Тамаркіна Роза Володимирівна
| Тамаркіна Роза Володимирівна | |
|---|---|
 Роза Тамаркіна з Яковом Заком, Вітольдом Мальцужинським і Ленсом Доссором. Варшава, 1937 | |
| Народилася |
23 березня 1920 Київ |
| Померла |
5 серпня 1950 (30 років) Москва ·лімфома |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | піаністка, музичний педагог |
| Відома завдяки | викладач Московської консерваторії |
| Alma mater | Московська консерваторія |
| Вчителі | Гольденвейзер Олександр Борисович |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Роки активності | з 1933 |
| Жанр | класична музика |
| Родичі | дві сестри |
| У шлюбі з | Гілельс Еміль Григорович |
| Нагороди |
 |
Ро́за Володи́мирівна Тама́ркіна (23 березня 1920, Київ — 5 серпня 1950, Москва) — радянська піаністка і педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Роза Тамаркіна народилась 23 березня 1920 у Києві в родині робітників.
1928—1932 — навчання грі на фортепіано на дитячому відділенні Київської консерваторії (клас Надії Марківни Гольденберг, після 1930 — клас Євгена Михайловича Слівака).
1932—1935 — навчання в особливій дитячій групі при Московської консерваторії (клас Анни Артоболевської).
1935—1940 — навчання в Московської консерваторії (клас Олександра Гольденвейзера).
1941, 1943—1945 — навчання в аспірантурі Московської консерваторії (керівники О. Гольденвейзер та з 1943 — К. Ігумнов).
1937 — стала лауреатом III Міжнародного конкурсу піаністів ім. Шопена у Варшаві (2-а премія).
З 1937 гастролювала: Київ (1937), Одеса (1937), Львів[1] (1939), Москва (1938, 1940, 1941, 1945, 1946, 1950), Ленінград (1939), Баку (1947), Вільнюс, Каунас, Краснодар (1941), Новосибірськ (1943), Свердловськ, Кисловодськ (1947), Варшава, Лодзь, Краків, Катовиці (1937). Володіла віртуозною технікою, артистичним темпераментом, художнім смаком, рідкісною пластикою.
1941—1950 — солістка Московської філармонії.
1946—1950 — викладач Московської консерваторії.
1940—1943 років була дружиною піаніста Еміля Гілельса.
Репертуар[ред. | ред. код]
Репертуар піаністки складали твори Й. Баха, Л. Бетховена, Й. Брамса, К. Дебюссі, В. Моцарта, С. Прокоф'єва, О. Скрябіна, Ф. Шопена, Ф. Шуберта, Р. Шумана.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зеновія Штундер. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. II (1939—1979) / Зеновія Штундер. — Львів: ПП «БІНАР», 2009. — С. 6
Джерела[ред. | ред. код]
- Тамаркіна Роза Володимирівна // Словник музикантів України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 2005. — С. 302
- Роза Тамаркіна // Київське Державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра [Архівовано 5 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Янчук І. Концерт Рози Тамаркіної в Києві // Радянська музика — 1937, Ч. 6-7.
- Р. В. Тамаркина (некролог) // Советское искусство.— 1950. — 8 августа.(рос.)
- Роза Тамаркина / Яков 3ак // Советская музыка — 1950. — № 10.(рос.)
- Rosa Tamarkina Discography at Discogs [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
|
