спрацювало й „сарафанне радіо“, бо в моїй школі уже були ті, хто вчилися в Києво-Могилянській академії і давали дуже хороші відгуки.  

А спеціальність я вибрала абсолютно випадковим чином, методом виключення. Знала, що не хочу йти на економіку, право, інші дисципліни. Обрала соціологію — і ні краплі не шкодую», — пояснює Тамара[7].

У 2002 році вона отримала у НаУКМА диплом бакалавра, у 2004 році — магістра, а далі вступила в аспірантуру на програму «Соціальні структури та соціальні відносини» (2004—2007 рр.).

У 2005 році Тамара почала викладати на кафедрі соціології НаУКМА і одночасно дистанційно навчатися на курсі «Міжкультурна комунікація» в Университеті Готланда (Швеція), а у 2006—2007 рр. пройшла стажування у Гетеборзькому університеті за програмою Вісбі. Також під час роботи у відділі міжнародного співробітництва НаУКМА (2004—2011 рр.) Тамара консультувала студентів і викладачів щодо різноманітних міжнародних грантових поїздок, проводила презентації освітніх програм, приймала міжнародних студентів та дослідників, організовувала конференції та літні школи — цей досвід став основою її курсів та книжок[8] про здобуття освіти за кордоном.

30 жовтня 2009 р. — захистила дисертацію за темою «Інституційні засади регулювання ґендерних відносин».[9]

З 2007 року брала участь у роботі організації Amnesty International.

З 2009 р. — учасниця Соціологічної асоціації України, дослідниця Центру дослідження суспільства.

2013—2016 рр. — співзасновниця, координаторка гендерного напрямку журналу соціальної критики «Спільне»[10]. Була співредакторкою випуску № 6 «Гендер і праця».

Мала членство в ГО «Спудейське братство НаУКМА».

Видані книжки[ред. | ред. код]

  • «По світу по освіту: посібник із міжнародного стипендійного навчання»[8] (2015 р.)

«Навчатись ніколи не пізно. Цей принцип активно втілюється у міжнародних освітніх програмах. Підхід „освіта протягом життя“ (life-long education) передбачає, що ми у будь-який період роботи можемо потребувати певних знань чи навичок, і готові їх отримати. Тобто, ніколи не пізно вчитись і самовдосконалюватись, причому такий підхід у багатьох західних країнах підтримується на державному рівні інститутом освіти», — вважає Тамара[11] й діліться освітніми можливостями із читачами.

У 2020 році книжку було перевидано із доповненнями та у співавторстві із Анною Лисюк.[12] 10 % прибутку від продажу електронної версії книги у форматі pdf, за інформацією на сайті проекту,[13] іде на розвиток освітніх ініціатив в Україні.

  • «Гендер для всіх. Виклик стереотипам»[2] (2017 р.)

У 2015 році на онлайн-платформі «Прометеус» з'явився авторський курс Тамари «Жінки і чоловіки: гендер для всіх»[1], на основі матеріалів до якого вона підготувала цю книгу.

  • «Чому не варто боятися фемінізму»[3] (2018 р.)

«Для більшості людей фемінізм уявляється чимсь радикальним і неактуальним — вони радше говорять про гендерну рівність, не пригадуючи сам феміністичний рух. Жіночі права, що їх здобув цей рух протягом останнього століття, вже сприймаються як даність. Хоч я й не історикиня, у книзі я подаю хронологію, класифікацію фемінізму, різні підходи до питань, які розглядає фемінізм», — пояснює авторка.[14]

Після виходу цієї книжки Тамара посіла 12 місце у рейтингу найкращих письменників України, який проводила редакція журналу «Фокус».[5]

  • «Захисники галактики: влада і криза в чоловічому світі»[4] (2020 р.)

«Назва „Захисники галактики“ натякає на відому назву коміксів і серію фільмів „Вартові галактики“, у якій герої рятують світ… „Захисники галактики“ — це про певне протиріччя становища чоловіків і загалом поняття маскулінності, тобто тих ознак чоловічності, яких в суспільстві очікують  від так званих представників сильної статі. Це ті чоловіки, яких героїзують, які прагнуть бути героями, сильними, рятувати світ у жінок у ньому. А з іншого боку, як раз ті, які самі ж і провокують оту агресію, від якої потім зобов'язані рятувати весь світ. Тому це про певні протиріччя, з якими стикаються чоловіки у сучасних суспільствах», — розповіла Тамара в етері «Громадського радіо».[15]

Основні публікації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Викладачі НаУКМА: Тамара Марценюк, резюме. НаУКМА. 
  2. а б Марценюк, Тамара (2017). «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» (Українською). Основи. с. 256. ISBN 978-966-500-804-0. 
  3. а б Марценюк, Тамара (2018). «Чому не варто боятися фемінізму» (Українською). Комора. с. 328. ISBN 978-617-7286-34-8. 
  4. а б Марценюк, Тамара (2020). «Захисники галактики: влада і криза в чоловічому світі» (Українською). Комора. с. 256. ISBN 978-617-7286-61-4. 
  5. а б Авторский арсенал. Рейтинг Фокуса "25 лучших писателей Украины". Журнал Фокус. 24-05-2019. 
  6. Премія імені Петра Могили. 
  7. Мельниченко, Мар’яна. Тамара Марценюк. «Гендерний підхід передбачає вибір». Моя Могилянка. 
  8. а б Марценюк, Тамара (2015). По світу по освіту: посібник із міжнародного стипендійного навчання (Українською). Смолоскип. с. 152. ISBN 978-617-7173-34-1. 
  9. Марценюк, Тамара (2009). Інституційні засади регулювання ґендерних відносин. ResearchGate. 
  10. Журнал «Спільне», № 6: Гендер і праця
  11. Тамара Марценюк: «Ніколи не пізно вчитись і самовдосконалюватись». Више. 
  12. Т. Марценюк, А. Лисюк (2020). «По світу по освіту: посібник із міжнародного стипендійного навчання» (Українською). Київ. с. 278. ISBN 978-966-500-861-3. 
  13. По світу по освіту. 
  14. Бураджиєва, Валерія. «Людям, які не належать до меншин, тяжко зрозуміти складності тих, чиї права пригнічують»”, — інтерв’ю з Тамарою Марценюк. Тeenergizer. 
  15. Чого суспільство очікує від чоловіків: криза чоловічого протиріччя у новій книзі Тамари Марценюк. Громадське радіо. 06-05-2020. 

Посилання[ред. | ред. код]